
Мій будинок – моя фортеця
Команда сайту «МПЗ» може не поділяти погляди авторів та не несе відповідальності за інформацію, опубліковану у розділі «Блоги». Відповідальність за зміст, достовірність фактів, цитат, власних назв та інших відомостей несуть автори текстів, розміщених у розділі «Блоги»
Кожен із нас у певний момент постає перед вибором: прийняти виклик чи відсидітися в сховку, бути чи не бути, вийти за рамки комфорту, зламати систему, чи лишитися в її звичних нетрях.
Як і кожен будинок, по вулиці Кірова 90-А має свою історію розвитку та низку проблем. Низька якість комунальних послуг, відсутність дитячого майданчика у дворі, паркування “чужих” машин та мікроавтобусів тощо. Нічого оригінального - подібним списком може “похвалитися” майже кожен будинок. До цього додалися регулярні угони автівок – система безпеки подвір’я раніше не те, що бажала кращого, вона була просто відсутня як явище.
Усе велике починається з малого. З простих кроків, доступних усім незалежно від віку, статі, соціального статусу та фаху.
Перш за все, спільно з активними мешканцями ми впровадили традицію “суботників” - спільні зусилля не лише роблять навколишню територію чистою та приємно, вони також дають нагоду банально побачити власних сусідів та познайомитися з ними. Пам’ятаєте, як кілька десятків років тому ми заходили до сусідів без дзвінка - по сіль чи моркву, на чай чи просто поговорити?
Сьогодні ми замкнулися у віртуальному просторі, у глухих соцмережах і часто навіть не знаємо в обличчя тих, хто роками живе за сусідньою стінкою. Отже, ламати бар’єри та чистити двір стало першим кроком.
Разом із небайдужими сусідами, ми прибрали дитячий майданчик, привезли пісок у пісочницю, організували місце для гри у волейбол.
Навесні цього року суботники трансформувалися у акцію «День Сусіда». Ми продовжували зустрічатися, приводити до ладу прибудинкову територію, пофарбували лавочки, пісочницю та встановили сітку для гри у м’яч. Для розваг дітей було запрошено клоунів, котрі додали оптимізму дорослим, а дітворі – чудові розваги у супроводі національних пісень.
На черзі постала безпека колісних друзів – традиції угону, на жаль, стосувалися автомобілів різного класу – від продуктів національного автопрому до дорогих іномарок. Ми довго радилися з сусідами, з працівниками служби охорони, розглядали різні варіанти – від найму охоронної організації до встановлення пропускного пункту при в’їзді у подвір’я. Зрештою, було вирішено встановити в’їзні ворота, котрі відкриваються за допомогою пульта керування. При виготовленні воріт була передбачена можливість ручного відкриття, безперешкодного проїзду велосипедистів та проходу людей, усі, включаючи комунальні служби, ЖЕК та офісно-торгівельні організації, отримали пульти до воріт. Статистика красномовна: за рік жодна машина не покинула подвір’я без власника.
На часі перед нами постала інша проблема – забудовник нашого будинку ДБК «Меркурій» “поклав око” на нашу територію. Ми мали небезпеку одного ранку побачити «сюрприз» у вигляді ряду гаражів під продаж на зеленій галявині, а також добудованого до будинку зайвого під’їзду. Після нововведень «Меркурія» наше подвір’я поступово перевернулося б на будівельний майданчик із відповідною технікою, будівельними матеріалами та постійним гуркотом. З цією метою представники ДБК «Меркурій» навіть зламували вхідні двері у підвальне приміщення будинку, аби з’ясувати глибину фундаменту. Крім того, були спроби завезти будівельні матеріали та вагончик для складання інвентарю на територію нашого будинку. Проте всі ці зустрічі закінчувались «приємною» розмовою та блокуванням моєю автівкою їх автотранспорту. Спільними силами із активними сусідами ми ці всі напади відбили, зелена зона залишилась незайманою.
У будинку мешкає чимало молодих сімей з дітьми, але нормального дитячого майданчику не було – забудовник не заважив за необхідне його встановити, а міська рада робити це за рахунок міського бюджету наміру не виявляла. Аби вирішити цю задачу, я почав перемовини з керівництвом мережею «АТБ-маркет», магазин котрої знаходиться у нашому будинку. Спілкування тривало довго – на заваді стали військові дії на Сході, що не могли не відбитися на благополуччі мережі. Проте рано чи пізно, мрія здійснилася – ми маємо дитячий майданчик для малюків, спортивно-гімнастичний комплекс для підлітків та тенісний стіл для дорослих.
Наразі робота по благоустрою нашого дому триває. З метою досконалішого управління нашим будинком, наданням якісних комунальних послуг та отриманням пільг, передбачених законодавством України, вирішується питання створення ОСББ. Вже були проведені збори мешканців, під час котрих було розглянуто це питання. Нам вдалося змінити наше “сьогодні”, і хочеться вірити, що ми матимемо достойне “завтра” – зі своєчасним ремонтом та якісним доглядом.
Хочу окремо позначити - всі досягнення по будинку було зроблено за участю активних його мешканців. За що всім велике спасибі!
Зміни в країні починаються зі змін у власній свідомості. Тільки згуртувавшись та допомагаючи один одному можливо навести лад у будь-якому подвір’ї, на будь-який вулиці, у будь-якому місті. Було б бажання та й воля, а механізми вирішення питань знайдуться!