22-23 грудня завдяки програмі USAID Рада представники регіональних ЗМІ деяких міст Київської області змогли відвідати Верховну Раду України. Поїхали в прес-тур і журналісти “Маєш право знати”. Як працюють депутати в Раді, які закони приймають, як організована робота в Парламенті, як працює преса та про що ми поспілкувалися з народним обранцем від Броварів – читайте в нашому сьогоднішньому матеріалі.
USAID Програма Рада
Побачити зсередини як виглядає Верховна рада України, як працюють народні депутати, задати питання будь-кому з них змогли представники регіональних ЗМІ завдяки американській грантовій програмі USAID Рада, ініційованій Андрієм Шевченком, колишнім журналістом та нардепом Верховної ради 5-7 скликання.
Програма Агенства США з міжнародного розвитку (USAID) розрахована на:
- сприяння становленню підзвітного та демократичного Парламенту України,
- залучення громадян до законодавчого процесу шляхом впровадження ефективних засобів комунікації, інформування і надання послуг,
- розширення участі громадян у моніторингу роботи єдиного законодавчого органу держави.
Партнерами програми є народні депутати України, а виконавцями: Фонд Східна Європа, ГО “Інтерньюз Україна”, Лабораторія законодавчих ініціатив та Громадянська мережа “Опора”.
Як розповідає представник ГО “Інтерньюз Україна” Марія Саврун, нещодавно в рамках USAID Програма Рада запрацював проект “Модельний округ“, спрямований на покращення комунікації між громадянами та їхніми обранцями. Окрім живого спілкування депутатів з виборцями, передбачається і онлайн-комунікація, сервіс “Віртуальна приймальня”, інтерактивна мапа, на якій громадяни зможуть відмічати проблемні ділянки, таким чином повідомляючи народного депутата про те, що відбувається в його окрузі. Буде надано доступ до порталу електронних петицій Верховної Ради. Також передбачено організацію громадських слухань у місцевих радах, проведення виїзних засідань комітетів.
“В проекті взяли участь 8 нардепів, – каже Марія Саврун. – До співпраці запрошували 32 депутати, відгукнулися лише 13, а обрали 8 – за принципом, щоб були представлені різні фракції та різні округи. Перший захід вже відбувся з депутатом Черненком у Чернігові, це був звіт за роботу депутата у Парламенті. Наступною стала ознайомча екскурсія регіональних ЗМІ у Верховну раду, ініційована Павлом Різаненком, депутатом 97-го округу, в який входять Бровари, Баришівка та Березань. З наступного року проект запрацює більш активно: заплановано вже більше 10 заходів”.
Верховна Рада
10 годин ранку. Початок робочого дня у Раді. Біля парламентської будівлі проходять перманентні мітинги: сьогодні на площі стоять шахтарі. Проходимо у під’їзд для преси та через декілька рамок та кордонів потрапляємо у Парламент України.
На 2-му поверсі розміщуються зала засідань та кулуари, на 3-му – ложі для преси та гостей. І повсюди охорона, охорона, яка перевіряє наші документи. Щоправда, після декількох дефіле туди-сюди запам’ятовує та пропускає так. Буфет-кулуари-зала засідань – це маршрут, яким пересуваються журналісти та нардепи. Нардепи ведуть перемовини та спілкуються, а журналісти ловлять спікерів для коментарів, від камер ніде ступити.
Журналісти працюють у ложі преси та по всьому приміщенні Ради: камери, фотоапарати, ноутбуки – робоче приладдя наших колег. Працює відкритий вайфай, стоять столи, повсюди великі екрани, де транслюється поточне засідання Ради, тож якщо в залі розглядають важливий законопроект або, наприклад, хапають та переносять з місця на місце Яценюка, всі це одразу бачать, кидають свої справи та несуться до зали.


Зранку зала напівпорожня, депутати не тільки сидять на своїх місцях, читають щось в телефонах, планшетах та ноутбуках, встають, ходять, розмовляють, хтось виступає з місця або на трибуні, у великій залі стоїть помірний гул – все це нагадує рій.
Голос з динаміків періодично просить зібратися нардепів до зали на голосування. Періодично зала вибухає криками, комусь кричать “Ганьба!”: сьогодні дісталося Єгору Соболєву під час виступу на трибуні та Арсенію Яценюку.

Проте під час прийняття важливих законів парламентська зала наповнюється, в урядовій ложі також немає вільного місця – парламентарі голосують.
Найбільш насиченим днем в Парламенті є зазвичай вівторок, розповідають нам. Сьогодні середа, і, дивлячись у розклад сьогоднішнього пленарного засідання, не знаходимо там чогось знакового. Проте позапланові законопроекти, внесені лише вчора, № 3613 та № 3693 збирають увагу навколо себе. Перший стосується перевиборів у Кривому Розі, а другий – відкликання депутатів місцевих рад.
Законопроект 3693
Не дарма ми потрапили сьогодні до Ради: побачили, як приймають законопроект 3693, який стосується питань місцевого самоврядування.
Верховна Рада голосує за прийняття за основу законопроекту “Про внесення змін до Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» (щодо відкликання депутатів місцевих рад)”, який ініціювали Тимошенко-Ляшко-Луценко-Березюк.

Документ № 3693 скасовує норму, яка передбачає відкликання місцевого депутата за народною ініціативою не раніше, ніж через рік з моменту обрання. Також планується надати право відкликання керівному органу партії, від якої балотувався депутат.
Законопроект ухвалено з поправками, внесеними під час обговорення. Проте для повного ухвалення він має пройти ще друге читання. Тоді начувайтеся, місцеві депутати! Хоча стане це інструментом партійної маніпуляції чи реального очищення влади – це ми побачимо на практиці…
Наш депутат у Верховній Раді
Народні депутати та члени Уряду ходять поруч, зовсім близько, вони абсолютно відкриті для преси. І хоча це була так би мовити ознайомча екскурсія, ми вирішили не гаяти часу і поспілкуватися при нагоді з обранцем від Броварщини Павлом Різаненком.
– Павло Олександрович, розкажіть про важливі законопроекти, які стосуються органів місцевого самоврядування та можливо, Броварів, які приймалися в Верховній Раді?
– Рік тому назад було ухвалено зміни до Бюджетного кодексу і було прийнято бюджет 2015 року, згідно якого перерозподіл трансфертів та субвенцій був збільшений до місцевих бюджетів на 40%. Від цього виграли більш розвинені населені пункти, де є багато підприємств торгівлі, автозаправок тощо. Для Броварів це був неймовірний ефект, можете подивитися на бюджет. Наприклад, вулиця Київська ремонтується завдяки саме цим грошам.
– А над чим особисто Ви працюєте зараз?
– Буквально сьогодні я подав законопроект щодо відкритості і гласності роботи судів, аби журналісти або будь-хто з присутніх міг вільно вести фотофіксацію, аудіо- та відеозапис, стрім-трансляцію з засідань без дозволу судді. Нехай громада побачить суддів в обличчя, побачить їхню поведінку, інколи зухвалу та нахабну. Є відеодоказ – можна подавати скаргу на дії судді. Бо дуже легко ховатися, коли тебе ніхто не бачить і не знає.
– Як Ви прокоментуєте політичну кризу, яка склалася у Броварах? Вона взагалі є чи її немає?
– Коли збирається сесія міської ради і рішення не ухвалюються – то це однозначно криза. А як швидко ми з неї вийдемо – це залежить від учасників процесу. Якщо глянути на проблему, то є міський голова, є якась частина депутатів (“Єдність”, “УКРОП”, “РПЛ”) – це 12 депутатів з 19 необхідної більшості, які стабільно його підтримують. Також я бачу, що більш-менш свої дії узгоджують “Солідарність”, “Самопоміч” та “ДемАльянс” – 16 депутатів – але і цього не вистачає для якоїсь сталої більшості. І є також ще дві фракції “Батьківщина” і “Свобода”, з якими попередні три фракції вели перемовини, щоби встановити сталу конструкцію, але через незрілість та амбіції всіх учасників цього процесу – не судилося. Найменш амбітно та найбільш конструктивно, до речі, веде себе “Самопоміч”, і це важливо в політиці – йти на компроміси. Звичайно, є межа компромісів, є певні цінності. На жаль, у тих фракцій, які проголосували на 2-й сесії разом з вчорашніми регіоналами, цієї межі немає: все звелося до посад. Депутати по комісіях повинні розподілятися при загальному консенсусі, щоб всі фракції мали можливість пропорційно взяти участь у керівництві комісій, а не завдяки тому, що якась ситуативна більшість (“демократична” чи “недомократична” – неважливо) назбирала голоси та розподілила між собою посади – це незріло, недемократично та недальновидно.
– Як Ви бачите перспективи ситуації в Броварах? Це глухий кут чи ця рада здатна нормально працювати?
– Ця рада краща, ніж минула, це однозначно. Колись там була одна людина, яка могла висловити думку, а зараз таких багато. Там немає слухняної більшості, яка буде мовчки голосувати, як скаже мер. Але всім треба подорослішати. Проте, як бачимо навіть у Верховній Раді, це хвороба усієї країни, це відображення незрілого суспільства. З точки зору дальньої перспективи, 10-20 років, те, що відбувається у Броварській міській раді – це нормальний процес, це прогрес, з точки зору сьогодні і тут – ми всі незадоволені. Ми, звичайно, хочемо більшого, але якщо порівняти з тим, що було ще навіть 5 років тому, коли ніхто не міг встати і щось сказати, коли на сесію не пускали громаду і журналістів, – це дві різні речі.
Законопроекти, подані депутатом за час поточної каденції: усього 39.
День парламентського засідання промайнув як 5 хвилин. Звичайно, за цей час неможливо вдумливо поспостерігати за тим, як працює Рада, проте деяке враження про роботу Парламенту ми таки отримали. Дякуючи окремим депутатам, колишнім журналістам, молодим політикам з групи “Еврооптимісти”, дякуючи програмі USAID Рада, робота народних обранців стає все більше відкритішою та інтерактивнішою.
Бровари в плані прозорості та демократії також на правильному шляху. Ще зовсім недавно на засідання міської ради не пускали навіть журналістів, а зараз ведуться стріми та відеозаписи усіх сесій, засідань комісій, робочих груп, Громадських рад тощо. Громада вільно присутня на засіданнях. Стартував сервіс електронних петицій (щоправда поки лише як ініціатива однієї з партій), планується удосконалення офіційного веб-сайту міської ради. Багато учасників політичного процесу повністю відкриті громаді та ведуть активне спілкування в інтернеті. Відкритість веде до відповідальності та демократичності, тільки так, іншого шляху немає.
Фото – Микола Кожемяко