• Сьогодні: Вівторок, 19 Березня, 2024

Комунальні аптеки Броварів: під загрозою зникнення чи на шляху до відродження?

Липень29/ 2015
avatar
Ірина Ющенко

Журналіст видання "Маєш право знати", мешканка Броварів

4… 3… 2 … «Прогрес» очевидний. Комунальні аптеки Броварів під загрозою зникнення. Їхнє існування важливе, насамперед, для соціально незахищених верств населення, які мають змогу в муніципальних фармацевтичних закладах придбати дешевші ліки, виготовлені за рецептами. Такі аптеки потрібні, насамперед, пенсіонерам, малозабезпеченим, тим людям, які мають хронічні захворювання і ходять в аптеку частіше, ніж у супермаркети за їжею, тим людям, які потрапили в стаціонар із серйозним захворюванням, тим, хто страждає від важких недуг і купує ліки на тисячі гривень. Та влада забула, що саме вона є власником лікарняних аптек, і покинула їх напризволяще. Два роки тому міська рада передала мережу комунальних аптек (точніше те, що від неї залишилося) під опіку Броварської центральної районної лікарні. Як працюється муніципальним фармацевтичним закладам сьогодні та чому вони “банкрутують”, спробували дізнатись наші журналісти.

Двері зачинені, жалюзі опущені, прибудинкова територія заросла бур’яном. Після неодноразової спроби реанімації 5-річна історія існування в Броварах однієї  з чотирьох комунальних аптек мережі  «Аптеки матері і дитини» все ж закінчилася. «Чистка» міста від комунальних аптек розпочалася ще в 2012 році. Тоді, у зв’язку із неприбутковістю, було закрито дві: на Геологорозвідці та Розвилці (№249). І хоча завдяки колективним  зверненням громадян через деякий час роботу останньої все ж було відновлено, на сьогодні питання про її існування постало знову. Доля комунальної аптеки, що на Торгмаші (вул. Енгельса), теж практично висить на волосинці. Натомість, як гриби після дощу, з’являються аптеки комерційні. Пенсіонери в розпачі, адже лише через комунальні аптеки реалізовуються соціальні програми для малозабезпечених та тяжкохворих людей.

Image00005

комунальні аптеки

У 2010 році рішенням міської ради чотири комунальні аптеки було об’єднано в комунальне підприємство «Аптека матері і дитини». За програмою «З турботою про кожного» було введено для пенсіонерів знижки на ліки у розмірі 20% від вартості. Голова комісії з припинення діяльності підприємства, заступник міського голови Василь Андрєєв каже, що ця значна знижка насправді не була економічно обґрунтованою, адже під час оптової закупівлі ліки брали не за готівку, а під реалізацію, тому їхня ціна була вищою, ніж для комерційних аптек, які купують ці ліки за «живі» гроші. Через такий підхід прибутки покривали лише витрати на ліки, на заробітну плату людям не  вистачало, окрім того, необхідних лікарських засобів у аптеці завжди бракувало.

комунальні аптеки
Комунальна аптека на вул. Кірова
комунальні аптеки
Комунальна аптека на вул. Енгельса

Влада міста про наслідки 20% знижки, вочевидь, не думала, адже в 2010 році на носі  були вибори і потрібно було новою «креативною» піар-акцією задобрити електорат. Лише за пару років заборгованість по зарплаті в КП сягнула 700 тис. грн, підприємство набралося боргів і фактично останні роки не діяло, відбувалося лише вимивання обігових коштів. Чому, знаючи цю ситуацію, керівництво міста та управління економіки не вдарили і палець об палець  – питання риторичне.

 А може, підприємство свідомо довели до банкрутства? Нині ситуація з комунальними аптеками  невтішна по всій країні. Сценарій один – планомірне доведення їх до банкрутства, а згодом – приватизація та продаж приміщень і землі під ними.  До речі: в 2011 році частину приміщення аптеки КП «Аптека матері і дитини» приватизувало приватне підприємство «Шор», яке, за інформацією місцевих активістів, є складовою родинного бізнесу одного з керівників міськвиконкому. У липні 2014 року міська рада дала згоду на початок процедури порушення справи про банкрутство аптеки на Гагаріна, а у березні 2015 року рішенням міської ради «Аптеку матері й дитини» закрили шляхом  ліквідації  «у зв’язку з неприбутковістю діяльності підприємства, припиненням бюджетного фінансування, а також  із відсутністю працівників на комунальному підприємстві».

комунальні аптеки

З часом у частині приміщення, де була комунальна аптека, з’явилася комерційна – «Алтея», а інша частина перейшла Центру первинної медико-санітарної допомоги: до 1 вересня 2015 року там планують розмістити адміністрацію Центру. І хоча пенсіонерам по пенсійній картці в «Алтеї» є 2% знижка, малозабезпечених і  тяжкохворих людей це зовсім не втішає. Чому ж на місці комунальної аптеки з’явилася комерційна, адже згідно з законом, першочергове право на відкриття своєї діяльності має муніципальна аптека, – залишається загадкою.

комунальні аптеки
Наталія Дмитріченко

Така ж ситуація сталася і на Геологорозвідці: при первинному центрі сімейної медицини замість комунальної аптеки відкрито комерційну – «Вета». Без лікувального закладу відкриття комунального аптечного пункту було б відразу приречено на вмирання, – переконана завідуюча мережею комунальних аптек Наталія Дмитріченко, тому вони очікували, коли влада міста повідомить про закінчення ремонту в первинному центрі, який тривав два роки. “Ми навіть наперед придбали для аптеки необхідні меблі. Та про відкриття первинного центру ніхто головного лікаря БЦРЛ не повідомив, а коли ми вже дізналися, при центрі вже працювала комерційна аптека”, – розповідає пані Наталія.

комунальні аптеки

Усього мережа комунальних аптек міста на сьогодні нараховує 6 закладів, які, окрім своєї господарської діяльності,  обслуговують  міські програми: «З турботою про кожного»  на 100 тис. грн та з 1 липня – програму з надання допомоги демобілізованим  військовослужбовцям, які брали участь в АТО та їхнім  сім’ям на 123,7 тис. грн. Ціни на ліки за цими програмами відшкодовуються з бюджету міста.  Окрім двох аптек у місті, аптечна мережа має аптеку в хірургічному корпусі, по одному аптечному пункту в терапевтичному корпусі, поліклініці та дитячій лікарні. Саме ці фармацевтичні МАФи і «витягують» усю мережу, – каже головний лікар БЦРЛ Валентин Багнюк: «За виручені кошти з аптечних закладів при лікарні ми  відкрили аптечний пункт у дитячій лікарні та утримуємо аптеки по місту, адже на Кірова аптека значних прибутків не приносить, а аптека  на Торгмаші взагалі збиткова».

комунальні аптеки

комунальні аптеки

Муніципальні аптечні заклади продають ліки з мінімальною націнкою – 10%, однак держава їм ніяких преференцій не дає, окрім орендної плати (1 грн у рік). При відсутності обігових коштів, каже пані Наталія, дуже важко утримувати ціни дешевими, особливо для ліків, які прямо залежать від курсу валют, у той час коли комерційні аптеки, маючи власні обігові кошти, можуть закупати велику партію ліків наперед, за ціною яка формується на момент встановленого офіційного курсу валют. Та навіть при таких умовах ціни на імпортні ліки у комунальних аптеках залишаються нижчими. Муніципальні фармацевтичні заклади працюють на госпрозрахунку, без пільг, фінансуються з прибутку від продажу ліків, і дуже залежні від коливання курсу долара. На ціну пігулки впливає опалення, електроенергія, податки, зарплата. До того ж, “комунальники” отоварюють безкоштовні рецепти (з подальшим відшкодування з бюджету), забезпечують пільгові категорії населення, здійснюють продаж наркотичних та психотропних препаратів. Для продажу цих ліків потрібна ліцензія, особливий режим зберігання, залучення охорони. Навіщо комерційним аптекам  зайвий головний біль – вони продають ті препарати, на яких швидше і простіше заробити, – відзначають медики.

комунальні аптеки

“Вітамінка”

«Комунальна мережа потрібна тільки тоді, коли на носі вибори, – каже Наталія Дмитріченко. –  Якби влада була зацікавлена в розвитку мережі комунальних аптек, не надавала б дозволи на відкриття в лікарні нових комерційних аптечних закладів, яких і так достатньо». Дозвіл на оренду приміщення в лікарні комерційним структурам надає комісія з представників влади міста і району. ТОВ «Адепт-мед», «Інтелекс», «Новафарм», «Давид», ФОП «Білоцька» («Вітамінка») – на ласому шматочку розташувалося чимало комерційних  фірм. У погоні за прибутком дехто навіть проводить нечесну конкуренцію: пропонують «винагороду» лікарям за направлення людей саме в  їхню аптеку.

Та попри такі умови виживання, мережа комунальних аптек поетапно запроваджує «ноу-хау»: робляться перші спроби залучення споживачів та лікарів до використання вітчизняних аналогів ліків, які при тій же фармакологічній дії вдвічі дешевші. Попри те, що місто не виділяє  кошти на розвиток аптечної мережі, та й держава цьому не сприяє, належно організований менеджмент дозволяє комунальникам виживати, – говорять у БЦРЛ.

Аптеки можуть повноцінно функціонувати і бути корисними не лише пенсіонерам і малозабезпеченим, а всім броварчанам, – каже пані Наталія. Та це лише при умові підтримки місцевої влади. Тоді потужна мережа дозволить формувати в місті найнижчі ціни, які вплинуть і на цінову політику комерційних аптек. Але, як показує практика, в розширенні мережі в Броварах міська влада не зацікавлена, адже вигідні умови, “вершки”, віддають комерційним структурам. Та попри все, “комунальники” не здаються: у найближчих їхніх планах – відкрити  аптечні пункти в смт Велика Димерка та селі Пухівка.