
Депутати ознайомилися з потребами броварської медицини: звідки на все взяти кошти?
Бюджетні слухання у Броварах тривають: сьогодні депутати розбиралися із запитами медицини та заслухали головних лікарів міста - пана Кравцова та пана Багнюка. Медики кажуть, що на потреби броварської медицини потрібно півмільярда гривень, проте розраховують на реальні суми на порядок менші - “аби лише якось протриматися”.
Медики Броварів прийшли з аркушами, щільно заповненими цифрами, і багато розповідали по кожному пункту, вдаваючись у деталі, але зрештою і вони, і чиновники, і депутати погодилися: все це добре, але реальні розрахунки зараз зробити неможливо. Дуже багато невідомих змінних у цьому рівнянні: невідомо, коли і який приймуть державний бюджет, яка буде мінімальна заробітна плата (щоб закладати в розрахунки), невідомо, які програми будуть приймати на державному рівні, чи дадуть медичну субвенцію і в якому обсязі тощо. Більш детально можно говорити лише після Нового року, коли будуть відомі залишки по міському бюджету, після фінансування захищених статей - от тоді можна щось планувати. Проте зустріч все одно була корисна депутатам: вони почули про проблеми медиків, змогли прикинути в цілому ситуацію, розібралися в нюансах фінансування закладів і таке інше.
Нагадаємо, медицина наразі розділена на дві ланки: первинну і вторинну. Первинна - це комунальний заклад Центр первинної медико-санітарної допомоги. Він включає в себе амбулаторії міста (для дорослих та дітей), де пацієнтів приймають терапевти, а також службу невідкладної допомоги (не плутати з екстреною, яка виїжджає на складні та ургентні випадки, накшталт ДТП і т.д.). Працює первинна ланка лише по місту і фінансується з міського бюджету. Головний лікар - Ігор Кравцов.
[caption id=”attachment_58479” align=”aligncenter” width=”600”] Ігор Кравцов[/caption]
Вторинна - це Броварська центральна районна лікарня та вузькі спеціалісти (ЛОРи, кардіологи, ендикринологи, онкологи тощо). Існує на умовах співфінансування міста та району, обслуговує відповідно місто та район. Головний лікар - Валентин Багнюк.
[caption id=”attachment_58480” align=”aligncenter” width=”600”] Валентин Багнюк[/caption]
Однією з головних проблем недофінансування міської медицини лікарі називали (і це давно не секрет) невідповідність реальної та статистичної кількості населення. Місцева медицина отримує гроші з бюджету державного. Усі розрахунки роблять на базі статистичних даних, які категорично застарілі, всеукраїнський перепис населення робили ще в 2001 році, і навіть за даними обласної статистики, у Броварах наявне населення лише 101 005 осіб. У той же час, медики стверджують, що до них звертається набагато більше людей, непрописаних, немісцевих, це підтверджується даними журналів прийому хворих. Як зазначив Валентин Багнюк, цифра неврахованих пацієнтів може складати 50 тисяч, і якщо брати мінімальне фінансування 500 грн на людину, то це вже 25 недоотриманих мільйонів. Кажуть, за статданими кількість людей у Броварах навіть зменшується, у той час як в реальності - росте. І що з цим робити - незрозуміло.
По фінансуванню медицини у минулому році: начальниця фінуправління Наталя Постернак розповіла, що у 2016 році всю отриману з держбюджету медичну субвенцію (65 млн грн) спрямували на потреби вторинної ланки, також дофінансовували капітальні видатки з міського бюджету. Первинну ж ланку фінансували виключно з бюджету Броварів. Як буде у цьому році - ніхто прогнозувати не береться. Пані Постернак повідомила, що з 2017 року планують повністю передати фінансування видатків на місцевий рівень (окрім зарплати).
Хоча присутні неодноразово акцентували на тому, що мета зустрічей в рамках бюджетних слухань - стратегічне планування, що цифри геть приблизні, все одно розглянули проекти, що подали медики. Згідно бюджетного проекту, БЦРЛ заявляє про потребу на 2017 рік по загальному фонду у 434 млн грн (загалом: місто+район, з них на місто - 60%).
Якщо подивитися не на загальну картину по лікарні, а лише на ту її частину, що потребує вливань з міського бюджету, то можна побачити, що на медикаменти БЦРЛ закладає 141 млн грн, на продукти харчування 9 млн, оплату послуг (в т.ч. повірка лічильників, метрологія, охорона) майже 4 млн, комунальні - 13 млн і т.д. Витрати, кажуть, рахували по мінімуму, так, не включали 3,5 млн на флюорографію, порції харчування скорочені (наприклад, не 250, а 150 г хліба), з розрахунку 4 грн на день на хворого (пенсіонери, ветерани АТО - 55 грн на ліжкодень). Знову ж таки, багато невідомого, кажуть медики: скільки буде мін ЗП, скільки потягнуть комунальні, адже в цьому році у лікарні планують відкрити відділення гемодіалізу, на прогон води по апарату потрібно дуже багато води, самі апарати (а їх 6) тягнуть 13,5 Квт/год, і вже зараз електромережа не витримує, прокладають окрему лінію, а ще ж саме відділення потребуватиме штату з декількох осіб, і таке інше.
Щодо капвидатків, то мова йде про 9 та 12 млн, це придбання комп’ютерів та ремонт дахів, заміна вікон на металопластикові, ремонти обладнання. В контексті цього постало питання про забезпеченість лікарні сучасною і такою потрібною для порятунку життя людей технікою. Так, на даний момент у БЦРЛ немає апарату МРТ та ангіографу, проте робота в цьому плані просувається, запевнив головний лікар Валентин Багнюк: “Ми тримаємо це на контролі, подаємо запити, в цьому році в Міністерстві охорони здоров’я нам обіцяли ангіограф, проте поки що тиша. А МРТ маємо задум забрати з виставки з Америки, проте ще невідомо, який конкретно це апарат та з яким начинням”.
Присутні депутати-підприємці згадали про страхову медицину, як одне з джерел прибутку лікарні. Чому не йде робота в цьому напрямку з підприємствами міста? Чому вони не укладають контракти з лікарнею? Не проводять профогляди в нашій лікарні?
“Тому що ми проводимо профогляди чесно, - відповів пан Багнюк. - Якщо працівник має захворювання, наші лікарі це констатують, а не дають “липові папірці”, а власників підприємств це не влаштовує і вони відмовляються співпрацювати. Проте все одно наша лікарня має контракти з 20 страховими компаніями, і ми ведемо роботу в цьому напрямку, хоча і сподіваємося на більшу активність з боку підприємців”.
У підсумку лікарі ще раз наголосили, що кожного року вони повідомляють про потреби їхніх закладів, просять кошти, але отримують дуже мало. Як нагадали представники БЦРЛ, в минулому році просили 132 млн грн, а отримали лише 9, тобто фінансується лише 5-7% від реальних потреб. У той же час спеціалісти лікарні на досить доброму рахунку, стверджує Валентин Багнюк: “До нас з Києва приїздять лікуватися, ми надаємо медичні послуги столичного рівня”.
Після довгих розмов про лікарню, перейшли до потреб Центру первинної медико-санітарної допомоги, доповідь головного дікаря була значно коротшою. Згідно поданого документу, ЦПМСД потребує 21,7 млн грн на 2017 рік, що більше на 700 тис, ніж у минулому році.
“300 тисяч ми просимо на обладнання, - сказав Ігор Кравцов. - Нам потрібні апарати низькочастотної терапії для кабінетів фізіотерапії, переносні електрокардіографи (3 шт), набір офтальмологічних лінз тощо (а вже в цьому році плануємо закупити 63 комп’ютери). Ще просимо надати нам замість Газелей, які старі та дуже неекономічні в сенсі палива, лекові авто. Загалом у нас 5 лекових авто (на кожній амбулаторії) для викликів і 2 Газелі у невідкладній допомозі”.
На додачу лікар акцентував увагу на мізерній кількості бригад невідкладної допомоги: “Їх лише дві на всі Бровари. А якщо в місті проходять якісь масові заходи, то ми повинні віддати чергову бригаду, і виходить що по місту їздить лише 1 (!) бригада лікарів. Звичайно, вони не можуть встигнути усюди вчасно. А це все людські життя”.
Згадав пан Кравцов і нову амбулаторію, яка може відкритися на Торгмаші. Мовляв, приміщення на Красовського, 2 віддає забудовник “Атлант”, проте без ніякого ремонту, і на приведення його у належний стан також потрібні кошти. Згадували і ще одне приміщення (бібліотека) на Кірова, 36: чи хтось туди ходить? може краще віддати це приміщення медикам?
Після неосяжних проблем броварської медицини завтра на депутатів очікує не меший пласт кричущих потреб від броварських освітян: 10 листопада, о 15:00 у малій залі міськвиконкому заслуховуватимуть управління освіти. Нагадаємо, вчора перед депутатами звітувався відділ капітального будівництва.
Фото - “Маєш право знати”