• Сьогодні: Субота, 30 Травня, 2020

Закони не для нас… або що нам закон?…

Червень15/ 2015
avatar
Роман Сімутін

Депутат Київської обласної ради

Команда сайту «МПЗ» може не поділяти погляди авторів та не несе відповідальності за інформацію, опубліковану у розділі «Блоги». Відповідальність за зміст, достовірність фактів, цитат, власних назв та інших відомостей несуть автори текстів, розміщених у розділі «Блоги»

Недостатня кількість шкіл та дитячих садочків, незадовільний стан доріг та відсутність тротуарів для безпеки руху мешканців у приватному секторі міста, відсутність достатнього зовнішнього освітлення – це далеко не весь перелік проблем, які можуть назвати броварчани.

Відсутність достатньої кількості коштів – ось основна причина всіх бід.

Але інколи здається, що місцева влада не зацікавлена в наповненні бюджету для вирішення таких болючих для громади проблем.

Одним з видів наповнення бюджету є пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту. Суть її полягає в тому, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов’язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту перерахувавши до прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Оскільки протягом останніх років Бровари інтенсивно забудовуються, я продовжив вивчати на скільки ефективно використовується дана можливість поповнити бюджет міста та чи справді всі забудовники, за винятком тих, хто звільняється від сплати пайової участі, приймають участь у розвитку інфраструктури нашого міста. У квітневому номері «ГРОЗИ» Ви вже читали про «Епіцентр», який відповідно до своїх зобов’язань мав перерахувати до місцевого бюджету 7,5 млн. грн., а натомість «примудрився» сплати 58 тис. грн.

Так от. В переліку введених в експлуатацію об’єктів будівництва за період 2011-2014 років мене зацікавив промислово-логістичний комплекс по вул. Підприємницькій, 9, адже розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань може складати до 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва для нежитлових будівель та споруд.

Крім того, виявилось, що за даною адресою побудований завод металоконструкцій «Сталтех» промислово-логістичного комплексу ТОВ «Основа», про який в 2012 році багато згадувалось в засобах масової інформації. Адже в урочистій церемонії відкриття заводу приймав участь сам прем’єр-міністр (на той час) Микола Азаров http://www.kmu.gov.ua/control/ru/publish/article?art_id=245522617&cat_id=244843950. Промислово-логістичний комплекс побудований на земельній ділянці, наданій в оренду відповідно до рішення Броварської міської ради площею більше 10 га. Об’єм інвестицій в реалізацію об’єкта, зі слів директора компанії «Основа» Юрія Карпенка, склав приблизно 35 мільйонів євро. Виробнича площа заводу складає 24 000 кв. м.  Згідно діючого нормативу для одиниці створеної потужності об’єкта будівництва у місті Бровари, розмір пайової участі замовника даного об’єкта може сягати 33 млн. гривень при максимально встановленому відсотку.

Звернувшись до Броварської міської ради з питанням, який розмір пайової участі сплатив замовник даного будівництва, я отримав неочікувану для мене відповідь: «Звернення замовника про укладання договору пайової участі по об’єкту будівництва: промислово-логістичний комплекс, І черга, І-ІІ пускові комплекси по вул. Підприємницькій, 9 до КП «Бровариінвестбуд» не надходило. Інформація про наявність такого звернення відсутня.»

Відповідно до частини 9 статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» справді зазначається, що  договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію.

Але як же бути, якщо замовник не звернувся до органу місцевого самоврядування з пропозицією про укладання договору про пайову участь. Можливо, логічно було б звернутися самій місцевій владі до замовника будівництва та нагадати йому про обов’язок взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, який прописаний в тій же статті 40 Закону.

В даній ситуації, як завжди, винних знайти дуже важко, якщо взагалі можливо. Адже, в Положенні про порядок залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Бровари на КП «Бровариінвестбуд» покладається лише контроль за підготовкою Договорів, додаткових угод до договорів, проектів рішень виконкому та виконання забудовниками їх умов, а не обов’язок та відповідальність.

Разом з тим, пунктом 5.1 зазначеного Положення передбачено, що усі рішення, дії або бездіяльність органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, громадян та юридичних осіб, пов’язані із залученням коштів пайової участі, можуть бути оскаржені у судовому порядку відповідно до чинного законодавства України. Однак, ні про одну судову справу, ініційовану виконавчим комітетом Броварської міської ради, щодо несплати пайової участі мені не відомо.

Можливо, замовник і сплатив певний внесок в бюджет, але в який та кому?

В даній ситуації зрозуміло одне: бюджет міста втрачає колосальні суми коштів для розвитку Броварів, а мешканці міста на всі їхні проблеми чують одну відповідь – в бюджеті немає коштів.

Проблемні питання міста починають інтенсивно вирішувати, як правило, напередодні чергових виборів з метою показати турботу та ефективність влади.

Як завжди, засмучує правоохоронна система, яка знає про дані факти порушення законодавства та зловживання владою, але не вживає ніяких дій.

Але це не означає, що робота з даного питання ніким не проводиться.