Журналісти „Маєш право знати” власноруч розповсюдили перший номер своєї газети

У команди „Маєш право знати” є чудова новина: у вівторок вийшов з друку перший номер нашої газети. Як-то кажуть, не пройшло й року, і ми нарешті випустили друковану версію публікацій нашого сайту.

На 8 сторінках повноколірного видання, яке вийшло накладом 5000 примірників, окрім уже оприлюднених на сайті статей, ми розмістили й кілька „ексклюзивів”: аналітику по житлово-комунальній реформі у Броварах, підсумовуючий матеріал про страйк на ТОВ „Чисті матеріали”, а також рубрику „Сказано у січні” з п’ятьма промовистими цитатами публічних людей Броварів.

Для того, щоб прочитати ці матеріали могли й наші постійні Інтернет-читачі, ми розміщуємо PDF-версію газети тут:

Журналісти „МПЗ” вирішили власноручно розповсюдити перший випуск свого видання, щоб побачити своїх потенційних читачів, як-то кажуть, в обличчя. За два дні ми з кількома волонтерами роздали майже весь тираж, залишивши собі на згадку кілька сотень примірників.

За нашими спостереженнями, значно охочіше „Нову броварську газету! Перший випуск!” брали броварчани, які в будній день в будній час перебували у місті, зокрема проходили повз центральні супермаркети. Люди розпитували, чия газета та про що пишемо, цікавились, хто ми такі, навіщо вирішили писати тощо. Згоджувались взяти примірник газети чи не кожен другий.

А от на виході зі станції метро „Лісова” увага до броварських новин була дещо меншою і на вигук „Дізнайтесь, що відбувається у вашому місті, поки ви працюєте в Києві!” люди реагували не так охоче. „Нова газета у Броварах! Щойно з друку” теж не багатьох надихала взяти собі чтивка у маршрутку.

І в Броварах, і на виїзді зі столиці частіше газету брали люди старшого та середнього віку, молодь переважно відверталась та намагалась якомога швидше пройти повз журналістів-„розповсюджувачів” з максимально відстороненим виразом обличчя. Проте були й приємні винятки, які з посмішкою та вельми охоче брали газету, а дехто навіть просив кілька примірників – „для друзів та сусідів”. Найбільше запам’ятався хлопець, який спершу відмовився взяти газету, проте його супутниця не втрималась, і коли він помітив логотип „Маєш право знати”, з вигуком „Так це ж „МПЗ”!” він повернувся і попросив і собі примірничок.

Загалом ми отримали масу задоволення від безпосереднього контакту з нашими потенційними читачами. Як скоро вийде наступний номер, сказати нині не можемо, побачимо, яка реакція буде на цей випуск, чи зросте після його розповсюдження в оффлайні відвідуваність сайту в онлайні, чи піде „зворотній зв’язок” від читачів і т.д.

Будемо також раді почитати відгуки наших постійних Інтернет-читачів про наш видавничий дебют, зокрема про дизайн газети, про компонування матеріалів, про рубрики, читабельність шрифтів. То ж, ласкаво просимо коментувати та давати поради на майбутнє!