Суд вирішив, що броварчани не мають права знати межі парку «Перемога»

Броварський суддя Анатолій Телепенько вирішив, що у мешканців Броварів немає права знати межі центрального парку «Перемога». У суботу, 13 квітня, Броварський міськрайонний суд виніс рішення, яким залишив без задоволення у повному обсязі позов громадського активіста Сергія Іллюхіна щодо надання йому плану встановлених меж землекористування парку «Перемога» та визнання відмови Броварської міської ради у запиті на ці документи протиправною.

Епопея із доступом до інформації триває вже понад рік. У справі відбулося 9 судових засідань, а сам процес відзначився постійними затягуваннями та відтермінуваннями. Тим не менше, активіст готовий судитися і далі в апеляційній інстанції, оскільки вважає, що ця інформація має бути доступною для всіх, а її втаємничення для громади загрожує «територіальній цілісності» парку «Перемога».

З чого все почалось?

Наприкінці 2011 року стало відомо, що приватне підприємство «Феско», яке належить члену Партії регіонів та екс-кандидату у народні депутати Сергію Федоренку, спробувало відчужити ділянку у парку «Перемога» площею 0,22 га. За відповідні рішення проголосувала більшість депутатів Броварської міської ради. При цьому комунальне підприємство «Служба замовника» видало довідку, якою засвідчило, що на ділянці відсутні зелені насадження.

Насправді, на ділянці ростуть дерева, що згодом визнала і сама «Служба замовника». Завдяки акціям протестів броварчан та розголосу у місцевих і центральних засобах масової інформації на певний час вдалося призупинити дії влади із відчуження.

Проблема полягала перш за все у тому, що ділянка розташована географічно скраю парку. І хоч візуально очевидно, що це частина єдиної зеленої зони, для з’ясування її фактичної належності до «Перемоги» важливо було побачити відповідний план із чітко закріпленими межами. На думку громадських активістів, межі могли змінити рішенням Броварської міської ради № 315-11-06 (п. 10) від 18 серпня 2011 року, яким затвердили технічну документацію по інвентаризації ділянки рекреаційного призначення площею 31,9934 га парку «Перемога». Відповідний графічний матеріал не надали для ознайомлення навіть депутатам, які приймали рішення фактично «наосліп».

Війна запитів

Активіст Сергій Іллюхін  30 січня 2012 року подав до КП «Служба замовника» як до балансоутримувача запит на отримання копії плану земельної ділянки парку, на що отримав відповідь про те, що комунальне підприємство не є розпорядником цієї інформації.

 

Наступні два запити Іллюхін подав до Броварської міської ради. Стосувалися вони вже більш конкретної інформації. Перший  – технічної документації по інвентаризації парку, затвердженої рішенням № 315-11-06. У відповідь на цей запит виконком заявив, що відповідну документацію вони брали у Держкомзему міста Бровари, і вона в них не відображена та не задокументована на будь-яких носіях.

  

У другому запиті активіст роз’яснив, що Броварська міська рада зобов’язана володіти цією інформацією згідно з наказом Держкомзему України від 26 серпня 1997 року № 85 «Про затвердження Положення про земельно-кадастрову інвентаризацію земель населених пунктів». Відповідно до п. 5.7 «після прийняття рішення відповідною міською радою про затвердження зведеного звіту, всі матеріали інвентаризації земель, виконані на паперовій основі і магнітних носіях, передаються на постійне зберігання в міське управління земельних ресурсів та до міської ради».

  

У цьому запиті Іллюхін ще більше конкретизував запитувану інформацію – «план встановлених меж користування в масштабах 1:500, 1:2000». Однак на це активіст знову отримав відмову, але вже з іншою аргументацією.  Міськрада зазначила, що запитувана інформація має гриф «Для службового користування», тому має обмежений доступ. Посилаючись на ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», виконком назвав інформацію обмеженою для отримання «виключно в інтересах територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам». Міськрада вважає, що «розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні».

Судова тяганина

Сергій Іллюхін, не погодившись з аргументацією відмови та вважаючи, що він має право отримати відповідні плани, вказані в останньому запиті, 24 жовтня 2012 року подав до Броварського міськрайонного суду позовну заяву. У ній активіст просив:

1. Визнати протиправною відмову Броварської міської ради надати інформацію на запит Іллюхіна Сергія Миколайовича від 18 квітня 2012 року.
2. Зобов’язати Броварську міську раду надати повну інформацію на зазначений запит, а саме:

• копію плану встановлених меж землекористування в масштабах 1:500 та 1:2000, які входять до складу документації по інвентаризації земель рекреаційного призначення площею парку «Перемога».

З-поміж дев’яти засідань, які тривали півроку, по суті справу розглядали лише під час двох. Представник відповідача був присутнім також лише на двох с луханнях, через що більшість засідань суддя Анатолій Телепенько переносив, не зважаючи на те, що сторона позивача не була проти розгляду справи за відсутності представника відповідача.

[caption id=”attachment_16293” align=”aligncenter” width=”561”] Суддя Анатолій Телепенько[/caption]

12 квітня 2013 року відбулося засідання по суті, на яке зібралися усі сторони. Представниця відповідача Людмила Ковшун, начальник сектору забезпечення доступу до публічної інформації Броварської міської ради, висловлюючи свою позицію, попросила суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Пані зазначила, що запитувана інформація має гриф «Для службового користування» відвовідно до «Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять службову інформацію», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 1893 від 27 листопада 1998 року. Далі Ковшун послалась на наказ Держземагенства України від 15 серпня 2011 року № 77, згідно з яким до переліку інформації з грифом «Для службового користування» віднесено (п. 5) зокрема топографічні карти відповідного масштабу, до яких, за словами відповідача, відносяться і запитувані Іллюхіним плани.

Ковшун також зауважила, що роботи з інвентаризації виконувало комунальне підприємство «Бровари-землеустрій» за дорученням Броварської міської ради. Посилаючись на ст. 33 Закону України «Про землеустрій», пані зазначила, що «при користуванні документацією з Державного фонду документації із землеустрою забороняється: копіювання топографічних,  картографічних,  аерозйомочних  та інших матеріалів без відповідного на те дозволу; передача вихідних матеріалів (їх  копій) іншим  особам без спеціального дозволу, якщо це не передбачено умовами користування відповідними матеріалами…»

На запитання судді Ковшун також повідомила, що Броварська міська рада розпорядженням 41-ОД від 14 березня 2012 року на підставі висновків експертної комісії затвердила перелік документів із грифом «Для службового користування» в межах Броварської міської ради.

З приводу озвученого представник позивача, юристка Інституту медіа права Ольга Сушко, пояснила, що існує колізія правових норм, що призодить до обмеження доступу до певної інформації. Однак правниця зауважила, що суперечливі нюанси стосуються саме проблеми доступу до публічної інформації, а тому спеціальним законодавством тут є Закон України «Про доступ до публічної інформації». Сушко зауважила, що у разі виникнення колізії між законом та підзаконним актом, більшу силу має закон.

Посилаючись на Закон «Про доступ до публічної інформації», Сушко зазначила, що «не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів». Окрім того, юристка зауважила, що при описі інформації, що може належати до службової, первинним джерелом права є закон. Відповідно, якщо інструкції чи розпорядження суперечать нормам законодавства, застосовуватись мають саме положення закону.

Ольга Сушко також вказала, що до службової може належати інформація (ч. 1 ст. 9):

1) що міститься в документах суб’єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов’язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень;

2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.

За словами юристки, запитувана інформація не підпадає під жодне положення Закону «Про доступ до публічної інформації», згідно з яким вона могла би бути віднесена до службової.

Сушко також підкреслила, що відповідач не пояснив, чому надання цієї інформації може завдати шкоди, як і не пояснив, чому ця ймовірна шкода може переважити суспільний інтерес до отримання інформації.

[caption id=”attachment_16294” align=”aligncenter” width=”560”] Ольга Сушко та Сергій Іллюхін[/caption]

Окреме обговорення під час засідання виникло щодо наявності запитуваної інформації у Броварській міській раді. Представниця позивача нагадала, що відповідна документація була затверджена міськрадою. Окрім того, виконком не зазначив у відповіді, що не володіє запитуваною інформацією. На це Ковшун запевнила, що інформація була взята у КП «Бровари-землеустрій» на певний час, вона ніяким чином задокументована та скопійована не була. До того ж, пані зазначила, що Броварська міська рада не приймала рішення про затвердження зведеного звіту, після якого всі матеріали інвентаризації земель мали би бути передані на постійне зберігання до управління земельних ресурсів міської ради.

Наступного дня після засідання суддя оголосив резолютивну частину рішення. Сергію Іллюхіну відмовлено у задоволенні позову у повному обсязі. Наразі активісти очікують повного рішення суду, після якого плануватимуть стратегію та тактику подальшої боротьби.

Варто зазначити, що відмова місцевих рад надавати генплани, детальні плани та інші картографічні матеріали – загальноукраїнська проблема, яка зустрічається доволі часто. За інформацією Східноукраїнського центру громадських ініціатив у Київській області жодне з міст не забезпечило повноцінної відкритості містобудівних матеріалів. Експерти безрадісно жартують, що, з огляду на загальну практику, яка склалася по країні, «стратегічними об’єктами», що стають причиною засекречення документів, є не військові бази, а зелені зони.