
Про заяву броварської міської ради щодо визнання Росії агресором, про депутатів і мера «патріотів»
Команда сайту «МПЗ» може не поділяти погляди авторів та не несе відповідальності за інформацію, опубліковану у розділі «Блоги». Відповідальність за зміст, достовірність фактів, цитат, власних назв та інших відомостей несуть автори текстів, розміщених у розділі «Блоги»
Багатьох цікавить питання, чому Сімутін не голосував за благородну заяву про визнання Росії агресором? Думаю, якби всі бачили проект заяви, а також те, як вона вносилась до порядку денного, питання не було б таким актуальним. Тож перш ніж прочитати мої коментарі, перегляньте будь-ласка спочатку саму заяву.
А тепер все по черзі. Як ви бачите, другий абзац тексту взагалі не має відношення до Росії та її агресії. Але він там не випадково. Це крок з явними і характерними ознаками чорного піару, що направлений особисто проти народного депутата від Броварів Павла Різаненка.
З 2010 року Різаненко стоїть їм поперек горла, бо заважає спокійно красти «патріотам» з міської ради. Чого лише варті 95 га землі в районі РПЦ, які Павло через суди повертає громаді! А програні регіоналами в 2012 та 2014 році парламентські вибори, в результаті яких їхній кандидат, незважаючи на весь колосальний адміністративно-фінансовий ресурс, програв? Після виборів 2014 року вони залишилися без політичної підтримки і постмайданних партій. А чи багато людей знають, що Павло Різаненко більше 600 тисяч грн. власних грошей вже пожертвував на потреби АТО і продовжує підтримувати бійців власним коштом?
Цікаво, а скільки особистих коштів перерахували в АТО «сапожко-трощенківці», що досі окупують нашу місцеву Раду? Думаю, що ніскільки, бо у них працює зворотній грошовий обіг.
Міська рада на грудневій сесії виділила 10 млн. грн., щоб зарити в землю, і 20 млн. - на січневій! В них меншає часу до місцевих виборів. Апофеозу було досягнуто коли підконтрольні Сапожку депутати виділили 5 млн. грн. на прокладення пішохідних доріжок в парку «Перемога». Ці доріжки що, з мармуру?! Ви тільки уявіть собі, 5 мільйонів гривень! На цю суму можна було б повністю екіпірувати 2-3 роти солдат! А з тих 30 млн., на які вони нібито асфальт на вулицях поклали, - купити тим солдатам кілька броньовиків («Спартани» по 5,35 млн., «Кугуари» по 2,5 млн. або «Козаки» по 1,5 млн.), щоб рятувати їхні життя, а на решту - пів Броварів вкрити новим асфальтом! Але те, що країна в стані війни цих перефарбованих регіоналів, здається, не цікавить.
Перед сапожко-трощенківським кланом постало питання, як змусити броварчан відвернути увагу від дерибану бюджету, встановлення місцевих податків на нерухомість, які Київ, наприклад, відстрочив на рік. А ще – від затвердження Генерального плану Броварів, розробка якого, до слова, фінансувалась не з місцевого бюджету, а за кошти родичів… керівництва РФ чий бізнес тут, у Броварах, «кришує» адміністрація Сапожка. Креативити не стали, тож використали класичний підхід: забити інформаційне поле чимось таким, що повинно відволікти увагу та змістити акценти. Тож і вилізла заява про визнання Росії країною агресором.
Однак сама по собі заява нікого не зацікавить без якоїсь пакості, тож їй надали «чорного» відтінку». Включивши до заяви, яка нібито піде в ООН і ще 15 міжнародних організацій (зокрема до НАТО, ОБСЄ та ПАРЄ) абзац про те, що «воля громади не висловлена депутатом ВР від Броварів і району Павлом Різаненком». Знали вони також наперед і те, що проект в такому вигляді я не підтримаю. Були дебати. Я вимагав виключити із заяви міськради подібне згадування про людину, котрої не було тоді в залі та яка не могла відповісти на безпідставні, притягнуті за вуха, закиди у свою адресу. За мою пропозицію щодо виключення вищезазначеного абсурдного абзацу, який навряд чи може зацікавити ООН чи НАТО, проголосувало шість депутатів міської ради. А при голосуванні в цілому утрималося двоє – автор цих рядків та Євген Гредунов. Того ж дня - оцініть оперативність! - по місту вже з обіду почала розповсюджуватися чергова пропагандистська газета міської влади «Громадський ревізор» з головною статтею саме про цю заяву! А вже увечері публікація на основі матеріалу анонімної газети з’явилась на сайту УНІАН. Тобто очевидно, ця провокація була підготовлена заздалегідь.
Звичайно, неприємно, коли деінде звучать брехливі звинувачення у «непатріотизмі», особливо на тлі тієї титанічної роботи, що наш Координаційний центр допомоги броварським військовим зробив для армії. Коли забувають, або роблять вигляд, що не хочуть згадувати, як ми роками боролися з режимом Януковича, а «справжні патріоти» депутатської більшості називали нас «радикалами» відсилаючи в цей час черговий автобус «тітушок» або заляканих бюджетників на антимайдани. Деякі не хочуть згадувати, як «сапожко-трощенківські» регіонали з поплічниками незаконно виділили в парку «Перемога» земельну ділянку масажисту Азарова, людині-«тролейбусу» Федоренку (голові осередку Партії регіонів). «Соромляться» згадувати, як мене безпідставно та демонстративно затримувала міліція, бо я тоді як адвокат захищав «свободівців» під час акцій протесту по захисту нашого парку від довгих рук Азарова та його масажиста. І всі точно знають, хто «замовив» мій автомобіль, який через два тижні після цього спалили.
Але всі ці роки поруч зі мною боровся і допомагав Павло Різаненко – людина честі та совісті, справжній патріот своєї країни! Водночас запевняю, що якби замість прізвища Різаненка стояло прізвище іншого активіста, з яким ми билися поруч за права громади, я зробив би те саме.
Для мене зрада життєвих принципів, переконань та України – неприпустима. Так само неприпустима, як зрада друзів і побратимів по боротьбі. Я розумію, що для людей, які звикли перефарбовуватись у вигідні політичні кольори, яким заввиграшки сьогодні називати біле чорним, а завтра – навпаки, нічого не значать слова «честь», «совість» і «патріотизм». Однак я впевнений, що броварчани все бачать і все розуміють і їх не вдасться обманути. І народ, який минулого року переміг диктатуру Януковича на Майдані, переможе і цих недобитків колишнього режиму. Слава Україні!