Партія регіонів за мовчазної згоди «Батьківщини» в селі Світильня Броварського району блискуче реалізувала схему «вибори без вибору» як репетицію перед парламентськими перегонами.  

За останні кілька тижнів невелике село під Броварами стало відомим усій країні. З легкої руки голови місцевої виборчої комісії Валентини Єпанової, про позачергове обрання світильнянського селищного голови заговорили на найвищому рівні. Перебіг виборчої кампанії в броварському районі коментували як відомі експерти, так і члени ЦВК Андрій Магера разом з Тетяною Усенко-Чорною. Не зважаючи на однозначну позицію ЦВК, яке засудило дії світильнянської виборчої комісії, Єпанова і Ко залишились на своїх посадах і в день голосування.

Як повідомлялось раніше, вибори в Світильні організовувались під завісою таємничості. Більшість опозиційних кандидатів, фактично, не мали змоги взяти участь у виборчій кампанії, натомість за крісло сільського голови змагались, переважно, мешканці навколишніх населених пунктів, мало знані в Світильні. Така схема свідомо реалізовувалась «регіоналами» в селі, аби в кандидата від влади – директора світильнянської школи Кругляка – по факту не було жодного реального конкурента.

Вибори для своїх

Щоправда, свої кандидатури встигли подати два висуванця від «Батьківщини» - Костенко та Лісний. Обоє не мали відчутної підтримки серед мешканців села, проте могли очікувати на значну кількість голосів, позиціонуючи себе як противагу провладній кандидатурі, зважаючи на ставлення населення до Партії регіонів як в усій країні, так і на Броварщині зокрема. Навіть допустивши, що шанси на перемогу в кандидатів-«тимошенківців» могли бути не надто високі, «Батьківщина» мала змогу відрядити у виборчу комісію армію своїх спостерігачів та довірених осіб, діяльність яких значно б «погіршила життя» владі під час виборчої кампанії. Маючи двох зареєстрованих кандидатів, «Батьківщина» на виборах у Світильні могла стати тим форпостом, навколо якого могли  об’єднатися громадські організації та преса, котрі мали намір контролювати хід голосування та підготовку до нього. Варіанти, як могло все відбуватись, розглядалися різні, в тому числі й  «легальний зрив» виборів: визнання їх недійсними через те, що значна кількість бюлетенів виявились зіпсованими виборцями. При якісній підготовці процесу, такий варіант був би логічним та найбільш дієвим в умовах, коли вибори свідомо організовуються владою в атмосфері протизаконної таємничості, коли громадськість та навіть мешканці села, в переважній своїй більшості, ще за місяць до їх проведення не знали про майбутнє голосування. Але навіть якби цей сценарій опозиції не вдався, активна робота опозиційних кандидатів, довірених осіб та офіційних спостерігачів – зважаючи на їхній юридичний статус під час виборчої кампанії – могла б призвести якщо й не до поразки провладного кандидата, то хоча б допомогла вплинути на виборчу комісію, а то й притягнути членів ДВК та ТВК до юридичної відповідальності. Проте не так сталося, як гадалося.

За кілька днів до голосування світильнянська виборча комісія знімає з реєстрації обох кандидатів від «Батьківщини». Таке рішення пані Єпанова та її підлеглі приймають через скаргу Кругляка – того самого кандидата від ПР, який начебто помітив в селі незаконну агітацію Костенка та Лісного. За закритими дверима, вигнавши з приміщення представників преси, виборча комісія одноголосно приймає рішення зняти з дистанції обох представників «Батьківщини».  А далі відбувається найцікавіше.

Кандидати від «Батьківщини» не вчиняють жодних дій, аби оскаржити рішення виборчої комісії і спокійно відходять в тінь. За інформацією «Маєш право знати», ні Костенко, ні Лісний не подали жодної скарги на дії місцевої виборчої комісії в ЦВК, не кажучи вже про звернення до суду з вимогою поновити їхню реєстрацію. Така поведінка виглядала логічним продовженням позиції броварської «Батьківщини», продемонстрованої партією під час останнього засідання КОДу. Тоді, якраз перед обговоренням тактики поведінки Комітету Опору Диктатурі під час світильнянських виборів, голова міського осередку партії Тимошенко Анатолій Кривонос разом з головним редактором газети «Київщина мала Батьківщина», фактично, зірвали засідання КОДу, здійснивши ефектний, ретельно зрежисований демарш. Забігаючи наперед, слід зазначити, що повна пасивність «Батьківщини» спостерігалась і в день голосування. Але про все по порядку.

День голосування: міліціонери з «калашниковами» та «боксери» біля виборчої дільниці

Важко було прогнозувати якийсь «екшн» під час світильнянських виборів, зважаючи на те, що вже за кілька днів до дня голосування на дистанції лишилось лише кілька технічних кандидатів (які навіть не є уродженцями Світильні), котрі мали б технічно допомогти оформити перемогу «регіонала» Кругляка. А вже напередодні 27 травня, коли, власне, й мали відбутись вибори, свої кандидатури зняли й ті: «конкуренцію» Кругляку складав лише Куценко, присутність якого в бюлетені була обов’язковою для того, аби вибори відбулись легітимно.

Як повідомили нашим журналістам присутня на дільниці Ольга Гагаріна, в переддень голосування число заяв тих, хто захотів голосувати за межами дільниці раптово виросло більше ніж втричі: на момент початку голосування таких стало вже майже 60, що для села, де виборців проживає менше тисячі, є достатньо великою кількістю. Прикметно, що за словами Гагаріної, ці заяви виглядали доволі підозріло: більшість з них були написані дуже схожим, якщо не однаковим, почерком. Під час підрахунку голосів переносна урна для голосування ще викличе в спостерігачів іронічну посмішку.

Сам процес голосування відбувався спокійно та без порушень, які могли б відчутно вплинути на результати волевиявлення, на кшталт масового вкидання бюлетенів в урну абощо. Проте траплялись кумедні випадки. Наприклад, багато мешканців приходили на дільницю без паспортів й щиро дивувались, коли журналісти газети «Громадський захист Київщини» звертали на це уваги членів ДВК. «Убойний» аргумент щодо свого права голосувати без паспорта виголосив один літній виборець: «Та я навіть за Президента без паспорту голосував!». Дехто приходив з військовим квитком або водійськими правами, позаяк паспорта просто «не міг знайти вдома». Проте більшість таки йшла на вибори, яка кажуть, немов на свято.

«Охороняли» спокій на дільниці крім близько десятка працівників міліції в повному озброєнні ще й невідомі молодики специфічної зовнішності. На кількох авто хлопці приїхали до дільниці ще зранку і перебували там до самого завершення підрахунку голосів. «Соромились» приїжджі й об’єктивів камер: «боксери-напівтяжі» (як тих назвав один з присутніх журналістів) повсякчас намагались затулити собою державні номери своїх транспортних засобів. Вцілому, атмосфера була напруженою, хоч і без ексцесів.

До десятої години вечора на дільниці встигли проголосувати майже половина з усіх зареєстрованих виборців. Настав час закривати дільницю, і тут розпочались «художества» з боку членів ДВК.

Виборча комісія довго не могла вирішити, які саме двері слід замкнути, аби виконати усі норми закону. Зрештою, замкнули головний вхід приміщення, в результаті чого на території дільниці лишились представники міліції та ще з десяток людей, статус яких визначити так і не вдалось. Справа в тому, що перед початком підрахунку голосів члени ДВК навіть не зачитали перелік присутніх на дільниці, відтак з’ясувати, хто кого представляв було досить проблематично.

Самим процесом підрахунку керував навіть не голова дільниці, а чоловік, що сидів у кутку та роздавав команди членам ДВК. Зрештою, в результаті таких інструкцій, виборча комісія почала загортати погашені невикористані бюлетені не в спеціальні пакети, а в шматки відірваних шпалер, перемотуючи їх скотчем та проставляючи печатки на той самий скотч, таким чином «опломбовуючи» пакети. Цікаво, що жоден з офіційних спостерігачів не звернув на це увагу як і на те, що невикористані бюлетені не були перераховані ні до, ні після погашення.  Спеціальні пакети члени ДВК «знайшли» вже пізніше, коли опломбовувались пораховані бюлетені. І знову, як і в попередніх випадках – жодної реакції офіційних спостерігачів.

Власне, сам процес підрахунку відбувався приблизно так само, як і на попередніх місцевих виборах у Броварах, з тією лише різницею, що спостерігачам не забороняли стояти за спинами членів ДВК, аби контролювати правильність підрахунку бюлетенів. Щоправда, таким правом скористались лише журналісти «Маєш право знати», «Старого центру» та газети «Громадський захист Київщини»: усі інші, в тому числі й зареєстровані спостерігачі, жодного інтересу до підрахунку голосів не проявляли. Зрештою, нормально роздивитись, чи правильно рахуються бюлетені було проблематично: прізвища кандидатів оголошувались з такою швидкістю, що пересвідчитись в тому, де саме поставлена виборцем «галочка» було майже неможливо. Проте навіть в таких умовах автору цих рядків вдалось помітити кілька випадків, коли за Кругляка зараховувались бюлетені, де виборець проголосував «проти всіх». Навіщо це робилось в умовах, коли адмінресурс і так позбавив кандидата від ПР навіть теоретичної можливості програти – лишається тільки здогадуватись.

На користь «якісної» роботи адмінресурсу свідчить промовистий факт: з 57 людей, котрі «виявили бажання» голосувати поза межами дільниці, 56 «проголосували» за кандидата від ПР. В таких умовах цікаво не те, чому  98% проголосувавши вдома віддали свої колоси за «регіонала», а навпаки: як адмінресурс допустив бодай один голос «не за того»?

На тлі усіх цих фактів «дрібницями» виглядає те, що на столі рахувались щойно вивантажені з урн бюлетені разом з уже порахованими, які лежали в окремій стопці. Проте на відео можна побачити, що членам виборчої комісії нічого не заважало змішати пораховані бюлетені з ще не порахованими. Зрештою, підрахунок закінчився, по виборчим міркам, просто блискавично – трохи більше, ніж за годину. Важко було знайти на дільниці людину, яку могли здивувати результати.

Кількість зареєстрованих виборців - 918 чоловік. 

Кількість виборців, які проголосували - 412 чоловік (явка 44,88%) 

Голосів за Кругляка - 339 (82,28%)

Голосів за Куценка - 37 (8,98%)

Не підтримали жодного кандидата - 19 виборців (4,61%)

Бюлетенів, визнаних недійсними - 17 (4,12)

Символічним виглядала обмовка номінальної голови комісії, коли та переплутала слово у фразі: замість «виборці, котрі не підтримали жодного кандидата» голова комісії щиро промовила «котрі не отримали жодного кандидата». Адже справді, в умовах, коли до моменту голосування на дистанції лишилось лише два (!) кандидата, більшість світильнянців дійсно могли не знайти свого: того, за кого справді хотілося б віддати свій голос, а тому були змушені були обирати з того, що їм «залишили», а не з тих, хто дійсно міг би представляти їхні інтереси у владі.

Хто рятуватиме броварчан від «регіоналів»?

Головна меседж світильнянських виборів: Партія регіонів - як і в попередні рази – на цьогорічних парламентських виборах на Броварщині не відчуватиме жодних сентиментів до виборчого законодавства, і піде на все, аби позбавити опозицію бодай примарного шансу перемогти. Якщо раніше «регіонали» ще намагались зберігати хоча б видимість дотримання законодавства, то наразі нормою може стати зняття усіх опозиційних кандидатів в округах, де у влади немає свого висуванця, котрий «залізобетонно» переможе. Цілком нормально, з точки зору влади, можуть виглядати випадки, коли сильних опозиціонерів ТВК зніматиме з реєстрації за будь якою скаргою першого-ліпшого «регіонала» за закритими дверима і без допуску преси. А голова ДВК в найменшому селі зможе спокійно продовжувати працювати не зважаючи на категоричні заяви про неприпустимість її дій з боку Центральної виборчої комісії. Підрахунок голосів проводитиметься без таких «дрібниць» як перерахунок невикористаних бюлетенів чи корінців з бюлетенів виданих, а їхнє опломбування проводитиметься за допомогою підручних матеріалів типу порваних шпалер та скотча. Члени ДВК матимуть аж занадто поверхове уявлення про те, як треба організовувати вибори на дільниці, їхня кваліфікація дотепер залишається на такому рівні, що говорити про чітку й правильну організацію виборчого процесу – моветон.

Водночас, вибори в Світильні залишили по собі значно більше запитань, ніж дали відповідей.

Світильнянські вибори абсолютно чітко продемонстрували цілковиту неготовність «традиційної» опозиції («Батьківщина», «Фронт Змін») протистояти владним махінаціям з виборчим законодавством у Броварах. Як опозиційні партії, котрі наразі позиціонують себе як головна противага режиму Януковича, намагатимуться протидіяти фальсифікаціям в Броварах – залишається невідомим.

Зокрема міська та районна «Батьківщина» виявилась абсолютно не готовими захищати навіть своїх кандидатів, котрі в дуже сумнівний спосіб були зняті з реєстрації. Важлива деталь: під час виборів в Світильні на дії виборчої комісії не було зареєстровано жодної офіційної скарги від спостерігачів! Та й взагалі, згадаймо: про тривожну ситуацію в Світильні Україна дізналась від громадськості та окремих місцевих журналістів, у вивченні ситуації на місці брала участь «Свобода» - виборами у Світильні з боку опозиції займався хто завгодно тільки не «Батьківщина», чиї кандидати там балотувались! Відтак залишається відкритим запитання щодо подібно поведінки «бютівців»: це від банального безсилля ефективно протистояти владі, чи йдеться про свідоме самоусунення від конфлікту з владою, аби відкрити усі двері перед «регіоналом», який рветься на посаду сільського голови?

В будь якому разі, вибори у Світильні зняли усі запитання щодо того, чи зможе броварська «Батьківщина» ефективно захищати результати парламентських виборів та контролювати владу в процесі підготовки до них. За  п’ять місяців до виборів броварська громадсько-політична арена конче потребує появи на ній фігури або середовища, котре буде реально боротися за те, аби вибори були проведені чесно. В іншому разі округ з центром у Броварах перетвориться на технічну платформу, за допомогою якої в парламент можна буде провести будь яку «тушку» від влади.

Андрій Качор