• Сьогодні: Субота, 10 Квітня, 2021

Місяць до виборів: перетворення на failed city або останній шанс на порятунок міста

Вересень25/ 2015
avatar
Андрій Качор

Незалежний журналіст, громадський активіст

Команда сайту «МПЗ» може не поділяти погляди авторів та не несе відповідальності за інформацію, опубліковану у розділі «Блоги». Відповідальність за зміст, достовірність фактів, цитат, власних назв та інших відомостей несуть автори текстів, розміщених у розділі «Блоги»

Перш за все потрібно усвідомити, що 25 жовтня ми не просто обираємо депутатів і мера на п’ять, чи хоча би два наступні роки життя Броварів. Як би драматично це не звучало, але за місяць ми оберемо вірогідну перспективу цього міста на найближче десятиліття.

Якщо у Броварах навіть після Революції Гідності збережеться попередня влада, це місто можна буде вважати хрестоматійним прикладом failed city, яке прогавило шанс використати свій потенціал в історичний момент. В той час коли країна буде так чи інакше реформуватися та розвиватися, у Броварах продовжать діяти старі корупційні схеми попередньої влади, котрі за ще одну каденцію витиснуть з цього міста останні ресурси. В цей час деморалізований поразкою на виборах громадський сектор так чи інакше буде зачищений місцевою владою та криміналом і навряд чи оговтається до наступного голосування, яке ймовірно, відбудеться 2017-го року. Таким чином влада Поліщука-Сапожка продовжиться щонайменше на ще п’ять наступних років, аж до 2022-го. Далі за справу можливо візьметься вже нове покоління активних броварчан, однак унікальний історичний момент після Майдану, коли місто могло реалізувати свій  економічний, людський, географічний потенціал в демократичних умовах буде втрачено назавжди. І Бровари натомість перетвориться на відсталий депресивний регіон та ресурсну базу для старих хабарників від політики.

Поняття “failed city” – “неспроможне місто” (або “failed state” – “неспроможна держава”) застосовується в політичній термінології на означення міста, яке не може підтримувати своє існування як життєздатна політична та економічна одиниця. Як правило, керування такими містами здійснюється не територіальною громадою, а ззовні.

Цьому можна запобігти, якщо максимально оновити місцеву владу – змінити мера та міську раду. Чим менше тут залишиться старих депутатів та чиновників – тим швидше Бровари пройдуть шлях перетворення своєї влади з авторитарного корупційного апарату на сервісну службу, якою керуватимуть професійні менеджери в інтересах місцевої громади.

Безумовно, вибір перед броварчанами сьогодні досить не простий. Місто не має однозначного яскравого лідера, який повів би за собою увесь громадський сектор, виступивши єдиним фронтом проти старої системи броварської влади. Зважаючи на вимоги нового виборчого законодавства, яке не дозволяє громадянам йти в депутати самовисуванцями, не прив’язуючись до партій, та на додачу ще й лише один тур для виборів мера –  стає і зовсім складно. Однак демократична частина Броварів не має іншого вибору, як вгризтись зубами в цей шанс змінити наявну владу на виборах, які відбудуться вже за місяць. Інакше все це в муках збудоване броварське громадянське суспільство ризикує ще на кілька років лишитись опозицією, яка цього разу обов’язково скотиться на маргінес протягом кількох безперспективних років правління Сапожка і Ко.

Броварчани у свою чергу повинні змиритися з тим, що 25 жовтня ми оберемо перехідну владу, яка згідно з поправками до Конституції може бути змінена вже за два роки. І місією цієї перехідної влади має стати передусім розчищення тих авгієвих стайнь на Гагаріна, 15, руйнування нинішніх корупційних схем у міськвиконкомі та підготовка фундаменту для встановлення нових, прозорих, чесних та демократичних правил розвитку міста. Не чекайте від можливої нової демократичної влади негайних покращень і стабільності, адже швидше за все ми опинимось в ситуації, коли побачимо масу ентузіазму, ідей та прагнення, однак водночас – брак досвіду і спротив чиновників на нижчих рівнях. Проте іншого шляху це місто все одно не має і в цьому випадку пригадуються мудрі слова, що краще один рік помилок, ніж десять років саботажу.

Розв’язку цього драматичного сюжету, який бере свій початок у 2007-му році з моменту усунення попереднього мера Антоненка і приходу до влади Сапожка, ми побачимо вже 25 жовтня. Цей день так чи інакше увійде в сучасну історію міста: як День визволення Броварів від внутрішньої корупційної окупації, або ж як День розчарування і втрат перспектив на довгі роки вперед.

P.S.

Ключову роль в цьому процесі мають також відіграти журналісти. Своїм прикладом ми маємо продемонструвати ту майбутню реальність, до якої ми прагнемо. Реальність, де всі будуть в рівних умовах, де не буде діяти принцип «своїм – все, чужим – закон», де на покутті редакційної політики і журналістських стандартів мають стояти правда, повнота інформації, право на висловлення думки всіма сторонами, незаангажованість та чесність. Журналісти мають висвітлити цей процес, показати глядачам і читачам цей вирішальний місяць таким, як він буде насправді: без купюр і прикрас. Аби місто зробило свій власний відповідальний вибір, аби воно самостійно і свідомо обрало своє майбутнє.