Акторка з Броварів Ірина Бардакова дала майстер-клас, як позбутись комплексів
Як викинути з голови зайві думки, зняти напруження, позбутися комплексів, спробувала минулої неділі розповісти і навчити дикторка кіно та телебачення за фахом, модель та українська актриса, броварчанка Ірина Бардакова. 5 липня у парку «Перемога» за організації Центру молоді Броварів (ініціативна група “Самопоміч”) відбувся її майстер-клас з акторської майстерності.
Безперечно, такий захід сприймати як школу акторської майстерності в повному її розумінні не можна. Для того, щоб справді вивчитися цьому мистецтву, потрібні роки. Захід, який провела пані Ірина, доцільніше буде назвати уроком або ознайомчою лекцією — як позбутися комплексів, напруження, думок «А що про мене подумають люди, якщо я зроблю те чи інше?», як навчитися розвивати уяву, фантазію, імпровізувати через майстер-класи, які практикуються в навчальних програмах з акторської майстерності — то це якраз те, з чим фахівець та лектор недільного вечора впоралася повністю.
Учасники — а це і дітлахи молодшого шкільного віку, і юнацтво старшого, і студентського, і активісти, яких можна побачити у Броварах на різних заходах, і броварчани віку мам та татусів — на початку вечора були затиснені, скуті, закомплексовані. Різні вправи та завдання, які практикують в навчальних програмах з акторської майстерності давалися надзвичайно складно — у присутніх вираз обличчя говорив сам за себе: «А що це ми робимо?», «А як на мене будуть дивитися збоку?», «А що про мене подумають?», «Може мене засміють?».
Забігаючи наперед, слід сказати, що під кінець вечора атмосфера була разючо іншою! Веселі, «розпарені», виснажені всілякими захоплюючими конкурсами на увагу, спостережливість, уяву, фантазію і т.д., учасники майстер-класу готові були творити — задуми, імпровізовані сценки, якісь дивацтва і чудернацтва. А ось це вже — один із фундаментів акторського буття: актор повинен не боятися бути на сцені дитиною, робити дивацтва і виглядати смішним.
Завітав на захід і один із мешканців Броварів, який зараз завершує навчання в університеті Карпенка-Карого на кафедрі кінорежисури, а свого часу працював в одному з Броварських аматорських театрів. Коли учасники дізналися про цей факт, відразу ж почали жартувати: «Ось триває майстер-клас з акторської майстерності, а режисер по його завершенню забере до себе у кіно тих, хто йому сподобається».
Лектор Ірина Бардакова того вечора проводила чимало різних тренінгів та давала завдань. Потрібно було представитися, розповісти про себе, свої очікування від уроку, побажання — чого хотів би дізнатися на такому майстер-класі.
В хід пішли практичні навики, як потрібно готуватися до будь-якого виступу — як тренувати м’язи обличчя, голосові зв’язки, мовний апарат.
Додала ведуча до таких вправ і заняття — як правильно дихати, коли говориш якийсь текст чи озвучуєш інформацію, як правильно подавати ті чи інші звуки — голосні та приголосні.
Звичайно, базова такої лекції — це навчальна програма театрального ВУЗу, в основі якої навчити саме акторському буттю. Навряд чи багато хто після уроку пані Ірини захоче відразу ж стати актором чи актрисою, але такі знання можуть дуже допомогти в тій сфері, в яку зараз енергійно занурилася молодь, зокрема, Броварів — громадській активності.
Цікавим і не менш важливим етапом уроку стали тренінги з розряду «на фантазію». Тут учасникам ставилися завдання на тему: «Я в запропонованих обставинах». Наприклад, потрібно підійти до уявної квартири і відкрити двері. Але кожному учаснику змінюється завдання. У когось немає ключа, у когось в руках тяжкі предмети, у когось — за дверима увімкнена праска, яка вже димить, і при цьому загубився ключ! Ану увімкни уяву і фантазію, вибудуй логічно поведінку і при цьому виправдай її!
Або створити певну атмосферу, пані Ірина запропонувала відтворити індійське весілля. «Політ фантазії» аж бурлив, додаючи учасникам справжнього релаксу та позитивних емоцій.
А потім кожному учаснику дається по ходу завдання, яке повністю вибивається із атмосфери і сюжету, а решта учасників повинні на це реагувати. Хтось відразу падав долілиць, бо «нібито» спекотно і втратив свідомість, когось вкусила уявна змія і т. д., відразу з’являлася уявна міліція, яка перевіряла документи та ловила злочинця.
А ще були завдання на створення «живих» скульптур, та їх виправдання — чому вони саме такі, а не інакші, були завдання на створення якогоь процесу чи події. Відразу ожили пам’ятники чарівним принцесам, чоловікам та татам, спортсменам з греблі.
«Порвала» усіх учасників імпровізована сценка на тему багатодітної сім’ї, де купа дітей обіцяють вести себе слухняно і тихо в людному місці, бо тато везе сім’ю на відпочинок до Туреччини, але насправді сини б’ються, бешкетують, скубуть один одного за чуба та кричать, а найменша донечка увесь час смикає тата за штани — «я хочу в туалет!» Уявний тато (його блискуче «зіграв» активіст, броварчанин Юрій Пугач) врешті-решт збожеволів. Ця сценка викликала найбільше аплодисментів та овацій.
Під кінець дня емоції учасників показового уроку били через край. Юнаки, дівчата, діти та дорослі ділилися враженнями про те, як відчували в собі якусь легкість, відкритість, нескутість, як кажуть, геть комплекси. Погодилися присутні, що якби їм дали на той момент завдання вдіяти щось з розряду феєричного, небуденного і неймовірного — зробили б не замислюючись.
Погодилася пані Ірина з тим, що такі показові уроки треба продовжувати, можливо, навіть виводити на рівень справжніх майстер-класів, нехай і вузького профілю — для юнацтва, яке хоче бути акторами та актрисами, а також для тих, хто хоче брати на себе місію громадського активіста.
Вечір подарував незабутні враження та емоції. А комусь, можливо, дав натхнення чи відкрив “друге дихання”…
Фото - Світлана Яцив