“Старшокласники все більше уваги приділяють предметам, знання яких буде потрібно при здачі державної підсумкової атестації та для вступу до ВУЗу. Натомість такий предмет, як правознавство, займає в розкладі 9-10-класників одну годину на тиждень, а в 11-му класі його зовсім немає. Та навіть збільшення кількості навчальних годин не зможе вирішити у час правового нігілізму проблему недовіри дітей до законів. Адже вчити дітей одному, коли реалії демонструють зовсім інше, - просто цинізм”, - про свою багаторічну роботу та важливість правової освіти розповідає Галина Шанюк, вчитель історії і права броварської СШ №7.

Галина  Шанюк - із династії вчителів. Її батько – Василь Миколайович, відтоді, як прийшов із війни і до останніх своїх днів працював на Житомирщині  директором школи, викладав історію. Мама – Катерина Маркіянівна -  вчитель української мови і літератури. Галина пішла батьковими стопами: вивчилася на історика. Після закінчення Луцького (тепер Волинського) університету  ім. Лесі Українки за направленням приїхала працювати в Макарівський район, а після одруження, в 1977 році, з чоловіком-військовим переїхали в Бровари. Безпосередньо в СШ №7  Галина Василівна вчителює понад 30 років. Для того, щоб бути «підкованою» у правознавстві, здобула другу вищу освіту – юридичну.

[caption id=”attachment_48986” align=”aligncenter” width=”600”]правознавство Урок правознавства в 9-А класі СШ №7[/caption]

правознавство

правознавство

-  Галино Василівно, Ви - відмінник освіти України, вчитель-методист, учитель вищої категорії.  Є така історія, що Ви неодноразово подавалися на «Заслуженого вчителя України»,  однак  його так і не отримали.

- Ця історія розпочалася ще за часів роботи начальником броварського управління освіти Миколи Скирти. Документи, які я подала на звання, десь поділися. Навіть не знаю, на якому рівні  вони «загрузли». Вдруге, за згоди міського голови, я подала документи в 2011 році. Але за призначенням вони знову не дійшли. Вважаю, якщо місто мене оцінило, то і справу має довести до кінця. А просити чи приробляти цим документам  ”ноги”  - не збираюся. Я працюю для дітей і не очікую на нагороди.

- Здається, у Броварах Ви стали піонером у створенні  «правового» класу…

- Так, у 1997 році я першою серед вчителів-правовиків набрала «правовий» клас. У кінці 90-х років потреба у фахівцях із права різко зросла і почався справжній бум на отримання юридичної освіти. У 1999 році 7 школа випустила перший правовий клас. Із 32 учнів - 25 стали юристами. Серед них є працівники антимонопольного комітету, Верховної ради, судді, адвокати, помічники депутатів. Відтоді практично щороку наша школа «кує» майбутніх юристів.

- У цьому навчальному році Ви не набрали «правовий» клас. Чому__?

- Батьки і діти пристосовуються під потреби часу і переорієнтовуються. Діти стали прагматиками, вони цікавляться в першу чергу тим, що їм потрібно буде на екзаменах. А ЗНО із правознавства немає. Немає цього предмета і при вступі у ВУЗи. Навіть у юридичний ВУЗ здають історію! Декани невдоволені, що до них приходять абітурієнти, які не орієнтуються навіть у базових речах. Однак ВУЗи мають бути самі зацікавлені в грамотних, думаючих і перспективних дітях, тому, наприклад, оцінювати дослідницькі роботи, які пишуть учні з правознавства в МАН (Малій академії наук), мають саме вони. Бо останнім часом у МАНі не зацікавлені в дитячих дослідженнях, тож і оцінювання робіт відбувається не належно. Хоча це не заважає  учням нашої школи щороку отримувати призові місця.

правознавство

 - Наразі багато ВУЗів готують юристів, однак попит на них у суспільстві не великий…

- Кількість не є показником якості: кваліфікованих фахівців завжди не вистачало і не вистачає. Взагалі мене дивує ставлення в суспільстві до правознавства. Тим більше сьогодні, в час правового нігілізму, в той час, коли злочинність помолодшала і стала більш жорстокішою. Таке враження, що державі сьогодні не потрібні грамотні й підковані люди. Верховна Рада приймає десятки законів, але вони недолугі, бо їх постійно змінюють. І не дивно, адже їх пишуть не економісти чи юристи, а політики. А, наприклад, в Америці діє Конституція, прийнята ще 200 років тому, і за цей час в неї внесено всього 24 поправки!

-  Вважаєте, правознавство займає не належне місце серед інших дисциплін?

- Судіть самі: уроки правознавства є лише в 9 та 10 класах по одній годині на тиждень. Які знання можна дати дев’ятикласникам за цю годину? Лише ознайомчі з трудового, цивільного, кримінального, адміністративного та сімейного прав. Хочеться проводити більше практичних занять – зустрічей зі спеціалістами, працювати з нормативними актами, однак часу не вистачає. В 10 класі особливої уваги заслуговує тема «Фінансове право», яка дає поняття про формування бюджету, податки. Та про все це можна розповісти лише в класі з поглибленим вивченням правознавства. А в 11 класі права взагалі  немає, є лише «Людина і суспільство», де юридична освіта, як така, відсутня. А ще ж потрібно на уроці встигнути відповісти і на дитячі питання.

- І що найбільше цікавить старшокласників?

-  В учнів багато «чому». Наприклад, питають, чому не виконують обіцянок президент і депутати, чому досі не покарані ті, які спричинили загибель людей на Майдані?

правознавство

правознавство

правознавство

- І що Ви відповідаєте, наприклад, на останнє питання?

- Відповідаю, що не вистачає політичної волі нашому президенту. А чому відсутня воля – треба дивитися глибше. Взагалі вважаю, старша школа має спонукати підлітків думати і займатися самоосвітою, тому в 9-11 класах мають переважати предмети, які розвивають логіку і кругозір – література, мова й суспільні дисципліни.

- Кажуть, у Вас є любимчики, з якими працюєте на уроках за рахунок інших дітей. Це правда?

- Я намагаюся не виділяти учнів і пропоную всім брати участь у олімпіаді  чи писати «манівську» роботу. Спочатку погоджується багато, а по мірі того, як вникають у справу і бачать, наскільки потрібно багато займатися самоосвітою, в частини дітей бажання пропадає. Окрім того, вимоги до таких робіт вищі, ніж можна дати згідно програми, і розраховані вони на інтелектуалів, а не на середньостатистичного школяра. Щороку ми маємо одного-двох призерів на рівні області. Похвалитися можемо і призерами олімпіад всеукраїнського рівня.  Це - Люда і Олена Грицаєнки, Володя Цикалевич, Олексій Шанюк. Нині серйозну конкуренцію нам складають вихованці ЗОШ №9 та 10, а кілька років тому честь міста на олімпіадах із правознавства захищали лише мої учні.

правознавство

правознавство

 - Чи доводилося Вам звертатися до своїх колишніх учнів із проханням про допомогу?

- Доводилося. Один раз. Коли постало питання із перерахунком пенсії, я зверталася до своєї учениці, яка працює помічником судді. Та частіше учні звертаються за допомогою до мене. Особливо ті діти, в чиїх сім’ях негаразди. Розпитують про правила нарахування аліментів, розподілу майна, позбавлення батьківських прав, розлучення. Консультуються навіть із приводу вже скоєного хуліганства.

- І як Ви справляєтеся зі шкільними хуліганами?

- А у нас їх – одиниці. На внутрішньошкільному обліку з 60 класів школи перебуває троє дітей – два шестикласники і один дев’ятикласник. Вирішуємо всі питання спільно з соціальним педагогом. Дітям не вистачає довірливої бесіди, і вчителям часто доводиться  виконувати роль батьків, які в погоні за заробітком не можуть приділяти своїм чадам належної уваги. Діти залишаються сам на сам, тож тут має місце і недозоване захоплення комп’ютером, і сумнівні компанії. Взагалі учні стали більш недисципліновані і схильні порушувати поведінку як свідомо, так і несвідомо. Для того, щоб попередити різноманітні порушення, на уроки правознавства запрошую представників служби у справах дітей, своїх колишніх учнів, що працюють юристами.

-  Як же зацікавити дітей правознавством  і навчити їх жити за законами?

- Я зацікавлюю дітей лише шляхом переконання, адже якщо людина не знає своїх прав, то завжди з’явиться той, хто скористається цим. Однак це дуже складно, адже в суспільстві немає довіри до законів. Діти постійно наводять приклади з життя високопосадовців, які обходять закони. Відчути довіру до законів діти мають через батьків: дорослі  повинні демонструвати, що правила існують для всіх,  не дивлячись ні на посаду, ні на майновий стан. Однак поки в державі не буде проведено реформи, лише вчителі не зможуть зрушити тенденцію «купити можна все». І збільшення кількості годин на правознавство ситуацію не врятує.

Фото - автора