• Сьогодні: П’ятниця, 29 Березня, 2024

Операція «Ліквідація»: чому насправді «вимикають» броварське телебачення?

Липень23/ 2014
avatar
Андрій Качор

Незалежний журналіст, громадський активіст

Команда сайту «МПЗ» може не поділяти погляди авторів та не несе відповідальності за інформацію, опубліковану у розділі «Блоги». Відповідальність за зміст, достовірність фактів, цитат, власних назв та інших відомостей несуть автори текстів, розміщених у розділі «Блоги»

фото 2 (1)Коли всі інші гасять полум’я, найгучніше кричить «Пожежа!» сам палій.

Пригадаймо, як наприкінці лютого, коли до втечі «легітимного» в Ростов лишалось всього кілька днів, в броварських квартирах зникло місцеве телебачення. Без попередження чи пояснення причин звична кнопка телевізійного пульту показала чорний екран з шиплячим звуком – сигнал пропав.

Місцева влада, що до останнього лишалась вірна режиму Януковича, вже тоді перебувала в прострації і не могла діяти адекватно. Мер Сапожко «раптово» пішов «у відпустку», а більшість інших регіоналів переймались лише безпекою власної евакуації. Звісно, все це спонукало активних броварчан втрутитись в ситуацію, розуміючи, яке значення має телебачення в умовах хаосу революції.

Коротко про «захоплення» телестудії
Ми прийшли на непрацюючу студію, побачили зачинені металеві двері, викликали міліцію, викликали заступника міського голови Андрєєва, аби разом з ними увійти досередини і з’ясувати – що відбувається і як цьому зарадити? Ми також зустріли в коридорах міськради директорку студії пані Куліш, яка перебувала в неадекватному стані та плуталась в свідченнях. Ми все знімали на відео, аби мати беззаперечні докази, що все відбувається цивілізовано: немає ніякого «штурму студії»,  на місці присутні правоохоронці та представники місцевої влади. Що студія – пуста і телебачення не працює.

Так само на камеру один з працівників студії повідомив, що з приміщення зникла найважливіша техніка – модуль мовлення. Простими словами – частина передатчика телевізійного сигналу в ефір. Цей самий працівник повідомив, що ще два дні тому цей модуль був на місці. Виходило, що деталь була викрадена з телестудії ще тоді, коли доступ до приміщення мали виключно її працівники та чиновник міськвиконкому. Не зважаючи на це, ми спробували відновити мовлення: спочатку в ефір, а  коли це нормально не вдалося – хоча б в інтернет-форматі. Ці спроби важко назвати успішними, але ми намагалися хоча б якось виправити ситуацію, коли в такий напружений час місто перебувало в інформаційному вакуумі.

Проте це не завадило міській владі вустами Ігоря Сапожка звинуватити нас в «захопленні телестудії», «тиску на депутатів та членів виконкому» і ще безлічі жахливих речей. Коли під час зустрічі з мером автор цих рядків питався в міського голови, чому муніципальна студія навіть не має ліцензії на мовлення (як напередодні зясувалось з документів), Ігор Васильович намагався виправдатись, що «Наше місто» лише виробляє новини, а транслює їх інший суб’єкт. За кілька днів по цій розмові мене було викликано в міліцію з приводу заяви того самого Сапожка щодо «членів екстремістського банд формування, до складу якого входить Качор, Дяченко та ін. які тероризують представників місцевої влади». Пізніше, аби легітимізувати міф щодо «захоплення телестудії», владою було зрежисоване її справжнє захоплення. Озброєні бойовики Олега Кищука увірвались в приміщення «Нашого міста», розтрощили частину майна, викинули звідти журналістів та забарикадувались всередині. Тоді від обурених броварчан Кищук отримав розбите обличчя та ганебне вигнання, а трохи пізніше з рук Олександра Турчинова – посаду голови Броварської РДА.

Для тих, хто не хоче читати текст під спойлером, поясню одним абзацом:

Броварчани прийшли на непрацюючу студію, в присутності міліції та чиновників під відеозапис увійшли всередину та виявили, що в студії демонтовано обладнання, яке відповідає за вихід в ефір. Активісти намагались поновити мовлення, однак з технічних причин повноцінно це зробити так і не вдалося. За кілька днів по тому на студію було здійснено напад озброєних тітушок: журналістів-волонтерів вигнали зі студії, частину обладнання знову потрощили. Після цього мер звинуватив активістів в тому, що вони «поламали телебачення».

Після цього студія «Наше місто» перебувала в неробочому режимі наступні п’ять місяців. Деякий час журналісти Сапожка ще намагались здійснювати мовлення через YouTube, але не врахували, що аудиторія Мережі – це не зомбовані бабусі, а відтак такий низькопробний продукт попитом не користуватиметься (що добре видно на статистиці переглядів їхнього каналу). Після цього муніципальне телебачення впало в анабіоз і припинило будь-яку діяльність. Але формально – студія «Наше місто» існувала, і, напевно – освоювала бюджетні кошти. Лише днями стало відомо, що влада вирішила припинити діяльність міського телебачення.

Саме з питанням щодо використання бюджетних коштів до директора телестудії «Наше місто» Ірини Куліш з офіційним запитом звернувся автор цих рядків. У цьому запиті, крім всього іншого, мене цікавило, чи виплачувалась заробітна платня працівникам студії протягом усього часу, що вона не функціонувала. Аби в повній мірі була зрозуміла «дріб’язковість» питання, зазначу: лише в 2012 році на студію «Наше місто» було витрачено понад мільйон гривень – до прикладу, це майже 400 крутих бронежилетів. А на 2014-ий рік студія попросила ще більше.

З відповіддю пані Куліш не поспішала: зрештою директор студії прогавила визначені законом терміни, що вже було підставою для судового позову. Однак пізніше відповідь на запит таки була отримана. В ній, зокрема, йшлось про те, що «питання нарахування заробітної плати (працівника студії «Наше місто» – ред.)… та суми заробітних плат потребує погодження з працівниками». Іншими словами директор комунального підприємства офіційно заявила, що не збирається розголошувати зарплати найманих містом працівників, якщо ці працівники проти. Уявіть собі ситуацію, коли ви наймаєте на роботу прислугу, яка бере собі зарплату з вашого банківського депозиту, але не збирається вам повідомляти, яку саме суму знімає?..

фото (2)

Зрозуміло, що подібна відповідь пані Куліш суперечить законодавству, не кажучи вже про інтереси громади. Проте міські чиновники не полишили спроб вийти сухими з води.

Так, відповідь на згаданий інформаційний запит за підписом Куліш датована 7 липня – в ньому йдеться про те, що «студія «Наше місто» функціонує як юридична одиниця… та не володіє інформацією щодо рішення про ліквідацію чи організацію КП «Телестудія «Наше місто». Але вже за десять днів на сайті Броварської міської ради з’являється проект рішення про цю саму ліквідацію КП «Телестудія «Наше місто» на підставі листа… тієї самої Ірини Куліш! Як сказав би пан Чечетов – «оцените красоту игры»! «Якось так співпало», що майже півроку броварська влада не робила жодних спроб вирішити питання щодо телестудії, однак дуже швидко за нього взялась, як тільки  питанням фінансування студії зацікавились журналісти.

P.S.

За інформацією власних джерел стало відомо, що на студії «Наше місто» працює схема, за якою наявним працівникам додатково нараховується зарплата фіктивних працівників. Іншими словами: вільні вакансії в штатному розписі підприємства керівництво студії «забиває» власними родичами, друзями та знайомими, прізвища яких фігурують в бухгалтерській звітності, однак по факту ці люди жодним чином не причетні до телевиробництва, в той час як «кеш» за них отримують автори схеми.  Саме це може бути однією з причин поспішної ліквідації КП «Телестудія «Наше місто» в «пожежному» режимі. Поруч з цим в ліквідаційну комісію, створену у зв’язку з рішенням “прикрити лавочку” увійшли виключно підконтрольні Сапожку люди, аби не допустити витоку інформації про фінансові зловживання на студії. 

Р.P.S.

Факти, викладені в даному журналістському матеріалі прошу вважати офіційною підставою для проведення перевірки правоохоронними органами та відкриття кримінального провадження згідно з п.4 ст. 94 КПК України.