Сьогодні регіоналівська більшість депутатів вже у відкриту пішла проти броварчан. Проігнорувавши чергову сесію міської ради о 14:00, підконтрольні Ігорю Трощенку депутати не лише самоусунулись від вирішення політичної кризи в місті, але й кинули міську інфраструктуру напризволяще в умовах надскладної економічної ситуації в країні. Сьогодні шляхи легітимного усунення Партії регіонів від влади в Броварах були практично повністю нівельовані.

І Броварська Народна Рада, і група Трощенка сьогодні чітко усвідомлюють: міським головою регіонал Ігор Сапожко залишитися вже не зможе і питання його усунення з посади – це питання короткотермінової перспективи. Однак регіонали сьогодні усіма силами намагаються виграти для себе якомога більше часу, аби максимально убезпечитись від майбутньої відповідальності за злочини, скоєні ними за роки свого правління в Броварах. Ідеться про знищення або підробку компрометуючих їх документів, про виведення коштів з рахунків, про юридичну ліквідацію корупційних схем – загалом, про знищення будь-яких доказів. Аби утриматися при владі ще деякий час, Сапожко, Трощенко і їхня команда сьогодні ладні на все: від задурювання голів броварчан про «екстремістів» які рвуться до влади, і до погроз терором на міських вулицях.

Відверто недолуго виглядають спроби влади вести інформаційну пропаганду. Сьогодні в соціальних мережах ведеться масштабна робота, аби дискредитувати Броварську Народну Раду, видати її за групу заколотників, які прагнуть «поставити на мера» свого кандидата. У Фейсбуці навіть створили сторінку Ігоря Сапожка (яку, до речі, невдовзі видалили), над розкруткою якої працюють переважно працівники виконавчого комітету та їхні родичі. Фактично, останні дні для багатьох членів виконкому поширення однотипних коментарів про «захоплення влади у Броварах» та «гарного Сапожка» - основна робота. Паралельно над інформаційним порятунком Сапожка працюють фахівці сумнозвісної контори «ВЕГА консалтинг», котра супроводжувала брудну кампанії Партії регіонів у Броварах на виборах 2012 року. З тією лише різницею, що безпосередньо відбулює сапожка тепер не одіозний Олександр Грицай, а його партнер ілляшенко. Утім, наразі цих «спеців» вистачає лише на публікацію замовних матеріалів на «зливних» сайтах  типу for-ua чи «Обозреватель». На жаль, частина броварчан вірить цій дезінформації, через що в цій виснажливій боротьбі з недобитками Партії регіонів у Броварах нам доводиться витрачати ще й купу сил на переконання людей в очевидних речах – що  Сапожко і Партія регіонів брехали, брешуть і будуть брехати.

Також дуже цинічно виглядають звинувачення, що «опозиція намагається поставити нового мера». Слід розуміти, що будь-який виконуючий обов’язки міського голови (а ним буде секретар міської ради після відставки Сапожка) сьогодні – це політичний камікадзе. В країні – бардак, казна – пуста, грошей не буде не те, що на зарплати, а навіть на закупівлю енергоносіїв. Людина, котра в цей час керуватиме містом буде об’єктом для нищівної критики з боку простих людей, і політичних перспектив, будь-яких електоральних шансів у такої фігури не буде. Це буде «технічний мер», який висловив готовність «політично згоріти» за ці три місяці до виборів нового міського голови Броварів. Таку невдячну роль взяв на себе депутат від «Батьківщини» Юрій Плакся, який відразу дав гарантії, що не буде балотуватися на посаду міського голови 25 травня. Тобто кандидат на посаду секретаря від Народної Ради – це не «насильно насаджуваний опозицією мер», а навпаки – це людина, яка мером точно не буде! Але місто конче потребує такого технічного мера, аби з найменшими втратами пережити ці надскладні для країни часи. От тільки депутатам групи трощена і регіоналам однаково, чи буде в місті світло, вода чи навіть харчі, для них важливо сьогодні одне – врятувати свої шкури і награбовані гроші. І тому вони ні в якому разі не хочуть призначати кандидата від Народної Ради на секретаря, тому що розуміють: під контролем громадськості, ця людина не дасть їм знищити сліди їхніх злочинів і вже точно не дасть можливості робити злочини нові.

Саме тому депутати сьогодні ігнорують засідання міськради аби позбавити місто будь-якого легітимного механізму усунення Сапожка і Трощенка від влади. Натомість Народну Раду звинувачують у силовому тиску.

Щодо даного звинувачення – ще більше мого особистого обурення. Всі ми пам’ятаємо, як влада Сапожка організовувала в Броварах групи тітушок. Як їх возили на антимайдан, як їх натравлювали на нас на виборах. Сьогодні ці тітушки не те, що нікуди не поділися, а ще й підсилюються новими бойовиками Трощенка-Сапожка. Аби протидіяти можливим провокаціям і присікти спроби насильства над людьми (чим вчора відкрито погрожували депутати-регіонали), сьогодні до Броварів прибув загін Правого сектору на чолі з Ігорем «Тополею» Мазуром – моїм давнім знайомим та  шанованою людиною ще з часів російського вторгнення в Абхазію, де Ігор воював проти інтервентів на боці українського загону УНСО «Арго».  Правий сектор підсилив місцеву самооборону та 24-ту сотню Майдану, які також прибули в Бровари для стримання силового сценарію, який постійно провокує влада. І всупереч регіоналівський пропаганді, ці бійці не те, що не блокують приміщення, а навпаки – закликають депутатів туди прибути, гарантуючи їм абсолютну фізичну безпеку. Однак депутати відмовляються збиратися на сесію та «розрулювати» глибоку кризу. Тому насправді, блокують роботу міської ради самі депутати, а Правий сектор своєю присутністю намагається її Розблокувати і примусити депутатів нарешті почати працювати. Пізніше зясувалося, що раніше нахабні та агресивні депутати-регіонали банально бояться заходити в приміщення, де присутні міцні чоловіки. Аби допомогти зняти напругу  і посприяти вирішенню ситуації, Правий сектор покинув приміщення міської ради. Проте Сапожко і депутати групи Трощенка все одно не прийшли на засідання, вчергове всіх надуривши.

Відтак, броварські депутати залягли на дно: їх неможливо зіюрати на сесію, їх неможливо знайти фізично, їхні телефони не відповідають або відключені. Режим Сапожка кинув місто напризволяще і тепер переховується, не даючи можливості провести перезавантаження влади легальним шляхом. Все більше людей, які завжди виступали за мирне та легітимне вирішення ситуації розуміють – це глухий кут. Легітимних способів вирішення кризи більше не лишилося. Що буде далі – не відомо…