
Як за 6 хвилин «наговорити» на судовий позов. Бліц-тренінг від Рибакової - ВІДЕО
Команда сайту «МПЗ» може не поділяти погляди авторів та не несе відповідальності за інформацію, опубліковану у розділі «Блоги». Відповідальність за зміст, достовірність фактів, цитат, власних назв та інших відомостей несуть автори текстів, розміщених у розділі «Блоги»
[caption id=”attachment_35591” align=”alignleft” width=”300”] Головний архітектор м. Бровари Лілія Рибакова[/caption]
Сьогодні вранці автор цих рядків з кількома громадськими активістами завітав «в гості» до управління архітектури Броварської міської ради, а зокрема – до її начальниці пані Лілії Рибакової. Мета нашого сьогоднішнього візиту – «вічна» тема Генплану. Вже протягом бозна якого часу чиновники міськвиконкому відмовляють броварчанам у їхньому законному праві ознайомитись з Генеральним планом власного міста. Клерки міської ради щоразу придумують все нові відмовки, і чимдалі - тим кумеднішими вони стають. Проте сміх-сміхом, однак цього разу такі дії чиновників були зафіксовані на відео, і є надія, що тепер для них це матиме прямі юридичні наслідки.
Ще 23 березня групою громадських активістів до Броварської міської ради був поданий запит на отримання публічної інформації щодо можливості ознайомлення з діючим Генеральним планом міста. Який, до речі, розміщено на стіні в кабінеті тієї самої Лілії Рибакової. Однак неодноразові спроби активістів сфотографувати або хоча би просто ознайомитись з Генеральним планом – що було необхідно в контексті майбутніх громадських слухань – щоразу припинялися працівниками міськвиконкому. «Не можна!» - безапеляційна відповідь без жодної адекватної аргументації. «Ідіть просіть дозвіл у мера!».
Сьогодні сектор доступу до публічної інформації надав відповідь на запит, в якому пояснювалось, що збір необхідних даних… потребує надто багато часу, тож замість відведених законом п’яти днів на відповідь, міськвиконком просить у податника ще 15 діб на опрацювання запиту.
Логічно розсудивши, що для того, аби просто сфотографувати Генеральний план, котрий висить в кабінеті управління архітектури не конче необхідно 20 днів «збирати дані», активісти і направились до Лілії Рибакової. Чиновниці була надана відповідь на запит і розтлумачено основні законодавчі норми, згідно з якими громадяни мають право вільно та безперешкодно ознайомлюватись з містобудівною документацією в тій частині, котра не містить секретних даних (пов’язаних, наприклад, з оборонними спорудами тощо). Однак на пані Рибакову жодним чином не вплинули вимоги закону і на прохання таки ознайомитись з Генеральним планом посадовець відповіла категоричною відмовою.
Цікаво, що при цьому Рибакова посилалась на… Закон України «Про доступ до публічної інформації»! Лілія Євгенівна запевнила, що нещодавно до закону були внесені якісь принципові зміни, довго шукала витяг із закону, зрештою, знайшла і урочисто зачитала:
«Гриф “Для службового користування” чи інші грифи, що передбачають обмеження доступу до документа або інформації в ньому, які були надані до набрання чинності Законом України “Про доступ до публічної інформації”, крім грифів секретності, втрачають чинність, а відповідні документи підлягають розкриттю та наданню на запит, через один рік після набрання чинності цим Законом, якщо зазначені грифи не були переглянуті та підтверджені відповідно до Закону України “Про доступ до публічної інформації”.
Тобто фактично пані Рибакова прилюдно підтвердила наше право негайно ознайомитись з Генеральним планом! Зрозумівши, що «трохи не те сказала», пані Рибакова взяла паузу і затягнула вже іншої: мовляв, гриф «Для службового користування» на Генплан наклала не міська рада, а інститут «Діпромісто» який і розробляв документ. А відтак міська рада цей гриф зняти не може, бо мовляв «хто його наклав – той хай і знімає». Зауваження про те, що розпорядником інформації про Генеральний план є саме міська рада, а не інститут, Рибакову також не похитнули. Так само як і роз’яснення «на пальцях» про те, що якийсь там інститут – це, пробачте, не Верховна Рада і не Конституційний Суд, котрі можуть розтлумачувати закон або змінювати його норми на свій розсуд.
Зрештою, чиновниця таки «знайшлась» і видала останній козир: за її версією, інститут «Діпромісто» має на Генеральний план міста Бровари – увага! – авторські права! Ну, як приміром, на якусь пісню чи вірш. Далі сперечатись з такою «безапеляційною» аргументацією не було сенсу, тож ми мусили прямо запитати, чи надасть Лілія Рибакова громадянам генеральний план для ознайомлення, як того вимагає закон. На це начальник відділу архітектури чітко і на камеру відповіла відмовою.
Здавалося б, ну що ж там такого, в тому Генеральному плані, що його так самовіддано охороняють «цербери бюрократії»? Це ж не номери рахунків місцевих можновладців у іноземних банках, не правдиві відомості про їхнє майно або інша «крамола», яку бачити «простим смертним» - зась! Однак не все так просто.
Окрім всього іншого, в нині діючому Генеральному плані розписаний детальний план територій в т.ч. елітних котеджних районів, що сьогодні розташувались поблизу лісу. Передусім йдеться про вулицю Драгоманова та інші, дрібніші вулички, розташовані поруч. Саме в тій частині міста свого часу отримали ласі земельні наділи місцеві князьки. І окремі з них настільки знахабніли, що не лише збудували там шикарні палаци для себе і своїх дітей, але й… «віджали» цілі вулиці! Колишні вулиці і дороги обгородили парканом, а тому там, де раніше ходили люди, тепер розташовані хатки і басейни колишніх регіоналів. Більше того: найграндіозніші «замки» «хазяїв життя» сьогодні займають місця, де діючим (!) генеральним планом заплановані не лише вулиці, але й цілі стадіони і навіть… ще одна об’їзна дорога на Київ, яка могла би в рази розвантажити вулицю Київську, яка сьогодні – практично безальтернативний шлях для броварчан, аби дістатись до столиці. Детальний аналіз вкраденого у броварчан місцевими можновладцями – лише в цій невеличкій частині міста, яку вдалось відзняти на проекті Генерального плану! – читайте в наступній частині цього «стихійного» міні-розслідування.
P.S. Відеозапис того, що сталося сьогодні в кабінеті Рибакової, разом з посиланням на цей матеріал я надсилаю броварському міжрайонному прокурору з копією на Генеральну прокуратуру України. Згідно з нормами нового Кримінально-процесуального кодексу, факти, викладені в журналістських матеріалах, можуть бути підставою для відкриття кримінального провадження. Упевнений, що відео, що опубліковане на цій сторінці, не викликає жодних сумнівів у протиправності дій чиновника.
Також це відео може стати у пригоді громадським активістам під час підготовки судового позову на неправомірні дії посадовців виконавчого комітету Броварської міської ради. До нових зустрічей!