Громадянська мережа «ОПОРА», котра за останні кілька років встигла заробити у вітчизняному третьому секторі певний авторитет, із завершенням цьогорічної виборчої кампанії, вочевидь, вирішила монетизуватись,намагаючись утримати хвилю того безкінечного «джинсового» потоку, що лився країною влітку та восени. Подібні висновки можна зробити з окремих частин аналітичної статті «ОПОРИ» за результатами виборчих перегонів 2012.

В принципі, «статтею» матеріали, опубліковані на сайті мережі, можна назвати досить умовно. Позаяк рівень витвору залишає бажати кращого як з журналістської точки зору, так і з огляду на стилістику, обсяг та якість опрацьованих матеріалів. Але найгіршим в цій ситуації є те, що дана стаття була використаний «ОПОРОю» в якості платформи для розміщення матеріалу з відверто заангажованим та замовним «душком».

Найбільш показовий приклад: аналітична стаття про вибори в 97-му окрузі під пафосним заголовком «Битва Титанів або Кого обрала Київщина». Автор Руслана Величко, аналізуючи історію перемоги кандидата по округу з центром у Броварах Павла Різаненка, обрала дуже «своєрідний» кут подачі інформації.

Довідка: Павло Різаненко – опозиційний депутат міськради, висунутий на виборах партією УДАР. Один з небагатьох, кого підтримала «Українська Правда», а рух «Чесно» визнав таким, котрий відповідає усім критеріям доброчесності. Меценат, викривач корупційних земельних схем у Броварах, ініціював порушення кількох кримінальних справ проти місцевих чиновників, чим заробив собі розбійний напад ще задовго до кампанії. Молодий бізнесмен, котрий отримав статки на інвестиційних операціях за кордоном, після чого повернувся в рідні Бровари. Під час виборів став головною мішенню Партії регіонів в окрузі, але виграв кампанію з величезним відривом від конкурентів.

Що ж пише пані Величко про переможця виборів в окрузі №97?

ОПОРА: «Різаненко – рейдер?»

Після низки статистичних та біографічних даних про Різаненка відразу натикаємось на інформацію про «рейдерські захоплення за участю пана Різаненка». Автор стверджує, що про подібне йдеться в «російських ЗМІ», проте жодних фактів чи посилань не наводить. Цікаво, що під час виборчої кампанії, серед тон «чорнухи», яку було розповсюджено Броварами проти «ударівця», інформація про його «рейдерське минуле» також спливала. Подібне опублікувала псевдо газета «Маєш право знати» - друкована підробка на популярний міський одноіменний сайт. На шпальтах підробки повідомлялось, що Різаненко «надає консультації щодо рейдерських захоплень» – такі «послуги» здійснює його «фірма», що зареєстрована в Ізраїлі. Крім того, на сторінках «фейкового» видання його автори не гребували відвертою нецензурщиною. Дана газета була однією з найбільш маразматичних матеріалів, розповсюджених містом під час передвиборчої кампанії: редакція сайту «Маєш право знати» того ж дня написала заяву до міліції щодо підробки газети. Проте це не завадило ОПОРі та Величко використати «чорнуху» подібного штибу в якості джерела для своєї статті.

 

ОПОРА: «Різаненко – креатура Хорошковського?»

Далі – більше. Руслана Величко стверджує, що має в розпорядженні інформацію про зв’язок Різаненка з Хорошковським. Як і в попередньому випадку – жодних підтверджень, фактів або посилань. Але й тут знаходимо «регіоналівське» коріння: відомості про начебто зв’язок опозиціонера з очільником СБУ також спродуковані штабом ПР під час виборів. «Зачіпкою» для цього слугувала низка сюжетів на телебаченні про передвиборчий «безпрєдєл» у Броварах, і серед цих сюжетів також були й ті, що робив телеканал «Інтер». Варто зауважити, що найбільш резонансні «інтерівські» сюжети про Бровари стосувались нападу на журналіста каналу Романа Бочкалу під час візиту до броварських чиновників. Тоді місцеві регіонали-посадовці в буквальному сенсі спустили Бочкалу зі сходів РДА, і про це, звичайно, було показано в новинах каналу. Але «біло-синім» цього факту було достатньо, аби притягнути за вуха версію: «Інтер» сказав погане про броварську владу? – Значить, справа рук Різаненка! Сюжет про побиття свого журналіста зробив «Інтер»? Значить, Різаненко – підопічний Хорошковського!» Подібною логікою, вочевидь, послуговувалась і «ОПОРА» при написанні власного звіту, бо інших аргументів  на користь цієї версії в статті наведено так і не було.

 

ОПОРА: «Різаненко будує кампанію на нападах?»

А наприкінці матеріалу вже починається відверта брехня: «…до речі, кампанію почав далеко до офіційного старту кампанії. На Різаненка не раз за 2012 рік скоювались напади невідомими, було порушено кримінальну справу за статтею «Хуліганство», але нападників так і не знайшли» - опустимо в цьому випадку володіння мовою та інші журналістські огріхи. Але ж автор стверджує, що на Різаненка було скоєно «напади», тобто як мінімум не один. Це може справити враження, що депутата постійно б’ють і на цьому він будує свою кампанію. В той час, як єдиний напад на тоді ще міського депутата було скоєно задовго до старту перегонів, коли опозиціонер навіть не заявляв про свою можливу участь в кампанії та пов’язував напад виключно з діяльністю в броварській міській раді: саме тоді йому вдалось «розкопати» кілька багатомільйонних земельних схем.

 

ОПОРА: «Журналісти – провокатори!»

Однією з найбільш «соковитих» частин звіту можна вважати наступну:

«Хоча в потенційного суперника Павла Різаненка Сергія Федоренка була хороша підтримка від влади, до Броварів для підтримки останнього приїздив прем’єр-міністр України Микола Азаров, але й прибічники Різаненка робили дрібні провокації».

Потенційним суперником Різаненка ОПОРА у своєму звіті називає особистого масажиста Азарова Федоренка, кампанія якого, за версією ТВі, була другою в Україні за обсягами бюджетних вливань. Федоренко виявився мало не рекордсменом в державі по застосуванню адмінресурсу та використанню комунальних медіа для створення власного культу особистості. Свавілля «федорастів» (так і у місті називали активних прихильників Федоренка) було настільки нахабним, що викликало не лише всеукраїнський, але й міжнародний резонанс, жоден броварський політик до цієї виборчої кампанії не зміг заробити собі настільки скандальний імідж. Все це, за версією «ОПОРИ», є «хорошою підтримкою від влади… потенційного суперника Різаненка».

«Провокаціями прибічників Різаненка» для теперішньої «ОПОРИ» виявились спроби місцевих незалежних журналістів потрапити на виборчу дільницю, на території якої ПР намагалась провести своє закрите засідання. Під час того інциденту працівникам медіа, котрі продемонстрували службові посвідчення та діяли згідно з редакційними завданнями, місцеві посадовці розбили знімальну техніку та намагались витіснити з площі перед приміщенням, де була дільниця. Цей випадок не лише викликав збурення громадськості та центральних медіа, але й привернув увагу до округу сотні міжнародних спостерігачів, адже можна було лише уявити, що могло б статись у Броварах в день та ніч виборів при подібних умовах. Втім для «ОПОРИ» та Руслани Величко робота журналістів в рамках закону є нічим іншим, як «дрібними провокаціями» проти влади. Чому броварських журналістів Величко «по промовчанню» називає «прибічниками Різаненка» - так і лишилося б загадкою, якби не знати, що місцевий штаб ПР ще раніше намагався пов’язати усіх броварських журналістів, котрі не працювали на «регіоналів», виключно з Різаненком – і це при наявності ще понад 30-ти кандидатів в окрузі – аби таким чином дискредитувати як незалежну місцеву пресу, так і опозиційного кандидата.

Цікаво, що до цього моменту законну професійну журналістську діяльність в тому випадку називали «провокацією» лише представники Партії регіонів. Лише тепер до «регіоналів» приєдналась і «ОПОРА».

 

ОПОРА: «Різаненку підігравала влада?»

Чергова цитата зі статті: «Все-таки з огляду того, наскільки контролювались всі площі на Київщині і те, що Павлу Різаненку та його громадським активістам дали провести «Фестиваль гречки» в Броварах, виникає питання, наскільки показово влада це все забороняла».

Epic Fail. Величко та ОПОРА заявляє, що «Фестиваль Гречки» у Броварах проводили міфічні «громадські активісти Різаненка» та він особисто. При тому, що ні Різаненко, ні працівників його штабу чи «його громадські активісти» не мали до «Фестивалю гречки» жодного стосунку, адже даний захід проводила локальна Громадянська кампанія «Наступ», котра не пов’язана з жодним з кандидатів, а мала на меті контроль за проведенням чесних виборів в окрузі – щось схоже на те, як себе намагалась до цього моменту позиціонувати Громадянська мережа «ОПОРА». Знову спостерігаємо майже ідентичне повторення риторики Партії регіонів з вуст «ОПОРИ»: під час кампанії місцеві регіонали також намагались ототожнити будь-який опозиційний незалежний рух з кимось з кандидатів, таким чином дискредитуючи обидві сторони. Не дивно, що як і під час кампанії провладні кандидати не змогли навести на користь подібної «версії» жодних притомних доказів, так цього не змогла зробити і Руслана Величко від імені «ОПОРИ».

Що ж до «показових заборон» влади в проведенні заходів Різаненка чи інших місцевих опозиціонерів – радимо автору статті скористатись пошуковиком google, який видасть десятки відео підтверджень брутальних розгонів мирних зібрань УДАРу, Різаненка, «Наступу», «Батьківщини» та «Свободи» у Броварах. Такої кількості незаконних дій правоохоронців у розрахунку на душу населення, напевно, не знав жоден з населених пунктів України під час цієї кампанії.

 

Препарувати цю «джинсу» можна було би безкінечно, але не будемо випробовувати нерви й терпіння  читачів, тому в подальшому обійдемось сухою констатацією:

Цитата зі статті: «За тиждень до виборів активно ходили чутки про зняття Павла Різаненка будь-якими способами, що набагато підвищило його рейтинги». Реальність: на фінальному етапі кампанії проти Павла Різаненка майже одночасно було подано чотири ідентичних позови в різні суди з вимогою зняти того з реєстрації. Зняття кандидата з перегонів вимагало ОВК та самовисуванець Семеняка (на боці якого активно працював адмінресурс). Усі подібні суди Різаненко виграв, адже позови, в тому числі, мали на меті відтягування юридичних ресурсів Різаненка від ОВК в суди, позаяк жодної реальної судової перспективи ці справи не мали. Як це позначилось на рейтингу «ударівця» - достеменно невідомо, хоча б тому, що жодних досліджень з цього приводу не проводилось.

Цитата зі статті: «Приймання протоколів від ДВК було завершено 30 жовтня після 15:00». Реальність: приймання протоколів ДВК було завершено не раніше 7-го листопада. Округ №97 був одним з «лідерів з кінця» за швидкістю підрахунку голосів по країні.

Цитата зі статті: «По 97 окрузі ЦВК одразу прийняла протоколи без повернення на уточнення». Реальність: відразу після першого подання підсумкового протоколу ЦВК повернуло його назад на округ для уточнення. Уточнення тривало ще кілька днів.

 

Куди йде “ОПОРА”? 

Звичайно, безліч перекручених та недостовірних фактів, якою просякнута ця стаття, можна було би списати на некомпетентність журналіста, котрий готував матеріал. Проте навряд чи «ОПОРА» - громадська організація, достатньо відома в країні, могла би допустити подібне на власному ресурсі. Не виключено, що секрет появи такого «перлу» на сайті Мережі свідчить про більш цікаві речі.

Обрання Різаненка народним депутатом означає початок наступної – місцевої - виборчої кампанії: довиборів по округу, де Різаненко став міським депутатом-мажоритарником.

Здавалося б, один «штик» із 42-ох в броварській міській раді особливої «погоди» не зробить. Але треба знати броварські політичні «розклади», аби розуміти, що в цьому місті дане питання – принципове. Поява Різаненка на політичному небосхилі виявилась стрімкою і неочікувано успішною для більшості. Кандидат, якого до 2010 року не знала не те, що країна, а й самі Бровари, посунув на третє місце креатуру Азарова, на користь якого в безпрецедентних масштабах працював адмінресурс. Перед цим не менш ефектно молодий опозиціонер виграв місцеві вибори, об’єднавши потім навколо себе більшість активної громадськості міста, перетворивши її з розпорошених активістів на боєздатну спільноту, котра наразі становить реальну загрозу місцевому владному криміналітету.

Броварська влада, відправлена в нокаут на парламентських виборах, намагатиметься взяти хоча б якийсь реванш на довиборах в міську раду – це «по понятіям». Тому на округ, що складається з чотирьох тисяч виборців, вочевидь, будуть кинуті неабиякі ресурси.  І саме тут розпочнеться друга битва у «війні за Бровари».

Провладні сили напевно готуються до довиборів вже зараз. За інформацією з багатьох джерел, подібна підготовка передбачає в т.ч. «підривну діяльність» серед опозиційних сил: броварська влада вже має досвід нейтралізації місцевої «Батьківщини» і зараз намагається реалізувати подібний сценарій, виставивши від «біло сердечних» технічного кандидата. Зрозуміло, що свій кандидат готується й від «регіоналів». Але головною мішенню влади, безумовно, стане креатура Різаненка: саме на цьому окрузі той виграв вибори в 2010-му і має тут стабільно високий рейтинг, а тому кандидат, якого підтримає Різаненко на довиборах автоматично стане фаворитом перегонів. Цього не можуть не розуміти в стані ПР і вже сьогодні, зважаючи на те, що наразі не відомо, хто стане кандидатом від «ударівця», поновлюють кампанію з дискредитації самого Різаненка, граючи, фактично, на випередження. В тому числі через ЗМІ та з використанням різноманітних ГО.

Можливо, на прикладі «ОПОРИ» ми спостерігаємо «першу ластівку» даного процесу. Адже риторика в статті Величко занадто дивним чином перегукується з тезами «регіоналів» під час парламентських перегонів в окрузі №97. А може це справді «ляп» «ОПОРИ», котра недогледівши допустила на свій сайт подібний матеріал. Тим більше цікаво буде спостерігати за діями Громадянської мережі «ОПОРА» в подальшому та на прикладі «аналітичних статей» по іншим округам.