• Сьогодні: Понеділок, 29 Листопада, 2021

Що було б з Сапожком та міськрадою, якби не було Народної Ради?

Квітень01/ 2014
avatar
Аліна Дяченко

Депутат Броварської міськради, голова броварського осередку "ДемАльянсу", екс-головний редактор "Маєш право знати"

Команда сайту «МПЗ» може не поділяти погляди авторів та не несе відповідальності за інформацію, опубліковану у розділі «Блоги». Відповідальність за зміст, достовірність фактів, цитат, власних назв та інших відомостей несуть автори текстів, розміщених у розділі «Блоги»

Уже понад місяць я постійно чую нарікання на Броварську Народну Раду, що нібито ми з кийками та автоматами рвемось до влади, залякуємо, погрожуємо, застосовуємо силу. На моє заперечення, що Народна Рада не має стосунку до цих дій, бачу лише іронічні посмішки та чую нові звинувачення “Але ви привели цих людей! А тепер кажете, що ви їх не контролюєте?!” І я щоразу повторюю лише одне: “Ні, не контролюємо, бо цих людей неможливо контролювати!”

Для тих, хто досі думає, що всіх цих рішучих хлопців, які 18-19 лютого кров’ю повалили на Майдані режим Януковича, у яких на очах загинули їх побратими і які повернулись у своє рідне місто перезавантажувати владу, привела Народна Рада, знову повторюсь “Ні, їх привів сюди Майдан і революційні події в країні“. Подолавши одне зло у столиці, вони прийшли долати інше – у себе вдома. Озброєні усім тим, з чим вони воювали проти Януковича, вони прийшли до стін Броварської міськради виганяти звідси його поплічників – “регіоналів” Сапожка та Федоренка, прорегіналівську депутатську більшість, членів Партії регіонів, які працюють у виконкомі. Їх ненависть до цієї політичної сили, яка вбила на Майдані не одну Небесну Сотню, яка гвалтувала країну не один рік, понівечила життя та долі мільйонів людей, була настільки сильною, що вони готові були захоплювати будівлю, трощити кабінети “ригів”, застосовувати силу проти ненависних партійців.

1390551666

І ці хлопці – ще з запахом диму, коктейлів та куль з Майдану – були налаштовані дуже рішуче та радикально. І якби поряд з ними – біля цих самих стін міськради – не опинились активісти Народної Ради, які теж вийшли проти мера Броварів та корупційної влади у нашому місті, білого будинку на Гагаріна, 15  та, мабуть, і самого Сапожка, уже б не було. Але про це ніхто чомусь не думає. Всім набагато легше перекласти на нас усю відповідальність за дії цих радикальних людей і забути, що всі ці роки ми боролись проти злочинів влади виключно юридичино та публічно. При цьому майже ніхто не замислюється, чому міськрада досі стоїть ціла-цілісінька, нічого так і не було потрощено, нікого насправді не побили і всі залишились цілі та неушкоджені.

І я скажу, чому. Діями радикально налаштованих людей керувати неможливо. Але з ними можна і потрібно говорити, їх потрібно переконувати, аргументувати. Броварська Народна Рада звернулась до цих рішучих хлопців та попросила почекати з радикальністю і зробити все мирно та законно, без застосування сили. Їх вимогу “Геть регіонала Сапожка” ми трансформували у юридичний механізм та запронували піти шляхом “скликати сесію – переобрати на ній секретаря ради – а потім Сапожко має подати у відставку”. Бо який сенс скидати “регіонала” Сапожка, щоб містом стала керувати секретар-“регіоналка” Семенюк. Ми запропонували броварським бойовикам з Майдану піти мирним та легітимним шляхом – без жертв та руйнації. І вони погодились дати нам шанс.

Але Сапожко так і не пішов у відставку. Не подав кандидатуру на секретаря від громади. І навіть не скликав сесію. Тобто він не виконав жодної вимоги. Попри всі наші звернення, зустрічі, круглі столи – попри всі мирні способи. І в очах цих рішуче нашаштованих хлопців ми і наші методи показали свою неефективність та недієвість. Вони розчаровані нами та “мирними способами”. Вони вимагають змін у нашому місті, але жодних змін не відбувається. Сапожко залишився на своїй посаді, і броварська влада не планує йти на жодні поступки. Суспільний компроміс та бодай якесь послаблення соціальної напруги можливі лише, якщо влада буде збалансована: “регіонал” на посаді мера, опозиціонер – на посаді секретаря ради. У такий спосіб громада міста отримає змогу контролювати владу зсередини та отримує доступ до всіх необхідних документів, які дозволять провести не одне громадське розслідування зловживань влади.

Секретар міськради – це не секретарка, це людина, яка відповідає за зберігання всіх рішень влади, це особа, яка організовує роботу міської ради, це той, хто знатиме все про проекти рішень, які виносяться на сесію. І саме це зараз потрібно громаді – унеможливлення ухвалення знову незаконних рішень.

Натомість влада імітує поступку у вигляді обіцянки “забезпечити громадський контроль” та відкрити доступ до документів та засідань. Усе, що пропонує громаді Сапожко, і так передбачено законом. І вже давно. Просто воно ніколи не виконувалось: громадським активістам не надавали документи, їх не пускали на депутатські комісії, їх думку не враховували при ухваленні рішень. Де гарантії, що все це не повториться?! Жодних гарантій. Лише обіцянки. Єдиною гарантією дійсного громадського контролю є опозиціонер на посаді секретаря міськради. Тут не потрібно обіцянок. Є його посадові обов’язки, права та повноваження, закріплені у законі та регламенті.

Але ні, влада не хоче давати такі гарантії. Вона знову хоче обмежитись обіцянками, а на посаду секретаря хоче поставити “компромісну” для себе фігуру – когось з депутатів, хто протягом трьох років справно й послідно голосував за всі “регіоналівські” проекти рішень, в тому числі й ті, які були скасовані через суд як незаконні. Вчора був уже третій круглий стіл влади, громади та підприємців, на якому знову і знову членів Народної Ради поливали брудом та звинуваченнями і переконували, що міська рада – не місце для політики. Але це підміна понять. Зараз ідеться не про політичну боротьбу за владу, зараз ідеться про суспільний компроміс, який можливий лише якщо на противагу Сапожку, який залишився мером, стане людина, яка системно уже не один рік боролась зі зловживаннями у владі, яка здійснювала громадський контроль та антикорупційні розслідування. І такий депутат у міській раді нині один, хоча останнім часом до нього приєдналось кілька колег. Це Роман Сімутін. Його кандидатуру підтримала Броварська Народна Рада і висунула до нього ряд вимог від громади.

Проте влада, заручившись підтримкою окремих підприємців та провладних депутатів, гне свою лінію і не хоче Романа Сімутіна на посаді секретаря, бо усвідомлює, що маючи доступ до всіх документів, він дуже швидко зможе виявити найбільш їх “кричущі” оборудки. І їх притягнуть до відповідальності. Тому вони роблять все можливе, щоб Роман не став секретарем. І при цьому вони абсолютно не усвідомлюють наслідки своїх дій. Вони сприймають це виключно як “переділ посад” і не розуміють, що йдеться про значно глибші речі. Усі ці радикально налаштовані люди нікуди не поділись і продовджують стежити за подіями у місті, і вони так і не отримали сатисфакції – перезавантаження влади у своєму місті.

Зараз вони чекають, як вирішиться питання по секретарю, і розуміючи, куди хилить міська влада, вони більше не хочуть чути наші аргументи про мирні способи та методи. Вони хочуть змін, вони хочуть викриття корупціонерів та притягнення до відповідальності, вони хочуть чесних та прозорих стосунків влади і громади, бо за це вони боролись на Майдані, за це гинули їх побратими, за це вони готові стояти до кінця. І якщо вони побачать, що броварська влада поводиться як Янукович, тобто не чує і не враховує думку людей, вони будуть діяти на власний розсуд, і їх вже ніхто не зупинить. І, чесно кажучи, вже ніхто їх не зупинятиме. Бо не буде більше жодних мирних аргументів, яким вони повірять.

Звісно, Сапожко може знову найняти собі озброєну охорону або викликати уже четверту броварську “самооборону”, щоб захистили його та депутатів. Проте це може призвести лише до того, що у Броварах буде своя “вулиця Інститутська” і своя Небесна Сотня. Бо Янукович теж до останнього не хотів іти на поступки, на жодні поступки. І це спричинило кровопролиття. Нині питання лише в одному – чи навчив досвід Януковича броварську владу бути мудрішою? Бо якщо ні, то прошу не звинувачувати потім знову Броварську Народну Раду в усіх гріхах. Відповідальність за майбутні події лежатиме виключно на владі, яка пішла шляхом Януковича.

P.S: Я розумію, що за бажання мою публікацію можна сприйняти як “чергове залякування” від Народної Ради. Воно справді може так виглядати. Проте, на жаль, правда набагато страшніша. Я знаю настрої цих радикально налаштованих людей, і я усвідомлюю, що мої аргументи про мир та закон на них більше не діють. Вони злі та незадоволені. Насамперед нами, бо нам дали шанс, який не дав результату. Але непоступливість провладних депутатів та мера викликає у них ще більше роздратування, бо в країні режим повалено, а у Броварах все лишилось, як було. І це їх не влаштовує. Я не хочу ні насильства, ні кровопролиття, ні перестрілок у центрі міста. Бо це моє місто і ціль у нашої боротьби інша – ми хочемо розвивати наше місто чесно і по закону. Але я більше не бачу змоги зупиняти цих людей, бо в їх очах ми вже давно перетворились на “імпотентну опозицію” з Майдану, яка веде перемовини зі злочинною владою, яку “треба саджати та стріляти”. То ж тепер усе залежить від самих депутатів та їх усвідомлення наслідків своїх дій.

  • avatar
    Vladimir Gavrish
    8 років тому

    необходимо обновление доверия к власти через внеочердные выборы мера и депутатов

    • avatar
      Илья
      8 років тому

      Согласен!в силах всех самообороны города провести контроль от печатания бюлетней до перещета голосов?я думаю легко.дык – вперед ,собственно! Пусть броварчане сделают свой выбор, всем городом, а не только силами безработных, пенсионеров и горлопанов.и без агитаций разного рода, сопливых автобиографий и бредовых обещаний.

  • avatar
    Ольга
    8 років тому

    Прощание с “Правым сектором”

    Перед любыми революционными вооруженными формированиями всегда стоит очень простой выбор: или они делают революцию, или они идут в пешее эротическое путешествие. Потому что ни для чего другого, кроме как делать революцию, они не годятся. Согласитесь, пожарные – это смелые и нужные обществу люди. Но если они вместо дежурства, досуга или тушения пожаров бродят по городу в огнезащитных костюмах и касках, рассекают туда-сюда на красных машинах с белой полосой, всюду таскают с собой огнетушители и периодически поливают прохожих или пожарных из другого района пенной смесью из брандспойта – от таких пожарных избавляются. Потому что они не то что несвоевременны – они вообще не нужны.
    Интересно читать о связях Дмитра Яроша с Москвой, Януковичем и т.д. Интересно, но не цепляет. Во-первых, потому что с Москвой и Януковичем кто только не связан. Почему оппозиционерам Кличко и Яценюку можно разговаривать с Банковой, а оппозиционеру Ярошу – нельзя? Это “риэл политик”, детки. И если кому-то к лицу аккуратный галстучек и очочки, то другому больше идет камуфляж и героический образ, но правила “риэл политик” едины для всех.
    И в этом смысле кандидат в президенты Дмитро Ярош ничем не отличается от коллег – Порошенко, Добкина, Шкиряка или Тимошенко. А отличается он в другом смысле – своей попыткой усидеть на двух стульях – точнее, в кресле политика и на раскладном походном стульчике городского партизана. Организм человеческий для такого не приспособлен – и организм Яроша не исключение. А потому попытка сохранить неподконтрольные почти никому (сам Ярош тоже не слишком-то их контролирует) военизированные формирования – была очень плохой идеей.
    Ведь речь идет не о сферическом “Правом секторе” в вакууме, а о вполне реальных вооруженных людях в центре Киева. То есть, в нашем обществе. Какое бы оно ни было. Мы видим людей, не выполняющих никакой общественно полезной функции – но при этом претендующих на особое положение, на неприкосновенность и на исключительные права. Право на насилие. Право на бесконтрольное ношение и применение оружия. И плюс ко всему – право на пьянку в центре столицы.
    Почему я придираюсь к алкогольному опьянению задержанного за стрельбу “Ореста”? Ну, мало ли кто выпьет и потом дебоширит? Да, с “пушкой” – мало кто. При прежней власти этим баловались особо оборзевшие судьи, менты и прокуроры. сейчас аналогичную функцию выполняют бойцы “Правого сектора”. Между прочим, у правых – культ Здорового Образа Жизни, это правые малюют на стенах пресловутое “Хватит бухать!”, это они, в отличие от левых сторонников легалайза и участников конопляных маршей, озабочены тем, чтобы у Родины было много сильных и здоровых молодых людей, способных к войне и активному воспроизводству качественного генофонда. Но, как выясняется, эта идеология испаряется, стоит пробке с характерным звуком выскочить из бутылки: “Чпок! Добрый вечер…”
    Как смысл существования пожарных в том, чтобы хранить город от огня, так и смысл существования “стражей революции” исключительно в том, чтобы охранять революцию от ее врагов. Сегодня украинцы нуждаются в защите от “стражей революции”, потерявших ориентацию в пространстве и времени.
    Ребята из ПС, разъезжайтесь – по домам, если вы любите своих родных и свою страну. По военкоматам, если хотите ее защищать. По вузам, если хотите быть полезными своей стране и ее гражданам. А тем, кто хочет по-прежнему исключительных прав и особого положения в обществе, придется говорить с милицией. Милиция, говорите, осталась прежней, как при Януковиче? Так ведь это в том числе и ваша заслуга в том, что граждане, выбирая между старой милицией и “Правым сектором”, предпочитают милицию. Ее еще можно реформировать, а вот “Правый сектор” – уже вряд ли.

    Евгений Лешан

    http://obozrevatel.com/politics/03578-proschanie-s-pravyim-sektorom.htm

    • avatar
      ah ye
      8 років тому

      Революция не закончилась. Власть только вывеску сменила, а люди 100% те же. Нужны тотальные перевыборы и поправки в законодательство об отзыве депутатов на местах и механизмах контроля принятия решений.

  • avatar
    rain
    8 років тому

    Тримайте мене , бо я зараз їх вдарю .
    Аліна , ви завжди були імпотентною опозицією .
    Перемовини після революції це вже програш . Переможець отримує все .
    Може згадаємо з чого все почалося ? .
    Студенти вийшли на майдан . Опозиція кричала ( це провокація ) .
    Але через два дні теж організувала на європейській площі своє збіговисько .
    Потім все ж таки напросилися до студентів на майдан , але без партійних символік .
    Народні виступи не під партійними знаменами це просто стадо ( тягнибок – ну десь так) .
    Студентів жорстоко побили , опозиції і близько не було
    Вулиця банкова штурм , кричать ( це провокація Корчинського ).
    Нас бють , а ми танцюємо , співаємо місяцями І кричимо ніяких (провокацій) , ми мирний народ .
    Здали нерви , “правий сектор” пішов на штурм вулиці Грушевського .
    Опозиція відхрещується і кричить це ( провокація ) , більше неділі .
    Але ось , нехай йому грець , оборона овоча почала здавати позиції під натиском “правого сектора”.
    І тут опля ! , всі “вожді” намалювалися і без провокацій ,
    “Правий сектор” забив самий перший і смертельний гвіздок в цю бандитську владу .
    І що вони , та і ми отримали на взаєм , запустивши знову до влади цих “вождів” ? А ні що .
    Їх , і нас з вами тепер ці “вожді ” обзивають (провокаторами) .
    А з сапогом треба було вже давно розібратися , або взагалі рот не відкривати .
    Переможці стріляють , потім запитують .
    PS . Дивлячись як ведуть себе ці мерзотники при владі по відношненню до людей , я не здивуюся коли гряне і третя революція .

  • avatar
    Svidomij_
    8 років тому

    підтримую автора на 100%, бо нажаль влада і не збирається змінюватись, лише є бажання перефарбувати свої прапори, деякі депутати розуміючи, що скоро прийде завершення цьому блюзнірству, починають загравати, щоб без втрат перейти при шлушному моменті, в міській раді було тільки два опозиційний депутати Різаненко та Сімутін, після обрання Різаненко народним депутатом, по факту тільки один, щоб переконатися в цьому достатньо переглянути відеоматеріали сесій міської ради з початку її скликання

  • avatar
    Ольга
    8 років тому

    Ваша стаття є саме спробою залякування депутатів БМР та громади в цілому. Зауважте, черговою невдалою спробою. БЛЕФом була і заява Різаненка щодо постанови про перевибори депутатів БМР. Чого вам дійсно зараз не хватає, так це кувалди, молотків та біт, з якими ви приходили в міськвиконком як на роботу.
    Але депутати та громада надасть вам адекватну відсіч, незадоволення вашими діями різко зростає. Не нав’язуйте свого Сімутіна, він недостоїн посади секретаря міськради.

  • avatar
    Серега
    8 років тому

    На жаль, після останніх подій в Україні, система тільки похитнулася, але не звалилася! У чийого господаря валіза з грошима більша, той і “танцює” свою людину в крісло! Ось і вся політика…Видно немає таких грошей не у Сімутіна, не у його господаря…