Йолка-3. Революція.
Команда сайту «МПЗ» може не поділяти погляди авторів та не несе відповідальності за інформацію, опубліковану у розділі «Блоги». Відповідальність за зміст, достовірність фактів, цитат, власних назв та інших відомостей несуть автори текстів, розміщених у розділі «Блоги»
Сказати, що броварська влада ніколи не реагує на зауваження громади – не зовсім правильно. Інколи вона таки реагує, але якщо це все ж стається, то ця реакція, зазвичай, дуже своєрідна і надто далека від очікуваної.
Коли цього року знову була піднята тема про неадекватну позицію міської влади щодо головної новорічної ялинки Броварів, автор цих рядків мало вірив в якісь позитивні зрушення. Ще б пак: якщо цього не сталося після розгромного сюжету СТБ ще в 2010-му, то навряд чи б щось змінилось через якийсь там пост на Фейсбуці…
Незадовго після того допису, на Майдані Свободи таки з’явилися бетонні блоки та металеві кріплення під ще одну ялинку на головній площі міста – знову в кількох метрах від великої, гарної, а головне – живої!
На диво, цього разу це викликало жваву дискусію в соцмережах, де люди обговорювали сюрреалізм ситуації, адже так і лишилось незрозумілим: навіщо рубати ялинку в лісі чи дитячому садку, якщо на Майдані Свободи росте велика жива? І навіть ще одна маленька. Броварчани ніяк не могли второпати: чому Сапожко і Ко роками так вперто не помічають велику живу ялинку на Майдані Свободи і під новий рік постійно тягнуть свіжозрубану, аби поставити її поруч?..
Синдром «неіснуючих дерев». Уперше у броварських чиновників даний синдром проявився наприкінці 2011 року під час епічної боротьби мешканців за парк «Перемога», шматок якого намагався віджати особистий масажист Азарова Сергій Федоренко. Тоді КП «Служба замовника» видало довідку, що на скандальній ділянці немає жодного дерева, а лише чагарники, які можна і треба викорчовувати, аби пан Федоренко міг збудувати на тому місці ще кілька своїх масажних кабінетів. Працівників «Служби замовника» не бентежив той факт, що насправді на тій ділянці росте аж кілька десятків різноманітних дерев, і кожен мешканець міста може в цьому пересвідчитись. Аби броварська влада таки помітила ці дерева, активісти навіть провели акцію про «неіснуючи дерева».
По цьому «Служба замовника» таки визнала свою «помилку» і видала іншу довідку, що таки да – на ділянці ростуть дерева. Тоді здавалося, що броварські чиновники вилікувались від синдрому «непомічених дерев», але ситуація з головною броварською ялинкою свідчить, що напевно стався рецидив і хвороба прогресує.
Аж раптом за кілька днів після бурхливого обговорення «йолки» в соцмережах на Майдані Свободи зникли кріплення під чергову ялинку на центральній міській площі. У декого навіть зажевріло відчуття, що якимось незбагненним чином у головах броварських чиновників переміг здоровий глузд і відкрилися очі, завдяки чому вони нарешті помітили ту саму живу ялинку, яка росте тут вже хтозна скільки років. Але все це виявилось лише наївними сподіваннями та марними надіями.
Вже ввечері того ж дня на Майдані Свободи з’явились вантажівки та спеціальна техніка. Прямо по центру головної площі міста працівники почали… вкопувати величезну «нову» живу ялинку – вже третю на цьому майдані і знову в десятку метрів від «старої». За всім цим процесом уважно стежив міський голова Сапожко, а поруч з ним знімальна група журналістів. Наступного дня на телеканалі того ж СТБ вийшов сюжет про чергову «чудову ініціативу міського голови Броварів».
Особисто мені важко якось однозначно коментувати цей ялинково-передвиборчий маневр броварських регіоналів. Зрозуміло, що викликаний він бурхливими обговореннями ситуації навколо броварської ялинки в соціальних мережах. Водночас міська влада чомусь не змогла пристати на пропозицію громади і піти найбільш простим шляхом: відмовитись від щорічного зрубування ялинки і нарешті почати наряджати ту, яка стоїть на Майдані Свободи – живу і теж гарну. Натомість був зроблений «хід конем» і посаджена ще одна ялинка. Таким чином головна площа міста почала перетворюватись в таку собі невелику ялинкову лісопосадку.
Добре це чи погано – питання неоднозначне. Звісно, садити дерева – гарна ініціатива. Але чи варто це робити в центрі головної площі міста? Особисто мені досить складно уявити живу і постійну «йолку» в центрі Києва або Львова, Лондона або ж Парижа. Все таки центральний міський Майдан – це місце символічне. Місце, де збирається вся громада для святкувань, фестивалів або ж вирішення найважливіших життєвих питань. Зрештою, за доброю українською традицією, раз в десять років ми збираємось там на революцію! І чи доречна на цьому місці ялинка – питання далеко неоднозначне.
Однак перед тим, як закрити цю тему, я хотів би поставити міським чиновникам кілька запитань. Не зважаючи на те, що питанні ці – прості і логічні, я сумніваюсь, що коли небудь ми отримаємо на них притомну відповідь від броварської влади. Тому нехай вони поки лишаються риторичними:
- Чому міська влада вперто не бажає помічати живу ялинку на Майдані Свободи і не наряджає її на Новий рік? Адже це вирішення ситуації, яке лежить на поверхні, і саме так вони планували робити з 2011 року, але потім чомусь відмовились.
- Чи не варто було порадитись з громадою, перед тим як прийняти рішення висадити величезне дерево прямо в центрі Майдану Свободи? Адже йдеться не про кущ десь між будинками, а про кардинальну зміну вигляду центральної міської площі.
- Чи значить висадження такої ялинки, що на Майдані Свободи більше не відбуватимуться головні міські свята і концерти? Адже відтепер через цю ялинку не буде видно сцену, яку зазвичай ставлять перед новою адмінбудівлею.
- Чи проводили відповідальні особи хоча б якусь експертну оцінку – наскільки доречно висаджувати в центрі головної площі Броварів багатометрове дерево? Чи консультувалися вони з професійними урбаністами? Зрештою – чи знайомі вони з такою наукою взагалі?..
І останнє: ви, наші читачі, задоволені тим, що в центрі Майдану Свободи тепер ростиме величезна ялинка?