Броварські валютні позичальники об’єднуються задля захисту власних прав

Проблема з виплатами за кредитами у валюті для українців не нова. За останній рік долар США стрімко ріс у ціні відносно гривні, а нещодавно - став втричі дорожчим. Через це позичальники просто не мають можливості виконати свої зобов’язання перед банками. Саме такі броварці вирішили об’єднатися в ініціативну групу з метою ефективно координуватися, знаходити юридичну підтримку для судових процесів і захищати свої інтереси від незаконних, на їхню думку, дій банків. Минулої п’ятниці вони прийшли до броварської міськради шукати підтримки від мера Ігоря Сапожка.

У кожного з позичальників своя історія відносин із фінансовими установами. Вони не заперечують своїх зобов’язань перед банками. Але запевняють, що прагнуть знайти порозуміння та оптимального рішення по кожній з проблем. «Банк повинен зрозуміти, що людина не може віддавати майже всі зароблені кошти, не залишаючи собі  засобів для існування, тим паче, якщо вартість того, що віддається, в кілька разів перевищує те, що отримувалось. Ми не відмовляємось від взятих на себе зобов’язань і готові їх виконувати у майбутньому, зокрема сплачувати проценти, але з врахуванням розумності, обґрунтованості та економічної виправданості витрат», - повідомили активісти у зверненні до міського голови.

Як розповіла координатор броварської ініціативної групи Оксана Бакатова, історія їхньої самоорганізації почалась ще у квітні 2014 року.

[caption id=”attachment_33288” align=”aligncenter” width=”560”] Оксана Бакатова[/caption]

Саме тоді відбувся перший сплеск подорожчання валюти. Трохи згодом у Фейсбуку утворилась спільнота «Громадський контроль банків», де активісти скоординовували свої дії. Згодом на зустріч у Києві приїхали близько 40 людей з усієї України, серед яких були і броварці. Нинішні позичальники також розповіли, що з того часу активісти звертаються до Нацбанку, Верховної Ради, народних депутатів, Президента, Міжнародного Валютного Фонду із конкретними проханнями допомогти вирішити проблеми позичальників, зокрема конвертувати валютні кредити в гривню, змінити законодавство тощо. Спільнота валютних кредиторів розросталась, а влітку розділилась на три групи. Одна з них згодом переросла у окрему організацію ГО «Кредитний Майдан». Саме серед активістів цієї спільноти були мешканці Броварів, які згодом зорганізувались на дії у нашому місті. Влітку в їхньому русі почали з’являтися компетентні юристи.

Як розповідає броварський координатор, вже того самого літа позичальники з нашого міста збиралися у міському парку, аби перезнайомитися між собою, поділитися проблемами та досвідом їх вирішення. З того часу декілька броварців навіть досягли успіху – домоглися перерахування своїх кредитів у гривню, і зараз виплачують їх за курсом 10-11 грн/дол. Бакатова розповіла, що до броварського осередку люди долучалися хвилями. Передостанній такий наплив був під час «стрибка» доллара угору в жовтні-листопаді 2014 року. Як повідомила пані Оксана, вони долучалися до протестних акцій у Києві, а також розклеювали листівки у Броварах з метою долучення однодумців зі схожими проблемами. Черговий приріст та активізація дій почалися близько тижня тому, коли Нацбанк відпустив гривню у «вільне плавання», і та стрімко поповзла вгору. Зі слів Бакатової, зараз у Броварах до їхньої ініціативної групи долучилися близько 60 позичальників, з яких двадцятеро – лише за останні дні. Надходження нових заявок відбувається щодня, і активісти не завжди встигають їх опрацьовувати. Тим не менше, позичальники висловлюють відкритість для всіх постраждалих і запрошують їх до спільної дії.

На зустрічі з мером люди одразу почали розповідати про конкретні порушення чи непорозуміння, які вже виникли у стосунках із банками.

Хтось говорив, що перебуває під загрозою виселення з помешкання. Одного чоловіка цікавило, чи можливо вплинути на виконавчу службу, яка буде намагатися звільнити квартиру від боржника. Інші повідомили, що вже 12 лютого буде судове засідання щодо стягнення коштів за їх іпотечним кредитом. На тлі всього цього постало прохання про юридичну та адвокатську допомогу від мерії.

Один із позичальників озвучив проблему із неможливістю зареєструвати дітей у помешканні. Зі слів чоловіка, банк просто не дозволяє цього зробити через наявність кредиту. Присутній на зустрічі правозахисник із села Княжичі Сергій Мартіян наголосив, що банки не мають права забороняти робити це. Він звернувся до Ігоря Сапожка з тим, що юридично мер може вирішити це питання вже тут – дати вказівку прописати всіх таких дітей.

І так, один за одним, кредитори брали слово по черзі та розповідали про свої проблеми.

 

Загалом позичальники сформулювали та подали меру та депутатам Броварської міської ради у вигляді звернення чотири прохання:

• Подати запит-звернення від Голови та Депутатів міста Бровари до всіх органів державної влади з приводу конвертації валютних кредитів в гривневі.
• Допомога валютним позичальникам на судових засіданнях – це присутність представника міської влади, журналістів на судових засіданнях для прийняття правомірних рішень.
• Чи можлива юридична (адвокатська) підтримка позичальників при захисті від банків?
• Підтримка при спробах незаконного виселення позичальників та погрозах зі сторони банків.

Сапожко запевнив, що за можливості допоможе за всіма пунктами. Зокрема мер пообіцяв юридичну підтримку та сприяння. Повідомив, що звернення до Верховної Ради та Президента також подати доцільно. Висловився і за взаємодією із міграційною та виконавчою службами. Як зауважив міський голова, «держава має брати певні обов’язки, щоб призупинити цей процес».

Водночас Сапожко запропонував створити власну групу для координації з броварськими позичальниками. Від мерії відповідального за співпрацю призначив начальника управління економіки Броварської міської ради Миколу Загуменного. Чи справді мерія допоможе скаржникам, чи надасть юридичну підтримку та сприяння, а також чи винесе на сесію це питання, покаже час та результати роботи цієї координаційної групи.

У результаті обговорення активісти домовились, що зберуть усі необхідні документи – копії договорів та опис проблем по кожному з позичальників – та передадуть їх міським чиновникам за тиждень.

Після зустрічі активісти покидали малу залу не одразу. Ще 10–20 хвилин вони обговорювали організаційні питання, знайомилися, обмінювалися контактами, утворювали дрібніші групки (в тому числі за банками) задля кращої координації.

Фото - Миколи Кожемяка