city-in-blackout-2008Вже яку добу поспіль Бровари блимають тисячами вогнів, як велетенська новорічна гірлянда. Цілі житлові масиви вимикають\вмикають по кілька разів у день, на кілька годин поспіль, з інтервалом в півтори-дві години.

Вуличне освітлення та світлофори працюють, як заманеться, в той час як регулювальники не поспішають виходити на перехрестя, а тому водії змушені «навпочіпки» пересуватись повністю темними вулицями, мало не інтуїтивно уникаючи зіткнень. Але кількість аварій, безумовно, зросла, адже до пітьми додається ще й туман і мокра дорога.

На підприємствах й в організаціях вже опускають руки: якщо спочатку раптові відключення електрики неабияк дратували, то тепер, фактично, зупинили нормальну роботу: у декого світла довший час немає, ніж є. У школах навчальний процес проходить, як попало: діти в темних класах ледь можуть розгледіти, що там вчитель написав на дошці. Що у цей час коїться в лікарнях - не хочеться й уявляти. У людей від раптових відключень електрики і перепадів напруги в розетках горить дорога техніка: холодильники, бойлери, пральні машини. В будинках без газопостачання неможливо приготувати їжу (електроплити не працюють), у деяких новобудовах ще й зникає вода…

Зрозуміло, що в державі – дуже напружена ситуація, зокрема в енергетиці. В країні триває війна, видобуток вугілля контролюється російськими терористами, для ГЕС не вистачає рівня води, на кількох АЕС –неполадки. Ми змушені це терпіти і будемо це терпіти, ми всі в одному човні під назвою «Україна» і всі ми маємо утримувати його на плаву. Але все це правильно, коли ми говоримо про економію. Проте коли йдеться про халатність та безгосподарність, то доведення міста до такого стану – це злочин.

Коли безлюдний парк Шевченка щоночі освітлюється десятками суперяскравих ліхтарів, як Байконур серед пітьми з житлових будинків – це не економія. Коли так само щоночі яскраво «палає» дитячий майданчик на Короленка, в той час як у вікнах багатоповерхівок навколо запалюють свічки – це не економія. Це швидше скидається на витончене знущання міських «господарників: дивіться мовляв, з темних вікон холодних квартир на яскраво освітлені острівці порожніх майданів!

Але на тлі такого яскравого – в буквальному сенсі – прояву безгосподарності міської влади, є ще дещо. Навіть крізь пітьму нічного міста броварчани бачать, як окремі райони котеджної забудови жодного разу не відключають від електрики. Злі язики стверджують, що саме в цих районах мешкають міські можновладці, і лиш так співпало, що саме туди енергетична криза досі не дісталась. Вона дісталась дитячої лікарні, де без світла медсестра не може поставити хворій дитині катетер. Вона дісталась до більшості наших осель, окрім тих, де мешкають саме ті «господарники».

Можливо, ми не розуміємо тонких нюансів енергозабезпечення міста. Може є якісь причини, чому без одночасного відключення усіх світлофорів по всьому Масиву ну ніяк не обійтись. Але ж міська влада не знайшла в своєму графіку вільної хвилини, аби пояснити містянам - чому так відбувається, скільки це ще триватиме і до чого нам готуватися. Броварська влада зайняла зручну і звичну для себе позицію – як страус, головою в пісок. Замість пояснення причин енергетичного хаосу в місті, офіційний сайт міськради і фейсбук-акаунти мера та БМР рясніють фотографіями усміхнених обличь «антибалакуна» Андрєєва й особистого водія Сапожка на фоні зібраних небайдужими волонтерами вантажів в зону АТО.

Я пропоную не чекати загострення ситуації, а не відкладаючи всім гуртом йти в мерію і вимагати якщо не негайного виправлення ситуації, то бодай її пояснення і взяття під контроль. Зацікавленим прошу зв’язатися зі мною через Фейсбук. Якщо нас набереться достатня кількість – можемо завітати до міського голови вже завтра.