Папа римський з броварською картоплиною
Команда сайту «МПЗ» може не поділяти погляди авторів та не несе відповідальності за інформацію, опубліковану у розділі «Блоги». Відповідальність за зміст, достовірність фактів, цитат, власних назв та інших відомостей несуть автори текстів, розміщених у розділі «Блоги»
Як повідомлення про випадок у броварському супермаркеті «порвало» український інтернет або «Міська програма Ігоря Сапожка «З турботою про кожного» в дії.
Учора ввечері мало хто з традиційних українських ньюзмейкерів «рвався в бій» у соціальних мережах. У піарників інколи бувають такі «мертві періоди», коли краще помовчати, аби «своя» новина не загубилась серед головних інформаційних приводів дня, якими, зазвичай, стають очікувані події загальнонаціонального або світового масштабу. В подібних випадках корисніше перечекати, доки вляжеться трендова інформаційна хвиля і лише потім, «по тихій воді», запускати хвилю власну.
Після появи білого диму над Сікстинською Капеллою у Ватикані світ завмер в очікуванні ім’я нового Папи, в той час як кожен третій пост у Фейсбук стосувався виборів настоятеля престолу католицької церкви. На цьому тлі «змазалась» інформація про президентський указ щодо невідкладних заходів для євроінтеграції, і навіть якби в чергового нардепа забрали мандат - це вже не викликало б такого резонансу, як сталося кількома днями раніше. Посунути Папу з епіцентру таймлайну ввечері 13 березня вдалося лише… картоплині з броварського супермаркету.
Журналістка «Нового каналу Олена Данько наприкінці робочого дня написала емоційний та вражаючий пост про те, як у броварському супермаркеті на вулиці Короленка бабуся попрохала продавця зважити… одну картоплину. Літня жінка просто не могла дозволити собі на вечерю більше після сплати за комунальні послуги, ліки і т.п., відтак мусила цього разу обмежитись лише однією (!) картоплиною та ще чверткою хлібу. Крик душі Олени, котра після почутого придбала бідній бабці пакет злощасної картоплі, спровокував вибуховий ефект в українському сегменті Всесвітньої мережі.
За кілька годин оригінальний пост Данько на її сторінці зібрав понад дві тисячі поширень. Проте це був лише початок. За деякий час стрічка оновлень як на Фейсбуку, так і на Вконтакте виявилась переповненою репостами публікації Олени не лише звичайними користувачами, а й наймасовішими вітчизняними спільнотами в соціальних мережах. Менше ніж за дві години скріншот повідомлення Данько набрав понад 8 тисяч «лайків» та понад п’ять тисяч поширень в найбільшій україномовній групі Вконтакте «Клуб Брутальних Мужчин», аудиторія якої складає майже 700 тисяч (!) українських користувачів. Слідом за нею повідомлення скопіювала ще одна популярна група «Церковь Свидетелей Покращення» - у Вконтакте та Фейсбук, котрі разом мають понад 20 тисяч підписників та лише під постом Данько спільно зібрали близько півтисячі лайків і сотні коментарів. Навіть вузькоспеціалізовані, але від того не менш масові спільноти, як, наприклад, «КарпатиЛьвів» (73 тисячі підписників), встановили повідомлення топ-новиною на свої сторінці. Загалом же кількість українців, які минулого вечора дізнались про вражаючу історію в броварському супермаркеті обраховується якщо не мільйонами, то як мінімум сотнями тисяч людей.
Можна по різному ставитись до ситуації, що її розповіла журналістка. У когось, читаючи те повідомлення, щемливо стискалось серце, хтось справедливо зауважував, що даний випадок в часи тотального «покращення», м’яко кажучи, не унікальний. Окремі користувачі обурювались: чому подібному локальному випадку аудиторія соціальних мереж приділяє таку колосальну увагу, в той час як в країні є більш кричущі прояви несправедливості: соціальної, правоохоронної, судової? А дехто взагалі припускав, що повідомлення Олени – це спланована політична піар-акція окремих опозиційних сил в контексті прийдешнього загальнонаціонального повстання. Зрештою, різноманіття думок, емоційність обговорень, дискусії та суперечки в коментарях лише посилювали суспільний резонанс.
Утім цей, на превеликий жаль, звичний для нинішньої «України для людей» випадок у крамниці, а головне – реакція на нього інтернет-спільноти, демонструє низку цікавих, проте від того не менш сумних речей.
Зокрема йдеться про відому істину, що вітчизняний сегмент Мережі – публіка надто непередбачувана. Вона, ця публіка, стрімко виведе новину «в топ» про кота-майбутнього власника бабусиної хати, в той час як багатомільйонні оборудки з тими ж «вишками Бойка» залишаться на інформаційному маргінесі.
Вона обурюватиметься створенням новітніх опричників в обличчі фінансової спецслужби рівно до того моменту, доки на ютюбі не з’явиться черговий гангман стайл. А потім швиденько забуде про нищення вишгородського лісу, бо місце співаючого корейця зайняв харлем шейк.
Ця публіка рватиме на аватарці віртуальну сорочку за нещасну бабусю з однією картоплиною, от тільки ні тисяча, ні навіть мільйон лайків не допоможе в тому, аби цих картоплин стало хоча б дві. Історія в броварському супермаркеті обов’язково вийде в офлайн, її переповідатимуть в барах і на кухнях, нею обурюватимуться в чергах, про неї дискутуватимуть в транспорті. От тільки чи має це все хоча б краплину значення, доки «лайки» та «перепости» не перетворяться – в такі очікувані! - «офлайнові» барикади та загальнонаціональні страйки?.. Напевно, щоб прокинутись та «розвіртуалізуватися», потрібно чекати весни. А потім – коли зійде сніг. А далі – коли спаде спека. Ну і, звісно, потім треба буде перезимувати новорічні свята… і чекати наступної весни, коли час садити картоплю, якщо лишатиметься хоча б одна.