Броварчанка Еліна Іващенко на «Голос. Діти»: «У мене є шанс бути у фіналі»

14-річна броварчанка Еліна Іващенко стала відомою всій Україні після того, як взяла участь у 3-му сезоні «Голос. Діти» та пройшла «сліпі» прослуховування. Своїм виконанням пісні «За лісами, горами» Еліна просто загіпнотизувала зал та змусила розвернутися до себе усіх трьох суддів. MОNАТІК назвав Елінин вокал «одним із найчистіших, які сьогодні були», Потап сказав, що йому не треба було повертатися, щоб її полюбити, а Тіна Кароль назвала юну співачку «знахідкою і відкриттям» 3-го сезону «Голос. Діти» та подякувала  за шанс, який надала талановита дівчинка, обравши її своїм тренером. У багаточисленних коментарях до відео на Ютюбі глядачі вже назвали Еліну «переможницею цього сезону», «голосом країни», «крутим виконавцем», «ангелом, що зійшов на землю», «у недалекому майбутньому – улюбленицею України». А як оцінює свої шанси сама  Еліна та що їй потрібно для перемоги у шоу? І, загалом, хто вона, юна талановита броварчанка?

Ще у 12 років вихованка Броварської музичної школи Еліна Іващенко спокійно брала «мі» малої октави, «до» і «ля» – другої октави. Це був її «робочий» діапазон. Але співала дівчинка і вище. Багато це чи мало – відповідь двозначна, адже не головне наскільки високу ноту бере дитина, головне – як, пояснювала викладач академічного вокалу Еліни Ганна Михненко. «Від інших вокалістів музичної школи Еліна відрізняється своєю незвичайною витонченістю, вокальним слухом, інтуїцією і харизмою, які набагато важливіші просто сильного голосу, – каже викладачка. – Діти з такими якостями – поціловані Богом у тім’ячко і з’являються на світ дуже рідко – раз на багато років».

Завдяки цим якостям, а ще – великим старанням, Еліна вже досягла немалих висот: на її рахунку безліч перемог на міських, обласних та Всеукраїнських конкурсах із академічного вокалу. А влітку цього року в юної співачки збулася одна із заповітних мрій: Еліна взяла участь у шоу «Голос. Діти» 3 сезон» та продовжує боротьбу за головний приз – авторську пісню та кліп на неї,  у команді Тіни Кароль.

На інтерв’ю з нашим журналістом Еліна погодилася відразу, однак повідомила: у неї є продюсер – Олег Здоровець, який і вирішує усі робочі питання. Позаяк Еліна продовжує участь у шоу, згідно з підписаною угодою розкривати всі подробиці участі в проекті не має права: головне – інтрига. Та ми спробували максимально дізнатися все, що стосується життя і творчості  талановитої броварчанки.

– Під час нашої останньої зустрічі – два роки тому, ти мріяла взяти участь у шоу «Україна має талант» та «Х-фактор», та місяць тому ми побачили  тебе на каналі «1+1» у шоу «Голос. Діти»…

– Я підросла, порівняла проекти. «Голос. Діти» для мене зараз цікавіший, бо справедливо, коли за приз змагаються учасники одного віку.

– Два роки тому ти озвучила ще одну свою заповітну  мрію: стати оперною співачкою і виступити на сцені відомого оперного театру в Мілані «Ла Скала». Мрія змінилася?

– Ні. Змінилося направлення в музиці. Тепер я хочу займатися естрадним вокалом. І це вже остаточне рішення.

– Який у тебе зараз розпорядок дня?

– Прокидаюся о сьомій, біжу в школу (СЗОШ №7 – авт.), потім – у музичну. Далі – вчу уроки і поспішаю в «Камелію» (дитячий естетико-натуралістичний центр – авт.) на заняття із естрадного вокалу. Залишається час, тільки щоб поспати.)

–  Раніше ти розповідала, що дідусь Іван «штурмував» із тобою математику і географію, які в тебе «кульгали». Тоді у кімнаті на стіні навіть висіла контурна карта, по якій ви вечорами «подорожували»…

–  Карта висить і зараз (посміхається). І хоча я уроки вже вчу сама, дідусь із цими предметами допомагає і нині: із математикою у мене складно, зате біологія – предмет улюблений.

Для 78-річних Олександри Степанівни та Івана Олексійовича Іващенков 12 років тому світ розділився на «до» і «після». У 65 років, з дворічною онукою на руках, вони почали своє життя спочатку… Через не повних два роки після народження Еліни, невістка Іващенків Сусанна, яка тільки закінчила театральний інститут, раптово померла. Лікарі констатували гостру ішемічну хворобу серця. Син Олександр не витримав психологічного навантаження і зламався. Потім спробував влаштувати своє життя далеко від рідних. Еліна залишилася на руках у його батьків. Щоб оформити опікунство внучки, подружжю Іващенків довелося пройти довгий шлях судової тяганини. Перший рік після смерті невістки просто стерся з пам’яті Олександри Степанівни. Згадує тільки, як під час прогулянок на дитячому майданчику, дворічна Елінка  підходила до матусь із колясками, вдивлялася в обличчя чужих жінок і шепотіла: «Мама … мама». Олександра Степанівна залишила роботу на Броварському заводі пластмас і повністю віддала себе вихованню внучки. Так реалізовувалася її мрія: стати вчителем початкових класів.

– Раніше тобі подобалося співати на всю квартиру «дуетом» із Таїсією Повалій та Миколою Басковим…

– Ой, так, було (сміється). Тепер я не слухаю ні Баскова, ні Повалій – мої вподобання змінилися: нині подобаються сучасні українські пісні. Так як я у команді Тіни Кароль, то тепер слухаю її пісні. А ще – MОNАТІКа.

– А коли ти із Тіною займаєшся?

– У нас немає конкретного  графіка. У Тіни дуже мало вільного часу та вона намагається виділити 3-4 години для репетицій.

– А який наступний етап конкурсу?

– Це «бої». Із трійки співаків  виберуть одного, який і пройде до наступного етапу. Тому заняття проходять одночасно із трьома учасниками.

– Із якими?

– Це поки що таємниця.

– Як ти оцінюєш свої шанси серед цих трьох учасників?

–  Поки що – без коментарів. Але не можу сказати, що я найслабша учасниця на проекті, так як і не можу сказати, що і найкраща. Тіна ставиться до всіх 18 учасників однаково і хто в неї фаворит – зрозуміти не можна.

– Там, за лаштунками, ти вже знала, кого вибереш із тренерів у випадку, коли розвернуться всі?

– Я сподівалася, що повернеться, як мінімум, один тренер, адже я готувалася до «голосу» півтора роки, і для мене було б трагедією, якщо б ніхто не повернувся. Та коли мене обрали всі троє, я не знала, кого вибрати, і вслуховувалася в коментарі до мого співу. У мене якось так у житті, що в найвідповідальніший момент я можу прийняти спонтанне рішення, про яке потім не пошкодую. Я заплющила очі і потім однією фразою сказала, що йду до Тіни. І ні про що не шкодую. Вона справді дуже хороша людина і наставник.

–  Коли ти обрала Тіну, вона подякувала за вибір і сказала, що це ти їй дала шанс, а не вона тобі. Про що була мова?

– Я не знаю. Взагалі я дуже рада, що обрала її команду, і коли на сцені вона говорила мені ці слова, я ще толком не розуміла, що відбувається. Вдома я кілька разів прокручувала Тінину фразу, однак її так і не зрозуміла.

– Думка кого із суддів була для тебе найважливішою?

– Я йшла на конкурс як вокалістка і хотіла отримати вокальний  досвід, який має саме Тіна Кароль. До того ж, вона дуже проста і не робить із себе зірку.  Вона питає: «Чи подобається тобі ця пісня?». Якщо ні, то підбирає інший варіант. Спілкується з учасниками як із рівними і непорозумінь у нас немає.

–  Які поради дає тобі Тіна і якими ти вже скористалася?

– Порад дуже багато. Але одну запам’ятаю на все життя: для того, щоб заспівати ідеально, має бути адресат – людина, для якої співатимеш. Тільки тоді всі інші зрозуміють ідею пісні.

– Я можу лише  здогадуватися, для кого ти співала…

– У першу чергу, для мами. Якщо чесно, бабуся казала, що покійна мама не хотіла, щоб я була співачкою. Мабуть тому, що на той час було складно бути солісткою, адже заробляти на прожиття їй доводилося, співаючи в кафе, ресторанах.

– Вважаєш, зараз легше?

– Зараз більше можливостей стати співачкою: різні проекти, конкурси, фестивалі, де можна себе проявити. І якби мама була жива, вона б змінила свою думку.

Перше професійне виконання пісень Еліна почула ще немовлям від мами, яка мала дуже гарний голос. Потім дівчинка засинала під «Реве та стогне Дніпр широкий» у виконанні бабусі. До 5 років Еліна знала близько 10 українських народних і застільних пісень, які щодня співала з бабусею. Поруч  із самоучкою-баяністом дідусем, Еліна спочатку навчалася підбирати музику «на слух», а з тітонькою, яку називає «мама-Зіна», грали по нотах навіть в «чотири руки». Коли в Броварах «золотий голос» України Володимир Гришко для своєї школи проводив відбір юних співочих талантів, бабуся повела на кастинг і 5-річну Еліну. Оперний співак був захоплений голосом маленької броварчанки: погладив її по голівці і подарував букет. Єдиній з усіх юних виконавців. Але Еліні потрібно було ще підрости. Щоб знати в якому напрямку розвивати спів, Олександра Степанівна повезла внучку до фоніатра. Спеціаліст визначив: бути Еліні оперною співачкою! А щоб дівчинка розвивала свої вміння не тільки в академічному співі, батьки (так називає Еліна бабусю і дідуся) стяглися на фортепіано.

– А що потрібно було для того, щоб потрапити на «Голос. Діти»?

– Працювати. Багато. А для участі – по Інтернету заповнити анкету. Потім мені прийшло запрошення на передкастингове прослуховування. Загалом я готувала на проект 15 пісень, але проспівала куплет і приспів пісні «За лісами, горами». Згодом мені повідомили, що мене відібрано на «сліпі» прослуховання.

– Чому обрала саме цю пісню?

–  По-перше, нею можна передати красу України. Та, найголовніше, вона дуже мені близька.

– Пісню для «сліпих» прослуховувань відбирала тренер Ганна Михненко чи це було твоє  рішення?

– Ганна Михненко – мій педагог із академічного вокалу в музичній школі, а до «Голос. Діти» півтора роки мене готувала Ангеліна Абраменко – керівник студії естрадного співу «Акварелі». З нею я познайомилася в «Камелії» кілька років тому, коли прийшла, щоб записати пісню. Ангеліна Анатоліївна запросила мене до себе і я мала обрати: естрадний вокал у «Камелії» чи музична школа. Тоді важливішою для мене була  музична школа. Але коли я вирішила, що моя стихія –  естрадний вокал, я знову звернулася до Ангеліни Анатоліївни.

–  А продюсер давно з’явився?

Олег Здоровець:  – Вперше я побачив Еліну років 5 тому в «Камелії». І коли почув її спів, спитав: що ти робиш в Броварах і чому не приймаєш участь у столичних конкурсах? Тоді вона була ще маленькою, і, мабуть, був ще не час. Більше я дізнався про Еліну пару років тому, коли вона стала солісткою студії «Акварелі». Я був шокований її вокалом і зрозумів, що треба, як у приказці, «допомогти талановитому, а бездарі проб’ються самі». Треба людина, яка зможе її направити, а далі, як по сходинках, Еліна піде сама. З Ангеліною Абраменко до «Голос. Діти» ми зробили все, що змогли: викладачка допомагала Еліні з вокалом, я – взяв на себе організаційні питання. Та «Голос. Діти» – не кінцева наша мета, лише проміжний етап до справжнього успіху.

– Еліно, за два останні роки ти підросла, розквітла. У тебе вже є хлопець?

– Ні. На це поки що я свої думки не спрямовую. 14 років – це не той вік, щоб думати про хлопців.

– Ти так вважаєш?

– Мене так виховали. На першому місці – навчання і музика.

– А у багатьох твоїх прихильників таке враження, що із  22-літнім Олегом Здоровцем ви не лише партнери…

Олег Здоровець: – Цим питанням на «Голос. Діти» нас просто замучили. Не буду кривити душею: у нас просто дружні стосунки, а не симпатія. Ніяких інших стосунків не може бути, тому що  Еліна –  ще дитина, вона ходила до мене на театральну студію «Дивоцвіт»…

Еліна: – Дитина?!

Олег Здоровець: – Так, дитина. Ти – друг, партнер, із яким ми обговорюємо робочі моменти…

Еліна: – … під час яких Олег Іванович сварить мене за запізнення на заняття (сміється).

– Участь у проекті зробила тебе відомою. «ВКонтакті» на твоїй стіні рясніють написи: «Додай мене в друзі, пліз», «Прочитай моє повідомлення» та  багато інших. Еліна Іващенко захворіла на «зіркову хворобу»?

– Зовсім ні. Нових людей у друзі додаю з обережністю, а відписати намагаюся кожному: кілька років тому, коли я дивилася «Голос.Діти», також писала повідомлення майже кожному учаснику, і, на жаль, мені не відповідали. Тому зараз я ставлю себе на місце глядачів. Та і вільного часу «висіти» в мережі в мене практично немає.

– А чи  багато в тебе справжніх друзів?

– Останнім часом їх зменшилося, а заздрісників та дволиких людей, які мене оточують, збільшилося. З такими стосунки розриваю. Тому і кажуть, що я «зазвіздилася». Просто не хочу мати поруч людей, які мене використовуватимуть.

– А чи з’явилися друзі на проекті?

– Так. Дара Село із команди MОNАТІКа. Вона не українка. Дара майже моя одногодка, і зростом така ж, і по характеру схожа на мене.

–  А скільки коштує потрапити на «Голос. Діти»?

– Ніскільки. Хоча в це багато хто і не вірить. Навколо мене зараз точаться плітки, що проста людина не може пробитися на велику сцену. Я знаю всю правду і хочеться кричати: «Це не так! Все чесно!». Дуже неприємно, що люди через заздрість не оцінюють мої можливості.

– Чи готові Ви, Олеже,  до того, що в якийсь момент доведеться вкладати великі кошти в «розкрутку» Еліни?

Олег Здоровець: – Є багато зірок, які пробилися в шоу-бізнес через Інтеренет, масмедіа без великих коштів. Головне – мати талант. Якщо він є, то обов’язково вистрілить. Просто потрібно боротися, йти до мети і чекати. А потім з’являться правильні знайомства: я комусь допоможу без коштів, хтось допоможе мені. Але ставку ми робимо на медійність, де Еліна, завдяки своєму таланту буде впізнаваною.

– Еліно, як ти оцінюєш свої шанси на перемогу?

–  Вважаю, що у мене є шанси бути у фіналі. Коли ж дізнаюся, хто буде фіналістами, тоді можна оцінювати і шанси на перемогу. А конкуренти дуже серйозні.

 – А що тобі потрібно для перемоги?

– На сцені я відчуваю себе комфортно, а коли ще й аплодують, це додає мені сили. Мені потрібна підтримка слухачів.

– Броварчани автоматично вже в групі твоїх прихильників, адже вірять у твій талант. Окремо від команди «Маєш право знати» бажаємо тобі, щоб «Голос.Діти» став для тебе значним кроком у досягненні твоєї мети – стати відомою і улюбленою співачкою не лише українців.

– Дякую. Я зроблю все, щоб усіх вас не підвести.

Фото –  Катерини Мамайсур-Негоди та зі сторінки Еліни Іващенко “ВКонтакті”