• Сьогодні: Вівторок, 19 Березня, 2024

(Не) безпечне місто

Серпень11/ 2017
avatar
Андрій Саук

Співзасновник Школи ефективного ОСББ, депутат Броварської міської ради (фракція "Демократичний Альянс"), член постійної комісії з питань комунальної власності, приватизації, житлово-комунального господарства та благоустрою

Команда сайту «МПЗ» може не поділяти погляди авторів та не несе відповідальності за інформацію, опубліковану у розділі «Блоги». Відповідальність за зміст, достовірність фактів, цитат, власних назв та інших відомостей несуть автори текстів, розміщених у розділі «Блоги»

Депутатам Броварської міської ради на черговій сесії 15 серпня пропонується затвердити проект рішення «Про створення комунального підприємства Броварської міської ради «Муніципальна варта».

На моє переконання, місту треба негайно щось робити з криміногенною ситуацією. Але чи дозволить створення чергового комунального підприємства зі щорічним бюджетом в декілька мільйонів гривень вплинути на рівень злочинності? Давайте розберемося.

Попередження злочинності вже традиційно адресується поліції та іншим органам правопорядку. Багато хто вважає, що найдієвішим методом є присутність представника правоохоронних органів на кожному квадратному метрі міського простору. Але в розвинутих країнах вже давно доведено, що збільшення кількості правоохоронців та щільності патрулювання не має значного впливу на рівень злочинності.

Тим часом, в передовій світовій практиці успішні інші стратегії, в яких першочергова роль відводиться не поліції. З початку 60-х років поступово накопичується інформація про те, що просторові чинники середовища мають велике значення в формуванні відносин між людьми, як кримінальних, так і некримінальних; про те, що саме середовище може стати фактором, що стимулює законослухняну поведінку і підвищує безпеку життя.

У 1972 році американський архітектор Оскар Ньюман випустив книгу під назвою «Простір, що захищає» (Defensible Space). Його теорія сприяла формуванню нового напряму в науці – “середовищної кримінології” (Crime Prevention through Environmental Design – CPTED). Міністерство житлового будівництва і міського розвитку США (HUD) використовує ідеї Ньюмана в рекомендаціях до створення безпечних проектів різної спрямованості. Створено міжнародну (ICA) і європейську (E-DOCA) асоціації з питань безпеки міського середовища.

Принципи CPTED на офіційному рівні підтримуються в Великобританії (програма Secured by Design), Нідерландах (Policemarque Secured Housing), Австралії та інших розвинутих країнах.

З 1994 роком програма CPTED, керована урядом США, показала статистичне скорочення злочинів – від 17% до 76%, в залежності від обсягу використаних заходів.

В 80-х роках теорія CPTED доповнилась:

  • теорією “розбитих вікон”, висунутою Д. Уілсоном і Д. Келлінгом, де вони досліджували взаємозв’язок погіршення огляду території і їх бездоглядності з поведінкою людей. Їх дослідження показали, що забруднене, деградоване сусідство призводить до ще більшого хаосу і злочинів в окрузі, підвищує загальний страх перед злочинністю. Цей страх часто не пов’язаний з фактичним рівнем злочинності або ризиком стати жертвою, але сприяє підвищенню пасивності жителів, прагненню до втечі в більш благополучні квартали;
  • дослідженнями канадських вчених Патриції і Павла Брантінгемів, що опублікували книгу «Середовищна кримінологія» (Environmental Criminology), описали характерні ознаки злочинності в різних місцях міста і висунули поняття «територій – генераторів» злочину як умови місця, що сприяє вчиненню злочину;
  • навчальними CPTED програмами, розробленими кримінологом Т. Кроу, сутність ідеї яких полягала в тому, що стратегії попередження злочинності наділяли відповідальністю за запобігання злочинам всіх членів суспільства, в тому числі архітекторів, девелоперів, бізнесменів і самих жителів, а не тільки поліцію. Головною ідеєю тут стає збільшення значимості ролі самих мешканців, об’єднаних в близьких громадах і здатних контролювати і захищати власні двори.

Чудовий приклад втілення зазначених ідей – комплекс соціального житла Sibeliusparken на 265 квартир розташований на околиці Копенгагена, що був спроектований ще в 1986 р. з урахуванням рекомендацій щодо попередження злочинності. Як показала практика, в Sibeliusparken низький рівень злочинності – на 50% менше, ніж в окрузі, зокрема, рівень крадіжок становить 1/5 від середніх показників інших комплексів. Найнижчим є показник викрадення автомобілів, завдяки відділенню комплексу від магістралі. Люди тут відчувають себе в безпеці і вільно прогулюються в нічний час.

Що не так з висотними будинками?

Психологи встановили, що висотні будинки часто є джерелами депресії містян. Міські житла, в яких концентрується величезна кількість людей (в одному будинку часом можна поселити жителів кількох сіл), змінюють стиль відносин між ними. Такий тип житла продукує емоційну роз’єднаність людей, сприяє розвитку безособових, холодних контактів між людьми. У цьому світі (який стали називати «кам’яними джунглями»), незважаючи на багатолюдність, людина починає відчувати себе самотньою і беззахисною. За даними віктимологічних досліджень, в різних країнах світу в середньому 45% потерпілих стають жертвами злочинів біля будинку, 37% – далеко від дому, але в закритих, недоступних візуальному спостереженню навколишніх місцях. Місцева громада – колектив сусідів, які готові надавати підтримку один одному, чиєю думкою люди могли б дорожити і взаємини з якими (схвалення-осуд) могли б виявитися ефективним механізмом соціального контролю – практично нежиттєздатна в «кам’яних джунглях». Дослідження кримінологів архітектурного напрямку встановили, що нерідко створення громади сусідів залежить від того, обгороджений житловий масив парканом чи прохідний. У закритих житлових зонах люди звикають один до одного, і поява там чужака не проходить непоміченою. Злочинці намагаються уникати таких житлових комплексів.

Зростаюче зосередження людських мас в містах центрах значно знижує ефективність діяльності поліції, можливості попередження злочинів і оперативного реагування на них. Нерідко проходить багато тижнів, перш ніж самотні люди, померлі або вбиті в своїй квартирі, будуть виявлені. У висотних житлових будинках реєструється в сім разів більше злочинів, ніж в малоповерхових. Причому чим більше поверховість будинку, тим більша ймовірність злочинів. В будинках вище семи поверхів в чотири рази частіше відбуваються розбійні напади і пограбування, ніж в будинках меншої поверховості. 32% всіх розбійних нападів в будинках відбуваються в ліфтах. У зв’язку з цим у ряді країн ліфти стали обладнувати відеокамерами, за допомогою яких портьє може бачити, що відбувається в кабіні. 

Виявилося, що архітектурний стиль великих міст нерідко провокує злочин і полегшує його вчинення. Ці аспекти стали враховувати в практиці містобудування при проектуванні нових районів (пріоритет став віддаватися малоповерховим котеджам) і реконструкції старих.

Висновок

Досвід розвинутих країн доводить, що збільшення кількості правоохоронців та щільності патрулювання не має значного впливу на рівень злочинності. Одна з основних причин високого рівня злочинності – бездумна забудова багатоповерхівками кожного вільного шматка землі. Поки місто під владою забудовників, нема сенсу створювати будь-який орган для боротьби з наслідками бездумної забудови. Спочатку треба зупинитись і проаналізувати те, що вже набудували і шукати механізми, як це виправити або хоча б попередити в майбутньому.

Як ми бачимо, створення ще одного комунального підприємства, навіть в оптимістичному варіанті розвитку подій, не вирішить і частини проблем зі злочинністю. Зате вчергове мільйони з бюджету пустять на вітер. Є гарний вислів: сім раз відміряй, один відріж. Час броварським чиновникам вже брати цей принцип в роботу: не викидати мільйони гривень на заходи з непередбачуваним ефектом, а планувати і прогнозувати.  

Місту критично необхідна стратегія розвитку, а не принцип злочинців-гастролерів «схопив – біжи».  Тільки так ми зможемо заощадити мільйони гривень броварчан і направити їх на вирішення проблем, а не на неефективні заходи і набивання кишень місцевих царьків та їх посіпак.

Джерела:

  1. Encyclopedia of Crime and Justice // Prevention: Police Role.
  2. Джекобс Д. Смерть и жизнь больших американских городов / Пер. с англ. – М.: Новое издательство, 2011.
  3. Newman O. Defensible space: crime prevention through urban design / Newman. – New York: Macmillan, 1972.
  4. Wilson J.Q., Kelling G. L. Broken Windows // The police and neighborhood safety. http://www.manhattan-institute.org/pdf/_atlantic_monthly-broken_windows.pdf
  5. Newman O. Creating defensible space / O. Newman. – Washington, D.C.: U.S. Department of Housing and Urban Development, Office of Policy Development and Research, 1996.
  6. Grönlund B. Sibeliusparken Crime Prevention / Rødovre (Denmark): Bo Grönlund http://www.veilig-ontwerp-beheer.nl/publicaties/sibeliusparken-rodovre-denmark/view
  7. Шнайдер Г. Криминология.М., 1994. С. 219.
  8. О массовых беспорядках в Великобритании // Борьба с преступностью за рубежом. 1993. №3.
  9. Van Dijk J. Crime across the World. Boston, 1991.
  • avatar
    noyesmaybe
    7 років тому

    Досі ані комента? Виборець на мпз натовпом не іде, а безпека і того менш цікава?
    Хоч
    і не дуже погоджуюсь з висновками, але вони хоч якось наукові, чого не
    скажеш про думки осіб на Мудрого, 24 чи Гагаріна, 18. Вони там практики
    та й дітей своїх половою годувати не будуть.
    Може як альянс набудує
    висотних трущоб, народ в них прозріє шо їм впулили, тоді і дитя Полі
    Щуки голосуванням замінять на автора статті? Помріємо, але голосуватиму за Андрія доки не втече, як одна тьотя у Вінницю