Мовчати стало неможливо – балотуємося в депутати!!?

Якщо сайт пропонує розмістити авторські матеріали, автор є кандидатом в народні депутати по виборчому округу №97 та має можливість донести свою позицію до спільноти – що може стати на заваді?

Рішення балотуватися було прийнято мною досить імпульсивно. Однак  реальних причин для такого рішення в мене було досить багато. В останній час збільшилася кількість розумних і талановитих людей, що виходили зі мною на зв’язок.  Кожен з них мав чіткі ідеї, програми, винаходи, які можуть прислужитися Україні. Всі скаржилися, що донести ці ідеї до представників влади, для їх осмислення та реалізації є майже неможливим. Влада живе своїм життям, представники науки, суспільні діячі, да і все суспільство, своїм окремим життям.

У представників влади – головна задача – зберегти чи примножити цю владу.

В зв’язку з цим приймаються рішення, що виходять із задачі – примноження влади.

Оскільки вибори – то необхідно або спаплюжити результати виборів на свою користь, або запропонувати щось більш-менш привабливе для суспільства. Ніяких гарних почуттів у мене це не викликає, так само як у кожної людини, що мало дотична до політики.

Власне я з “політикою” давно пов’язаний. Адже освіту отримав за фахом “політологія”,  ще студентом був активним членом Асоціації молодих українських політиків і політологів. Ще за довго до мого членства в АМУПП, її найкращі представники стали молодими та прогресивними народними депутатами: Микола Томенко, Роман Безсмертний, Артур Білоус. Кожен з цих людей виходив із своїми новими законодавчими ініціативами чи загальнодержавними проектами модернізації української держави. За діяльність жодного із них не стидно.

На п’ятому курсі університету в 1998 році пішов працювати “аналітиком” у виборчому штабі в одного із досить відомих тепер політиків. Однак до взаємоповаги справа не дійшла. Ну впливовий, ну багатий, навіть розумний – і що? В подальшому став ще впливовішим, багатшим, ввів в політику свого сина і все…? Для суспільства користь…?

Оскільки вибори в 1998 році відбувалися одночасно і до парламенту і до місцевих рад – то вирішив сам балотувався до Броварської міської ради. Гарна, продумана програма, роздруковані листівки, особистий обхід всіх квартир  і я став депутатом міськради з гарним результатом в 50% голосів, в скромні 24 роки, студентом 4 курсу. В міськраді, де більшість вже були депутатами кількох скликань, ще з часів СРСР.  Багато допомогав окремим сім’ям відповідними зверненнями. Програма моя була в багатьох питаннях  реалізована, однак переважно вже новим мером, з появою вільних коштів в бюджеті міста.

Паралельно з депутатством в міськраді   мене запросили працювати помічником-консультантом народного депутата України. Виконував доручення та здобував досвід законотворчої роботи, практичного політичного аналізу, розстановки політичних сил, скритого значення прийняття політичних та законодавчих рішень … політичного досвіду.

Однак значення парламенту  все більше і більше знижується.  Перехід до пропорційної виборчої системи  підвищив значення політичних лідерів та знівелював значення окремого народного депутата із його баченнями шляхів подальшого розвитку.

Апогей зниження впливу парламенту пов’язаний із повною відмовою народних депутатів виконувати пряму норму Конституції України   – голосувати особисто.

До дня Конституції, звернувся до найбільш впливових опозиційних політичних лідерів із пропозицією вчинити ряд заходів по захисту Конституції.  Був дуже втішений, коли напередодні свята опозиція заявила про необхідність дотримання  норм Конституції, про відмову голосувати чужими картками.  Партія Регіонів, з їхнім кнопкодавством, попала в дуже незручне положення. Занервували. Прийняття мовного закону на цьому фоні – говорить про низький ступінь політичної та законодавчої легітимності закону та інших рішень.

Як наслідок – зал парламенту перестали показувати  по телебаченню. Лише перший ряд, на якому сидить з десяток чоловік.  Бігаючих біороботів, за високу зарплату, показувати перестали. Ось вам і відкритість політики від партії влади.

В Україні дуже багато розумних людей, що мають колосальні ідеї. Їх лише необхідно зреалізувати. Я маю досвід, який дозволить прийшовши до парламенту почати ефективно працювати.

Три головні ідеї, що потребують реалізації, наводжу в своїй виборчій програмі.

Громадо України – пробуджуємося!

Закликаю Всіх повернутися до  реальності, відкрити очі та вуха, оновити мислення, пом’якшити серце. Ми маємо знову довіряти  один одному та стати творцями свого життя. Настав час  подолати руїну в серці й голові, в державі.

Ми постали перед вибором: на кого покласти відповідальність та обов’язок збудувати краще майбутнє для всіх (а не для себе). Кому віддати перевагу.

“Покращення вже настало”, кричать телебачення, радіо, газети, плакати. Для кого настало – дивується суспільство – лишень для ВЛАДИ?

Кругом чути, що вже з’явився у нас “обраний владою” КАНДИДАТ. Це все ВІН, один, творить добро для тисяч,  кричать скрізь.

Приписати заслуги тисяч, одному собі –  це не достойно гідності людини.

Тож тисячу разів подумайте, перш ніж голосувати “за” кандидатів Влади, що послідовно будують в країні новий феодалізм.

В Україні найголовніше – виконувати Конституцію.

Там де немає порядку в великому, в малому ніколи порядок не наведеш.

Народний депутат України має особисто голосувати за кожне рішення парламенту по справедливості. Я це зроблю!

В парламенті  50-60 чоловік голосує за 250. Хіба можна осмислити закон, якщо думка одна – встигнути проголосувати за п’ятьох.

Поводирі, які самі не мислять, бо мають своїх поводирів, а ті своїх???

То хто ж на виборах віддає свій голос за таких “великих”? Дурень чи лицемір перед самим собою.

Громада України має жити достойно.

Кожен має отримувати прибуток з підприємств, на яких він працює. Так буде і в Україні. Я цього хочу.

В цивілізованому світі існує механізм викупу акцій заводів їх працівниками, що здійснюється за рахунок коштів державний інвестиційний кредитів. Повернення кредиту проводиться за рахунок доходу від акцій.

В результаті всі стають багатші, нові інвестиції та економічне піднесення.

На цій хвилі здійснюється розвиток малого та середнього бізнесу, для задоволення приватних потреб багатого українського суспільства.

В селян зростання доходів має відбутися за рахунок невідчужуваного інвестування паїв  в сільгосппідприємства чи  сільгоспкооперації.

Для реалізації цього – має бути воля дійсно обраних від Громади України.

Творимо майбутнє разом – зусилля в розвиток освіти, нового  мислення й творчості дітей!

Науковці в Україні розробили нову технологію синтезу метану. Вартість синтезу – приблизно 200 доларів США за тис. метр. куб.

Цих науковців ніхто не чує, не бачить, не хоче знати.

Анти-державницькі сили  змушують купувати газ за 590 дол.?

І так скрізь. Україна дуже багата країна?

Громадо України, ніколи не пізно відкрити очі, піднятися з колін і продовжити свій шлях Великого Народу.

Україні необхідні нові зрячі представники волі народу, з мозком та совістю!!!       

В подальшому розміщу матеріали по порушенням Конституції та заходам по їх подоланню.

До зустрічі.

Анатолій Базір