Патріотичне виховання і національна безпека: аналіз змісту проекту Програми та ризиків фінансових зловживань

Думаю про те, що буде з моєю Україною і містом через 10 років, якщо наша квітуча молодь виїде за кордон навчатися і жити, або, зневірившись у корупціонерах-чиновниках шукатиме втіхи у наркотиках, “вільній любові”, “легких грошах” -  у тому, що не збудовує дух, хоч і манить фізично.

Якщо замість змістовних програм патріотичного виховання “патріоти” на місцях просуватимуть програми віртуального володіння зброєю, замість сімейних цінностей - дадуть приклад невірності і безвідповідальних стосунків, замість навчання, як через бізнес можна нести людям любов - покажуть мистецтво відмивання грошей… То якими будуть моє місто і країна років через 20?…

Вміння володіти зброєю не робить людину патріотом і не забезпечує щасливе майбутнє!

Указ Прездидента України про Стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки передбачає, що метою виховання є формування громадянина-патріота України, утвердження любові до Батьківщини, духовності, моральності, шанобливого ставлення до національних надбань Українського народу, наслідування найкращих прикладів мужності та звитяги борців за свободу та незалежність України [1], а основними складовими:

• громадсько-патріотичне,
• духовно-моральне,
• військово-патріотичне виховання.

Неякісне патріотичне виховання населення у розрізі кожної зі складових може загрожувати національній безпеці України, оскільки призведе до:

• деформації повсякденної та професійної етики населення країни,
• «відтоку інтелектуального капіталу країни за кордон»,
• зростання злочинності через відсутність цінностей у молоді,
• зростання кількості розлучень, нещасливих сімей, сиріт та абортів,
• поглиблення психологічних травм молоді і старших людей в результаті АТО, процесів переселення з Донбасу та інших негативних наслідків.

Без любові і вірності до власної родини важко прищепити глибоку любов до Батьківщини…

Сучасним викликом для національної безпеки України є те, що влада на місцях при розробці і затвердженні Програм національно-патріотичного виховання [2] не намагається досягнути ефекту від її реалізації, а  створює за старими традиціями схеми для відмивання коштів (наприклад, через планування ремонтів приміщень та фінансування віртуальних тирів ).

Механізми викривлення змісту навчальних програм Патріотичного виховання молоді:

1. Прописуються розмиті завдання, виконання як__их не можливо перевірити, на зразок:

• “удосконалення педагогічних умов для національно-патріотичного виховання”;
• “забезпечення психологічних механізмів в умовах навчально-виховного процесу для національно-патріотичного виховання”;
• “формування освітньо-розвивального середовища для дітей на засадах партнерської співпраці усіх учасників освітнього процесу”;
• “визначення актуальних проблем національно-патріотичного виховання в м. Бровари та пошуки шляхів спільного вирішення”.

1. Абсолютно не приділяється увага духовно-моральному вихованню, розвитку сімейних цінностей, родини, а переважно військовим тренуванням та екскурсіям на кладовища, що може призвести в молодого покоління до появи депресивних настроїв та бажання залишити країну.
2. Не враховується думка громадськості, освітян, батьків, науковців щодо врахування реальних механізмів виховання дітей і молоді.
3. Кількість людей, на яку розрахована Програма надто низька і не дасть потрібного ефекту для міста і країни (наприклад у м.Бровари – 140 дітей у рік, це майже 1/1000 жителів міста).

Варіанти вирішення проблеми.

1. Розробка якісного проекту Програми патріотичного виховання  із врахуванням того, щоб на реалізацію кожної із складових (громадянсько-патріотичне, військово-патріотичне, духовно-моральне виховання)  приділялось не менше 30% програмних заходів та фінансування.

2. Розробка нових і цікавих програм патріотичного виховання, які б прищеплювали оптимізм і любов до рідної землі, народу, духовні цінності у молоді, а не виключно спортивні навички та інтелектуальні знання.

3. Створення незалежної експертизи проектів міських програм, яка б оцінювала програми патріотичного виховання і всі навчальні програми на предмет забезпечення національної безпеки країни через впровадження даної програми чи освітнього курсу.

Критерії оцінювання програм  доцільно ранжувати  за шкалами (за рекомендаціями д. психол. н., Гридковець Л.М.):

• «сприяють відтворенню популяції населення України – призводять до зменшення популяції населення України»,
• «сприяють зростанню духовно-моральних цінностей у молоді – призводять до зниження духовно-моральних цінностей у молоді»,
• «людина є найбільшою цінністю – зневаження цінності людини»;
• «сприяють розвитку гідності особистості як представника свого народу та громадянина держави – гальмують розвиток гідності особистості як представника свого народу та громадянина держави».

4. Моніторинг процесів в освіті, що загрожують національній безпеці (а також проста декларація, без належного виконання національної стратегії патріотичного виховання) повинна постійно моніторитися незалежними експертами, результати експертизи мають направлятися у Верховну Раду України та в Міністерство освіти і науки України та інші профільні відомства для вчасного реагування на ризики.

5. Інформування народу України про виклики, загрози та можливості протидії впровадження неефективним та загрозливим тенденціям в освіті та вихованні молодого покоління, що загрожують національній безпеці України через наукові публікації, пресконференції,  репортажі у змі, соціальні мережі, сайти та батьківські комітети.

 

Джерела:

1.Електронний ресурс. https://www.president.gov.ua/documents/5802015-19494

2. Проект рішень міської ради “Про затвердження міської програми «Національно-патріотичне виховання у навчальних закладах м. Бровари» на 2016-2020 р.р.”  Електронний ресурс. https://onedrive.live.com/view.aspx?resid=72571393D4771099!7873&ithint=file%2Cdocx&app=Word&authkey=!AL9UBhyF3_84kAw