• Сьогодні: Неділя, Лютий 17, 2019

Чи залишились могили на Єврейському кладовищі у міському парку «Перемога»?

Січень16/ 2013
avatar
Дмитро Карпій

Журналіст "Маєш право знати", активіст Громадянського руху "Відсіч", голова комісії Броварської міської ради з питань найменувань та пам'ятних знаків

Мабуть, мало хто знає, що у Броварах до Другої світової війни існувало Єврейське кладовище. Розміщене воно було у південній частині нинішнього парку «Перемога», саме там, де росте невеличкий листяний ліс, поблизу меморіалу невідомому солдату, старого стадіону та штучного пагорба. У тих місцях полюбляють проводити своє дозвілля броварчани, смажать разом з друзями шашлики, а молоді мами прогулюються з дітьми у колясках. Але чи знають вони, що перебуває під їхніми ногами?

Безпека громадян

Про безпеку такого сусідства ми вирішили поцікавитися у броварських інстанцій. У відповіді на звернення головний лікар ДЗ «Броварська районна санітарно-епідеміологічна станція» В. А. Прокопенко повідомив, що даних щодо поховань на єврейському кладовищі померлих від особливо небезпечних інфекцій та щодо проведень робіт із ексгумації та перепоховання залишків тіл очолювана ним установа не має. Лікар зазначає, що за останні 60 років не було зафіксовано жодного випадку захворювань особливо небезпечними інфекціями серед людей, що перебували у зазначеній території парку.

З відповіді можна робити висновок, що тіла померлих не перепоховували. Опосередковано це підтверджує і відповідь Управління житлово-комунального господарства, в якій зазначається, що «після закриття кладовища звернення мешканців до органів місцевої виконавчої влади щодо надання дозволу на вилучення останків померлих з могил і їх перепоховання в іншому місці, не надходили».

З цим погодились також і старожили міста та краєзнавці. За словами голови Броварської міської єврейської громади Давида Туровського, йому відомо, що перепоховували лише невелику частину залишків, які зараз покояться на Старому кладовищі.  Ймовірно, це було зроблено для влаштування пішохідної асфальтобетонної доріжки.  Як повідомив броварський краєзнавець Володимир Мельник, більшу частину гробів справді лишили на території Ку́ргану (саме так колись називалася ця місцина). У цій частині парку можна помітити прямокутні впадини, а після великих злив їхня кількість часто збільшується, іноді трапляються провали.

Крапку у питанні ексгумації та перепоховання поставив Відділ культури Броварської міської ради, який відповів, що труни з могил кладовища не переносили, вони перебувають на місці поховання (сучасна південна частина парку «Перемога»).

Згідно з п. 7.3 чинних санітарних норм «Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України» ДСанПіН 2.2.2.028-99, на які зокрема посилаються відповідні інстанції, «території закритих кладовищ після завершення кладовищного періоду, при відповідному рівні упорядкування, можуть бути відведені під парки та сквери».

Кладовищний період — визначений санітарним законодавством мінімальний відрізок часу, за який відбувається повне розкладання і мінералізація тіла померлого. Зазвичай складає 15-25 років. За свідченнями краєзнавця Володимира Мельника, ховати людей масово на єврейському кладовищі перестали у 20-х роках ХХ ст. Однак, окремі поховання проводили аж до початку Німецько-радянської війни, а остаточно закрили цвинтар у 50-х роках. Переоблаштували цвинтар під паркову зону – на початку 90-х років, отже терміни можна вважати витриманими.

До того ж, п. 6.7 тих самих норм встановлює: «У випадку, коли необхідна повна ліквідація діючого кладовища, проводиться перепоховання усіх останків на інше кладовище з дотриманням правил ексгумації і перевозу, які викладені в цьому документі. Територія ліквідованого кладовища може бути використана для улаштування зеленого масиву громадського використання.» Що вважати тут «необхідністю» – питання, скоріше, філософське. Однак, навіть якщо залишки пращурів згідно з нормами все-таки можна лишати «під ногами», то питання виконання вимоги належним чином впорядкувати територію парку цілком однозначене.

Втім, у тому, що залишки тіл не перенесли, є і свій позитив. За словами Давида Туровського, були чутки про те, що на території цієї частини парку у минулому хотіли побудувати торговельний центр, але передумали.

Історико-культурна цінність та пам’ять

У єврейській традиції поховання та надгробки мають велику цінність і вважаються святими. Однак під час ліквідації цвинтаря більшість могильних плит зникли. За словами Володимира Мельника, тоді лишили близько десяти надгробків. Зараз і цих десяти вже нема – ймовірно, розікрали. Краєзнавець вважає, що кам’яні плити могли використати для будівництв. Про те, чи можуть ці надгробки нести історико-культурну цінність, Мельник не береться визначати.

Підтверджує зникнення могильних плит і Відділ культури Броварської міської ради у своєму листі. У зв’язку з цим установа констатує, що неможливо визначити історико-культурну цінність.

Давид Туровський зазначив, що місцева єврейська громада не намагатиметься ані відновлювати поховання, ані перепоховувати залишки, але вона декілька останніх років добивається встановлення пам’ятного знаку про те, що у цій землі лежать їхні предки. За словами чоловіка, представники місцевої влади висловлювали згоду на побудову пам’ятника, однак конкретні дії чомусь затягуються.

Броварчани мають право знати історію свого міста. На жаль, Бровари добряче «потріпала» війна, і в нас фактично не залишилось пам’яток. Було би добре віднайти втрачене та зберегти його. Але ще важливішим для містян є право знати, які небезпеки і де саме можуть їх підстерігати. Можливо, цей матеріал сприятиме виправленню «працівниками», найнятими колись народом, наявних помилок та недоліків.