На початку позачергової сесії, міський голова зняв з порядку денного розгляд проекту рішення щодо надання згоди на поділ земельної ділянки, продовження термінів укладення договору оренди земельної ділянки, з чим звернулося підприємство ТОВ «Основа». Сьогодні у підприємства є земельна ділянка 10,4365 га, для будівництва та обслуговування промислового логістичного комплексу, яка знаходиться в районі Об’їздної дороги в м. Бровари. Дану ділянку  вони хочуть поділити: половину продати іншому підприємству, а половину залишити собі. Новий інвестор має у намірах відкрити нове виробництво, а, відповідно, нові робочі місця (до 400). Тож, наміри гарні – дайте дозвіл на розділення земельної ділянки. Дійсно, справа для міста гарна, якби одне велике «АЛЕ».

Ще на попередній земельній комісії представник ТОВ «Основа» просив включити питання розподілу їх земельної ділянки на чергову сесію як додаткове питання.

Я ж попросив не включати це питання у «додаткові», адже це порушення регламенту. Не дивлячись на це,  депутати проголосували, щоб включити його в «додаткові питання», керуючись аргументами представника ТОВ «Основа» про те, що це питання нових інвестицій у місто, створення нових робочих місць,  а отже і важливе, і термінове. Коли прийшла черга до даного питання в цілому, я знов виступив про те, що розгляд та голосування – це порушення регламенту (не було опубліковано на 20 днів на сайті), запропонував зняти питання і включити його  у перелік питань, які будуть розглядатись на позачерговій сесії. І дякуючи Богу мою пропозицію було підтримано.

Коли я взнав, що буде скликатися позачергова сесія, я особисто нагадав Сапожку І.В. і Бабичу П.І. про те, щоб питання ТОВ «Основи» було включене до її порядку денного.

Але, справа ось у чому. За день до позачергової сесії я отримую в руки рішення господарського суду, де відповідачем є ТОВ «Основа». Згідно частини 2 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівельної діяльності», дане підприємство  ЗОБОВ’ЯЗАНЕ було до 07.11.2011 року звернутись (не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення про його укладення, але до прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію) до КП «Бровариінвестбуд» та укласти договір пайової участі по об’єкту свого будівництва. Саме 07.11.2011 в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області було зареєстровано декларацію про готовність об’єкта ТОВ «Основа» до експлуатації. Звернення до КП «Бровариінвестбуд» НЕ НАДХОДИЛО. У той же час, міська влада теж не звернулась до замовника будівництва і НЕ НАГАДАЛА йому про обов’язок.

Прокинулись вони (а я вважаю, що це було навмисно)  тільки 26.06.2015 року, тобто через 3,5 роки після того, як інвестиційні внески не вносились – подали позов до суду на ТОВ «Основа».  Суд ТОВ «Основу» визнав винним у несплаті внесків, проте – відмовив міській владі у позові, оскільки терміну позовної давності (до 3 років) не дотримано. З чим пов’язане це НЕДОТРИМАННЯ терміну позовної давності – можна лише здогадуватись. Але це не повинно впливати на ситуацію сьогодні.

Маючи вже таку інформацію (і на інвестиційні раді, і на земельній комісії) я виступав категорично проти того, щоб ми взагалі розглядали цей проект, доки не будуть внесені кошти до міського бюджету.

Коли вони прийшли просити новий дозвіл на новий об’єкт на інвестиційній раді я чув багато «вмовлянь» , типу: «Це ж нове виробництво, воно не стосується старих справ!», « Чому так категорично! Давайте їм надамо дозвіл сьогодні, і за це вже кошти будуть внесені!», «Давайте нових справ з ними вести не будемо, але ж стару цю землю поділити можна!» і т.д.

АЛЕ - я так не вважаю! Я блокував ці проекти, доводячи всім, що не можна вести будь-які справи з ТОВ «Основа» без власника (а не наймана людина – представник), сяде з нами - депутатами, а не в кабінеті міського голови, за стіл перемовин, ми затвердимо певну суму пайового внеску і він добровільно внесе ці кошти у міський бюджет.

При максимальних 10% від вартості, дехто говорить про суму пайового внеску у 33 млн грн. Я ж особисто чув, як представник ТОВ «Основи» публічно говорить, що у 2011 році їх об’єкт коштував по мінімуму 110 млн. (пам’ятаємо курс - 8 грн) і в такому разі внесок міг бути – 11 млн. грн. Але ж сьогодні вже 2016 рік, і долар вже не 8 грн, а 28 грн… Я розумію, що 100 млн. грн (з урахуванням курсу валют) ніхто не буде сплачувати, але якщо, навіть по заниженій вартості, по старих розцінках, місто може отримати близько 10 млн. грн, то я буду вважати, що я не дарма ходжу на інвестиційну раду та земельну комісію, як депутат і розбираюсь у кожній ситуації окремо. Але як вирішити яку саме суму повинне сплатити підприємство, якщо на всі засідання приходить не власник, а представник, і ми не можемо дійти згоди???

То чому ж місто повинно втрачати мільйони?!? Мені не важливі стосунки мера з власником підприємства, я хочу, щоб місто, у разі можливості заробити – мало ці кошти! Саме тому, на моє прохання, дане питання було зняте з порядку денного позачергової сесії. Але, на чергову сесію даний проект рішення знов виноситься - то може не потрібно було взагалі знімати, а потрібно забути «старі гріхи» і погодитись на нове будівництво, як Ви вважаєте громада?

пс. Дякую Роману Сімутіну, що колись розбирав “по поличках” цю ситуацію.