День Сусіда 2: Радість по-дитячому

Якось один маститий письменник, який до цього написав безліч романів, і мав просто шалену популярність, постав перед колегами та друзями надзвичайно щасливим. Вони казали йому: ти сяєш, мовляв, як нова копійку. З чого б це? «Я й справді сяю, бо зробив, як письменник, найголовніше, найзначиміше у своєму житті  – я нарешті написав книгу для… дітей», - казав той у відповідь.

…Якби ми, як ініціатори проведення у нашому місті «Дня сусіда», ставили перед собою лише одне завдання – принести радість малечі, бачити усміхнені, щасливі обличчя дівчаток та хлопчиків, то вже тоді можна говорити однозначно: «День сусіда» - надзвичайно вдала ідея, і вона має неабияку перспективу. Що і довела друга ініціація цього заходу.

[caption id=”attachment_35522” align=”aligncenter” width=”600”] Сергій Батюк та Ігор Кіт[/caption]

Він проводився у суботу, 28 березня, у дворі будинку по вулиці Постишева, 1В. Завдяки  організаторам, а найголовніше -  громадським активістам цього будинку, «День сусіда» перетворився на справжнє сусідське свято. Свято спільної роботи з благоустрою, знайомства, спілкування, розуміння того, що треба гуртуватися, бути ближчими один до одного, уважнішими.

[caption id=”attachment_35575” align=”aligncenter” width=”600”] А починалося все так скромно…[/caption]

Цей будинок, як, напевно, ніякий інший, мав потребу у такому заході. Житлова споруда порівняно молода, тож  проблема знайомства один з одним, не обмежуватись лише кивком голови при зустрічі,  має більшу актуальність, аніж інші. Все було того дня у цьому дворі. Добре разом попрацювали – підмітали  територію, пофарбували бордюри тощо. Разом накривали стіл. Стіл для знайомства, стіл для спілкування, стіл для гарного настрою. Стіл, за яким одразу ж почали народжуватися думки неодмінно продовжити цю гарну практику – проводити сусідський день. Просто так, для себе. І спільними зусиллями робити життя тут, у своєму дворі,  комфортнішим, затишнішим, змістовнішим. Радувало, що такі ідеї йшли від самих жителів будинку.

[caption id=”attachment_35552” align=”aligncenter” width=”600”] Не поділили фарбу[/caption]

І про найцінніше,з чого я і почав розповідь про другий «День сусіда». Про дітей. Завдяки спільним зусиллям ініціаторам та активістам будинку програму свята розширили, запросивши аніматорів. Це був дуже вдалий крок. Бо треба було лише бачити, як це сподобалося дітям. Вони стояли в черзі, аби і на їхніх обличчях теж з’явився якийсь малюночок, вони залюбки брали участь і різноманітних іграх. Ну і неймовірну радість викликало  змагання з дорослими – біг у мішках, наприклад, перетягування канату тощо.

[caption id=”attachment_35520” align=”aligncenter” width=”600”] Такого протистояння цей двір ще не бачив[/caption]

[caption id=”attachment_35579” align=”aligncenter” width=”600”] Ці хлопчики показали справжню чоловічу витримку[/caption]

А якими ж смачними для дітей, та й для дорослих,  були засмажені на вогні сосиски. Здається, такого вони ніколи не їли! Як кажуть – аж за вухами лящало! Відповідь проста – вони були такими смачними, бо  був «смачним», радісним і щирим  «День сусіда»!

[caption id=”attachment_35525” align=”aligncenter” width=”600”] Незмінний шеф кухар свята - Роман Сімутін[/caption]

[caption id=”attachment_35577” align=”aligncenter” width=”600”] От що значить “опинився в потрібному місці, в потрібний час”[/caption]

Варто також нагадати, що ми у наших Броварах стали піонерами проведення подібного свята Україні. Немає сумніву, що наш досвід підхоплять й у інших містах. Але, друзі, не чекайте коли ваш син чи донька запитають: «Тату, а чому у нашому дворі ще не було «Дня сусіда?». Приєднуйтеся, організовуйтеся, а ми завжди раді допомогти вам в організації цього такого потрібного і благородного свята.