Напевно, настав час дещо прояснити ситуацію з приводу подальшої долі Громадського телебачення Броварів.

Складно було не помітити, що ось вже понад три тижні як від HromadskeBro жодних вісточок: немає нових сюжетів, затихли представництва у соцмережах, місто позбавилось єдиного джерела відеоновин і навіть перша сесія новообраної міськради ніде так і не була показана. Ще півтора місяці тому таке взагалі складно було уявити.

Зважаючи на те, що протягом останніх півроку Громадське Бровари було найбільш динамічним ЗМІ у цьому місті, його раптове зникнення викликає масу запитань як у наших прихильників, так і у неприятелів. Тож на правах керівника HromadskeBro дозволю собі сказати кілька слів з цього приводу.

Як ми і заявляли ще на старті своєї роботи та під час офіційної презентації, Громадське телебачення – це спільне дітище всього міста. Воно не належить комусь одному, не відстоює інтереси якогось спонсора і працює в інтересах лише громади. А тому громада так само несе відповідальність за долю свого телебачення.

Це та місія і та модель, що ми її озвучили привселюдно на Майдані Свободи усвідомлюючи, яку беремо відповідальність перед людьми. Для нас ці слова були не порожнім звуком, можливо тоді не всі в них повірили, однак протягом усього часу нашої роботи ми неухильно дотримувались заявленим принципам та стандартам. І навіть наші запеклі вороги жодного разу не змогли нас звинуватити у порушенні даних обіцянок. Хоча знаємо - руки чесалися до крові: чекали поки оступимося, промажемо, прогнемося піддавшись тиску чи спокусам. Не дочекалися.

Натомість ми всі «дочекалися» іншого: HromadskeBro більше не має ресурсів на подовження своєї роботи, на нашому рахунку нуль гривень нуль копійок. Напевно, ми виявились занадто романтичними мрійниками, сподіваючись, що місто підтримає власне незалежне телебачення. За шість місяців роботи Громадського у Броварах ми отримали трохи менше тисячі гривень пожертв від «пересічних броварчан». Увесь цей час HromadskeBro функціонувало завдяки внескам групи меценатів, яким наша команда безмежно вдячна, адже саме завдяки їхній підтримці став можливим цей яскравий спалах на броварському «медіа-ринку» і він ще довго відгукуватиметься на багатьох суспільних процесах міста. Завдяки спільним зусиллям нам вдалося довести: у Броварах таки можливо створити якісну телестудію, котра може виробляти якісний та конкурентний медіапродукт, який дивитимуться, якому довірятимуть, який впливатиме. Були б ресурси і бажання. Але на сьогодні лишилося виключно бажання, а його одного, звісно, недостатньо.

Сам факт, що знайшлася група людей, яка готова була фінансувати Громадське телебачення «без жодних умов» - дивовижний і безпрецедентний не лише для Броварів. Не зважаючи на те, що багато з цих меценатів так чи інакше були пов’язані з тими чи іншими політичними структурами (почасти конкуруючими між собою), вони дотрималися обіцянки жодним чином не впливати на редакційну політику і в цьому могли переконатися усі наші глядачі. Проте ця казка не могла тривати вічно, позаяк об’єктивне та незаангажоване телебачення не можуть утримувати на своїх плечах п’ять, шість або навіть десять хай і великих підприємців, для цього потрібна участь всієї громади. Лише одна гривня на місяць від кожного мешканця могла би створити справді потужне місцеве телебачення, яке би вийшло за межі інтернету, яке зайшло би в кожну хату, з’явилося би в кожному телевізорі. Яке допомогло би людям розібратися, дізнатися, зробити висновки, прийняти рішення. Однак реальність така, як вона є: броварчанам це виявилося не потрібним.

Безумовно, можна розмірковувати над іншими варіантами як все ж таки «добити тему», дійти до кінця і таки створити місцеве телебачення, що транслюватиметься не лише в інтернеті, але й в ефірі та кабельних мережах. Таких варіантів, насправді, багато і всі вони реальні. Однак в умовах нашого міста для цього потрібні не лише кошти, але сприяння «сильних міста цього», іншими словами – політична воля міської влади та підтримка бізнесу. Після виборів були намагання мобілізувати новообрану владу, переконати її у важливості цього питання для всього міста на довгі роки вперед. Однак наразі новообрані депутати надто зайняті процесами внутрішньої конкуренції та боротьби, розподілом посад та ін. Відтак час втрачається, «вікно можливостей» зачиняється і питання броварського ТБ вже практично не стоїть на порядку денному.

Тому цей другий шанс створити якісне броварське телебачення яким могло би пишатися місто - сьогодні вже фактично втрачений. У цій ситуації немає конкретних «винних», тут нема на кого ображатися або звинувачувати. Якби місто перебувало на іншому етапі суспільного розвитку, таких питань, напевно, не виникало би взагалі, тому що потреба незалежних медіа для розвинутого демократичного суспільства – це потреба природня і необхідна, вона не дискусійна, а очевидна. Напевно сьогодні наше місто перебуває на дещо іншому етапі, коли може собі дозволити розкіш втрачати ті цінності, які так нелегко здобувалися і котрі буде дуже складно здобути знову. Можемо лише сподіватися, що колись Бровари таки еволюціонують і ми повернемося до цього питання. Ну, а поки – тиснемо кнопку «STOP/PAUSE».