Андрій Саук: «Бровари - компактні, тут можна створити «райський куточок», якщо влада перестане красти»
За час своєї роботи команда “Маєш право знати” мала справу з багатьма активними броварчанами, у яких є свої захоплюючі та повчальні історії, незвичні ідеї та найголовніше – сформований світогляд і життєві цінності.Нещодавно ми започаткували рубрику “ЛЮДИ“, щоб розповідати нашим читачам про таких успішних та цікавих особистостей.
Наш діалог з новим героєм рубрики почався ледь у не найвищій точці Броварів – на даху 21-но поверхового будинку. Шлях до цієї «вершини» проходив через незвичайний для Броварів під’їзд – чистота, гарне освітлення, на вході – коробка для використаних батарейок для подальшої їх правильної утилізації, далі – «полиця» з книжками, де кожен охочий може вибрати літературу собі до смаку, на стінах - дзеркало, біографічна довідка про Василя Симоненка і навіть дитячі малюнки.
Що ж, час зізнатись – цього разу ми завітали у «володіння» до Андрія Саука, голови ОСББ будинку 2А на вулиці Симоненка (ЖК «Купава»). Андрій провів нам екскурсію, розповів як йому вдалось зробити своє ОСББ ефективним і поділився планами на майбутнє.
Досьє: 32 роки, начальник відділу реклами в банку «Хрещатик». Одружений. Проживає у Броварах вже 5 років. Раніше мешкав у Києві.
«Колись мене залучили до розробки всеукраїнської інформаційної кампанії по стимулюванню розвитку ОСББ. Я мав бути куратором кампанії у місті Київ. Тоді я вперше глибоко занурився у цю тему. Але організатори так і не отримали грант і цей проект не було реалізовано. На той час в нашому будинку теж організовувалось ОСББ. Спілкуючись з діючими головами ОСББ я вже знав, що це непросто та не мав наміру цим займатися. Але я подумав: я збираюсь всьому Києву розповідати як створювати та ефективно керувати ОСББ, а сам не маю жодного практичного досвіду. Тож потрібно спробувати. До речі, в Україні частий випадок, коли створюють ОСББ і - зупиняються, тому що існує безліч міфів. ЖЕКі та інші структури, які зацікавлені наживатися на цьому, говорять, що це дуже важко, складно, це нереально та збитково. Мій же досвід говорить про інше. З січня цього року я взяв будинок на баланс і на сьогодні наш залишок на рахунку – 70 тисяч гривень, які можна витратити на ремонт, енергозбереження та інші корисні справи. За цей час я зрозумів, що ОСББ – це класичний бізнес. Ти робиш для людей щось хороше, задовольняєш їх потреби (в даному випадку – це гарне утримання будинку), а вони тобі за це платять», - розповідає Андрій з чого все почалось.
За цей час ми зробили:
[quote]«Ми зробили паркувальну розмітку. Раніше людина приїжджала і залишала авто таким чином, що на її місці могли б стати три машини. Тепер таких випадків майже не буває».
«Нещодавно «засвітили» весь двір – змінили всі розбиті ліхтарі. Є версія, що їх свого часу постріляв якийсь «снайпер» (не як голова ОСББ, а як активіст)
«Встановили відео-камери та магнітний замок. Одного разу у дворі відбулась стрілянина, після цього ми організували відео-нагляд, щоб стежити за порядком».
«Ми домоглися того, що на тому місці, де міська влада хотіла зробити автостоянку – з`явиться сквер».
«Замінили вхідні двері, бо старі просто розвалювались.»
«Придбали насос для відкачування води з підвалу. На диво, після того підвал ще жодного разу не заливало.»
«Забудовник зекономив на багатьох речах. Довелось перекладати плитку на підлозі на деяких поверхах, де вона повідставала».
«Вічна проблема ЖЕКів – відсутність лампочок. Відновили освітлення міжквартирних переходів та на сходах».
«Висадили дерева, кущі та квіти навколо будинку. Довелося привозити чорнозем, бо на клумбах нам залишили грунт з будівельним сміттям». [/quote]
«Є цікава історія. Коли я сюди переїхав, мені страшенно не подобалось, що наш двір постійно потопав у смітті. Скарги до ЖЕКу не приносили жодного результату. І одного разу я просто почав його прибирати. Виходив гуляти з собакою, брав із собою пакет і прибирав. Тоді я подумав – чого я роблю це безкоштовно, якщо ми за це платимо ЖЕКу? Питання звісно не в грошах, моєї зарплати мені вистачає на життя. Але я пішов до ЖЕКу і сказав: «Хочу працювати у вас двірником». Вони з радістю погодились. Але через основну роботу я не міг приділяти прибиранню відповідну увагу. Тому знайшов людину, яка почала робити це за мене. Я отримував зарплату в ЖЕКу, контролював роботу двірника та виплачував йому за кожний день окремо. Це мало цікаві наслідки. Наш двірник любив хильнути. Але, я помітив, що з часом він почав приходити на роботу тверезий і випивати вже після роботи. А зараз вже не пам’ятаю, коли останній раз бачив його напідпитку. Зараз він активний прихильник роздільного збору сміття: це дозволяє йому отримувати невеликий додатковий дохід і на звалище потрапляє менше відходів. Всі у виграші. Ця історія зі сміттям також була передумовою до створення ОСББ. Сьогодні наш двір один з найкращих в Броварах у прибиранні та роздільному зборі сміття. Дуже довго я вимагав від ЖЕКу (ще до ОСББ) встановити нам баки для цього. Ми скрізь розвішували об’яви як користуватись баками. Певний час я сам стояв коло баків та розповідав мешканцям що, куди викидати та навіщо нам це потрібно. Наразі все запрацювало. Наступним кроком бачу створення сучасної компостної кучі (без запаху та ін.), щоб ми самостійно виробляли чорнозем. Раніше нам доводилось завозити сюди землю, щоб посадити дерева та кущі».
[quote]«Тут землі не було. Це ми привозили і саджали клумби і дерева».[/quote]
[quote]«Роздільний збір сміття. У звичайні баки скидається все разом, воно вивозиться на звалище і там розкладається сотні років. Принцип роздільного збору: сміття, що може бути перероблене для повторного використання, збирається окремо, а все інше – окремо».[/quote]
ЛЮДИ
«Спочатку люди ставились до мене з недовірою, чекали від мене чогось поганого. В нашому суспільстві дуже великий брак довіри. Воно й не дивно, коли люди крім брехні нічого і не чули. Але після того, як вони побачили перші результати моєї роботи – ситуація помітно змінилася. Зараз, коли проходить якесь голосування – «за», «проти» чи «утримався» - багато людей навіть не читають те, що я приношу. Довіряють та просто питають: «Андрію, де поставити підпис?».
«Якось я вийшов змінити ліхтар. Було запізно, близько дванадцятої години ночі. Одразу зацікавився один чоловік і я відповів йому, що просто змінюю ліхтар. Чоловік приємно здивувся та одразу запропонував свою допомогу. Наразі він допомагає мені і в інших корисних справах».
«В мене є два принципові боржники в будинку, котрі не платять, тому що не хочуть. Сьогодні з одним з них мав телефону розмову, в якій він наголосив, що в домі і так все чудово та навіщо йому платити. Але люди не розуміють, що в домі все чудово, тому що інші люди платять і ми маємо можливість за ці кошти покращувати наш будинок».
КОМУНІКАЦІЯ
«Я намагаюсь створити відкриту платформу для спілкування між мешканцями будинку. В нас є група на Facebook__. Дуже добре, що багато мешканців зареєструвались у цій соцмережі, щоб бути в контакті між собою. Ще одна перевага, що кожен мешканець може зателефонувати мені та зустрітися зі мною, щоб обговорити питання, яке його хвилює. Як правило, більшість проблем ми можемо вирішити протягом одного - дв__ох днів максимум».
«Зараз ми намагаємось налагодити контакт з приватним сектором (сусідня котеджна забудова), мешканці якого часто привозять до нас своє сміття. Я нашим мешканцям намагаюсь пояснити, що це добре, що вони привозять сміття до нас, до наших баків, а не в ліс, не в поле, де його ніколи ніхто не прибере. Нам залишилось домовитися з ними займатися роздільним збором і це буде корисно для нашої екології, а також може бути додатковий дохід для нашого двірника. Сміття – це гроші. Давайте почнемо вже мислити як європейці».
ЖЕК
«Свого часу я забирав новий будинок (2008 р.) на баланс у жахливому стані. Також наразі за моїм підрахунком в нього потрібно вкласти ще 300 тисяч гривень аби привести його у нормальний стан, щоб все працювало та виглядало належно».
«Коли я приходив у ЖЕК зі своїми пропозиціями, щоб змінити щось на краще, то завжди чув відповіді на кшталт: «Кого ти вчиш? Ми тут 40 років працюємо і все в нас добре! Ніхто не скаржиться!». ЖЕК працює за принципом «від аварії до аварії». В них ніколи нема коштів на підтримку будинку в гарному стані, є лише на аварії. Хочете побачити різницю між ОСББ та ЖЕКом – завітайте до мого будинку та сусіднього, який «обслуговує» ЖЕК».
ВЛАДА
«Поруч з нами є територія, де за генпланом має бути дитячий садочок. Проте власники сусідніх котеджів посунули свої забори на цю територію і для садочка залишилась невеличка полоса землі і сосни. Тож ми хочемо на цьому місці хоча б на сьогодні зробити тимчасовий спортивний майданчик, щоб забори і далі «не рухались». Але влада не дає нам дозвіл. Я думаю, що найближчі років 5-10 садочок тут так і не з’явиться, оскільки подібні заклади грошей владі не приносять, а в бюджеті дірка від бублика.
«Коли ми робили пішохідні переходи на перехресті вулиць Шевченка/Симоненка, я домовився з місцевою владою, що я даю спеціальну фарбу і знаки, а всі роботи виконує комунальне підприємство. Проте в результаті вони принесли якісь старі знаки, а ті що я їм видав – зникли. Фарба, відро якої коштувало 3000грн., зтерлася за два місяці. І я зрозумів, що з цією місцевою владою вирішувати нічого не можна. Треба все робити самотужки. То навіщо така влада?»
ЗАБУДОВНИК
«За будівельними нормами під самим будинком має бути зелена зона і проїзди, але забудовник вирішив зекономити площу та наразі тут скрізь асфальт. Це дуже небезпечно, тому що всюди їздять та паркуються автомобілі. А в будинках мешкає багато дітей і завжди є ризик, що вони вибіжать на дорогу. Вже маємо декілька випадків, коли малюки потрапляли під машину».
ПРО БРОВАРИ
Раніше я жив у Києві та коли прийшов час вирішувати, де купувати квартиру, моя мама мені порадила Бровари. Тут в нас є родичі. Для мене Бровари – це такий «нетронутий Радянський союз». Тихе і спокійне болотце. Коли починаєш підіймати якийсь пласт і боротись з існуючою системою, то тобі самі броварчани говорять «та не чіпай, та все нормально, не потрібно цього робити». Як це? Я звик до більш активної громадської позиції людей, а тут всіх все влаштовує. В дитячій поліклініці, наприклад, стоїть величезна черга. Паралельнощо заходять «по блату». Я йду з’ясувати це питання з лікарем та почути його думку з цього приводу, а мене черга обурено зупиняє зі словами: «Шановний, не заважайте лікарю працювати!!!». Я був шокований. Люди звикли до такого ставлення та ще гірше, що вони не хочуть нічого змінювати».
«Бровари - компактні, тут можна створити «райський куточок», але за однієї умови – влада перестане красти».
ЧАС
«На вихідних я проводжу час з родиною. У будні я працюю в банку та займаюсь ОСББ зранку і ввечері. Кожен ранок, гуляючи з собакою, я дивлюсь, що ще можна та треба зробити для нашого будинку, для прилеглої території, громади. Вдень якісь речі я можу робити дистанційно, для цього мені не потрібно бути весь час на місці».
МОТИВАЦІЯ
«Я розумію, що я хочу змінити і я маю сили це змінити. Великим поштовхом для мене була перемога броварських активістів над людиною-тролейбусом. Після помаранчевої революції я в такі речі дуже слабо вірив, але коли у них все вийшло – я усвідомив, що все в наших руках. І одна людина може щось змінити».
«І в мене часто опускаються руки. Але я розумію – окрім мене цього ніхто не зробить. Раніше мене дуже ображало, коли мене звинувачували в корупції. Як голова ОСББ я отримую одну тисячу гривень зарплатні. І коли мені ще кажуть, що я краду – це дуже неприємно. Але для таких людей в мене є повний фінансовий звіт, бухгалтерія і кожен бажаючий може її побачити. Все прозоро. Але ж легше говорити, ніж прийти та перевірити цифри. А тим більше щось зробити, щоб втерти мені носа. До речі, найбільше критики я чую від людей, які нічого не роблять та ні за що не платять».
У спецрубриці «Люди» ми розповідаємо історії активних броварчан, які досягли певних успіхів у сфері громадської, політичної, культурної чи соціальної діяльності. Якщо Ви маєте побажання щодо наступних героїв нашої рубрики або готові порекомендувати претендентів, пишіть нам на електронну скриньку редакції: [email protected].
Фото – Марія Придьма
