• Сьогодні: П’ятниця, 29 Березня, 2024

Смітники на Незалежності: хотіли як краще, а вийшло як завжди

Вересень18/ 2013
avatar
Наталя Іовенко

Броварчанка, секретар будинкового комітету будинку №10 по бульв. Незалежності

Команда сайту «МПЗ» може не поділяти погляди авторів та не несе відповідальності за інформацію, опубліковану у розділі «Блоги». Відповідальність за зміст, достовірність фактів, цитат, власних назв та інших відомостей несуть автори текстів, розміщених у розділі «Блоги»

Тогорічна зима запам’яталась багатьом броварчанам. І не так снігом, як дворами, захаращеними побутовими відходами, а по простому – сміттям. І міськвиконком, і “Служба замовника” закликали: “Потерпіть! Не можемо проїхати “. Невже ж у Броварах було стихійне лихо, замети були заввишки кілька метрів? Та ні, у найбільший снігопад десь по коліно, тобто см 50-60, насипало. Причина була в іншому: сміттєвози не могли під’їхати до кожного під’їзду по нечищеним дорогам, а сміттєзбиральними майданчиками обладнані далеко не всі двори. Так, у 9-ти поверхівках, після того, як заварили і морально, і фізично застарілі сміттєпроводи, контейнери витягли на вулицю, кинули їх біля під’їздів просто людям під ноги, та й по тому. Ширина сміттєвоза під 2 метри, довжина – 7. При ширині прибудинкової дороги 3 м і необхідності зробити 4-5 поворотів на 90 градусів, літом об’їхати усі під’їзди – проблема, а взимку по нечищеній дорозі авто не проїде. Тому, наприклад, у нашому будинку біля під’їздів №1-4, де в’їзд ширший, сміття за зиму забирали 33 рази (при нормі – 36), а біля проблемних під’їздів №5-8 – 28 разів.

Cмітники біля вхідних дверей, через які кожен мешканець проходить мінімум двічі на день, сказати делікатно, некомфортні для людей: при сильному вітрі сміття розлітається по всьому двору, а окремі аркуші паперу кружляють у повітрі немов падаюче листя; при 30-градусній спеці сміття грає як бражка, рідина витікає у щілини просто мешканцям під ноги, і вони розносять на підошвах цю гидоту по своїх квартирах. Контейнери стали місцем харчування бездомних котів, собак і пацюків, а такої багатої колекції тарганів і бліх немає в жодному природничому музеї! А вже сморід! Зате двірникам не потрібно мити контейнери – мешканці самі не дадуть це робити, бо брудна вода знову ж таки тіктиме їм під ноги.

Взимку, хоч сморід і зменшується, виникає інша проблема – сміттєвози не можуть проїхати і навкруг контейнерів виростають сміттєві Еверести. Тогорічна зима не створила проблему – вона її яскраво висвітила.

Логічний висновок: контейнери треба винести на край прибудинкової території у місце з гарним під’їздом. Тоді літом сморід не потрапить у помешкання, біля під’їздів буде чисто, проїзд для машини полегшиться. З проханням облаштувати майданчик для сміття ми письмово звернулися у ЖЕК, управління ЖКГ і безпосередньо до пана Голубовського. На жаль, думку пана Голубовського не знаємо, тому що так і не отримали відповіді, а УЖКГ в усній бесіді висловило сумнів, чи вдасться таке зробити – ми ж бо розташовані на центральній вулиці, то треба щоб з дороги майданчик видно не було. А мешканці? Нічого, потерплять.

Сміттєвоз
Автомобіль ледве вміщується в проїзд

ЖЕК узимку і аж до квітня палко нас підтримував. Так палко, що, за словами начальника ЖЕК -1 Громового І. І. одним з факторів укладання договору саме з нинішньою компанією по вивозу сміття, є її згода допомогти ЖЕКу обладнати майданчики. Ідилія продовжувалася десь до червня. Коли я нагадала Громовому І. І., що час летить швидко, літо промайне і зима прийде, а сміттєзбиральні автомобілі нової компанії об’ємніші, тож проблем буде набагато більше, побачила на його лиці сумнів – а чи потрібно щось робити? Містяни у нас не виховані – раптом вирішать привозити сміття власними машинами на наш майданчик. На наші слова, що там уже облаштовано 3 майданчики: будинку № 10-б (до речі, у цьому будинку контейнери ніколи не ставили біля п ід’їздів, а рік тому облаштували новий майданчик – чи не тому, що серед його мешканців кілька працівників міськвиконкому?)  та будинків № 8 і 8-а, тому машині буде зручно забирати сміття (вона просто зробить коло) – відповіді ми не отримали.

Хтось скаже :”От дурна баба! Стільки проблем, а вона про контейнери та сміття торочить”. Ой, ні – чистота у хаті та біля хати, особиста гігієна – не дрібничка, а дуже дієвий спосіб програмування поведінки людини. Недарма ж у Європі, куди ми так хочемо попасти, ще в середні віки, особливо у протестантів (а це Бенелюкс, Британія, Швейцарія, Німеччина, Скандінавія) неохайність вважалася гріхом. Що найлегше людину покріпачити, привчивши її до бруду і відучивши вмиватися і розчісуватися, прибирати у хаті, а смітник робити прямо біля ганку, знали і давні українці : пани на нас – бидло, а ми – розпишемо-розмалюємо наші білюсінькі хати, розцяцькуємо одяг. Я не прихильниця теорії змов, але припускаю, що суто інтуїтивно наші так звані можновладці, привчаючи нас до бруду, програмують свідомість наших дітей, готують їх до “другосортності”, а попросту – до ролі раба.