• Сьогодні: Вівторок, 20 Жовтня, 2020

Броварська молодь: “У місті стільки можливостей для розвитку, але їх не використовують”

Червень27/ 2014
avatar
Маєш право знати

Команда "Маєш право знати"

онум16Валентин Гаврищук та Євген Карпенко – двоє юнаків, які згуртували навколо себе активну молодь Броварів. Об’єдання Незалежної Української молоді (ОНУМ) – так вони назвались і почали проявляти себе реалізацією цікавих проектів. Останніми місяцями молоді вдалось зорганізувати кілька патріотичних маршів, “Живий Ланцюг”, влаштувати щотижневі прибирання в парку та багато іншого. Головною метою своєю називають прищеплення броварчанам української національної ідеї та розвиток міста.

На інтерв’ю приходимо на острів серед озера в парку “Перемога”, міст до якого нещодавно “онумівці” пофарбували у патріотичні синьо-жовті кольори.

онум01

– Останнім часом броварчани спостерігають, що Броварах дуже активізувались молодь порівняно з минулими роками. Розкажіть, як ви зорганізувались, з чого все почалось?

– Все почалось з того, що ми познайомились. Спочатку ми з Євгеном створили громадську програму «Допоможи майдану» і збирали людей, які були готові щось пожертвувати. Потім ми їхали в Київ і здавали цю допомогу в КМДА. Ми зібрали тоді 5 пакетів медикаментів і 1200 гривень, які ми витратили на ампули.

– Євген:  Так, це було в Броварах. Збір необхідного проходив в основному по школах, бо нам легше спілкуватись з такими як ми – з молоддю. Збір почався після перших вбивств на вул. Грушевського, 24 січня.

– Валентин: Я хотів тоді ще провести живий ланцюг, але мені влада не дала цього зробити. Мені сказали, що ви, броварські журналісти, про нього погано напишете. Але ми все одно влаштували живий ланцюг в нашій школі.

– За яких обставин ви познайомились?

– Валентин: Після того, як в школі був проведений “Живий ланцюг”, в якому взяли участь близько тисячі учнів, ми з Євгеном списались в соцмережах. Після того як ми познайомились в нас з Євгеном виникла ідея зробити в школі День пам’яті Героїв Крут 29 січня. І в цей же час виникла ідея створити громадську програму «Допоможи Майдану».

– Євген: Ми з одної школи, але ми не спілкувались до того, хоч і знали один одного.

онум04
Валентин Гаврищук

– А як виник ОНУМ?

– Євген: Можна я про це розповім? Я – ідейний націоналіст. Мабуть, років три тому я захопився цим. Зокрема, зацікавився історією, бо те, що нам розказували в школі було не зовсім правильно, викривлено. В мене була мрія: створити в місті організацію, але я розумів, що потрібна підтримка, що самому це важко. І після цієї програми «Допоможи майдану», ми переписувались вконтактє і у нас виникла ідея створити таку неформалізовану організацію. Це було 16 лютого, ми тоді назвались ОБН – організація броварських  націоналістів.

– Валентин: Майже як ОУН. Ми хотіли залучати туди не тільки броварських хлопців та дівчат: всю молодь, всіх патріотів і не тільки. Навіть комуністів планували залучати – але тільки з тією метою, щоб донести до них українську національну ідею. Так, власне, і зародилось ОНУМ.

онум23

– Євген: Чого ОНУМ? Колись я сидів в інтернеті і прочитав про спілку незалежної української молоді – СНУМ, яка була в 90-х роках, коли там Олександр Музичко був головою. Я прочитав про це і подумав, що так ми не назвемось,  треба якось переробить. Ми шукали ідеї і вирішили зробити об’єднання незалежної української молоді.

– Коли це було?

– Валентин: Це було десь 20 березня.

– Євген: Вже після вбивства Музичка.

онум07

– Валентин: А перший проект, який дав для нас дуже великий поштовх, це «Живий ланцюг». Наприкінці березня я стояв на зупинці і наткнувся на сайт razom.org.ua. На ньому збирали людей для всеукраїнського «Живого ланцюга». Назбиралось там десь до 40 тисяч людей. Я тоді подзвонив Жені і кажу: давай і ми зробимо “Живий ланцюг!” Він підтримав. Ми зробили групу в соцмережі, детально там розписали концепцію, місце зустрічі – на Порошинці.

DSC_0799
“Живий ланцюг”

– Це був ваш перший потужний проект?

– Так, перший. Коли ми прийшли на Порошинку, то навіть не повірили. Ми несли прапори і національну символіку, а Женя каже: блін, прийде, мабуть, на марш 5 людей і ми з тобою. Десь за 10 хвилин до початку дійсно десь стільки і було. Але потім прийшли ще двадцять, через 5 хвилин ще десь стільки ж, активно з машин люди починали виходити. Також приходили ті,  хто зареєструвались на сайті razom.org.ua. Там можна було зареєструватись на онлайн-картіУкраїни. Власне кажучи, був великий наплив людей. За нашими підрахунками, було близько 300 осіб.

Женя Карпенко
Женя Карпенко

– Розкажіть хронологічно про ваші реалізовані проекти?

– Перший – це марш на честь Тараса Шевченка, 9 березня.  Потім ми долучились до «Антиокупаційного маршу» 11 квітня, де допомагали в організації для партії «Свобода».  Відразу після цього влаштували 12 квітня  «Живий ланцюг». Провели також «Український марш» у День пам’ті та примирення 8 травня. І майбутній – це «Мегамарш вишиванок», який плануємо влаштувати 28 червня на День Конституції.

онум09

– На якому етапі до вас почали долучатись люди? Коли вас стало більше, ніж двоє?

– Євген: Після «Живого ланцюга».  Тоді до нас в групу вконтактє почала додаватись купа народу, казали нам: ви такі молодці! Тоді ми ухвалили рішення про те, що потрібно розширюватись. Для організації якихось більш глобальних проектів нам потрібні були люди, бо вдвох ми не потягнули б. Тих, хто вирізнявся більшою активністю, хто з нами більш дружелюбно спілкувався, вирішили їх запросити до нас в об’єднання.

– Валентин: Завдання було набрати хоча б 10 людей, щоб можна було провести якесь невеличке засідання ОНУМ.

– Коли воно відбулось?

– Валентин: 22 квітня. На перший збір ОНУМу нам виділили приміщення в штабі  броварської самооборони. Нас було тоді якраз десь десять, щоб проголосувати за одного лідера – голову організації,  його заступника. Ми хотіли повністю утворити механізм, структуру ОНУМ. Ми зробили цю структуру, вона діє, і зараз кожний “онумівець” закріплений за якимось відділом.

– Ким були ці 10 осіб,  які прийшли на збори?

– Це молодь віком від 16 до 18 років, більше дівчат – вони активніші.

– Коли були наступні збори? У вас вийшов якийсь регулярний цикл?

– Так. На перших зборах ми затвердили голову, заступника. Вибрали відповідальних за напрямки роботи. Тоді ж ми затвердили план, що ми будемо збиратись щотижня. Відтоді зустрічались щопонеділка в штабі самооборони.

онум10

– Який приріст активістів ОНУМ, скажімо, за місяць: з 22 квітня по 22 травня?

– Євген: Ми активно рекламували ОНУМ в школі. Багато розповідали про наше об’єднання. Також в інтернеті в групі висіло оголошення, що ми шукаємо патріотів.

– Валентин: І багато молоді з нашої школи почали активно нам писати, що хочуть приєднуватись. За цей час приєдналось приблизно 20 осіб. Зараз нас сорок троє.

– Окрім маршів, які у вас ще були проекти?

– Так, один з наших проектів називається «Нове місто». В рамках цього проекту хочемо, зокрема, організувати у Броварах буккросинг. Спочатки хотіли реалізувати цей план у вигляді книжкових поличок в різних місцях. Але це й план з певних причин не вдався. Ми зробили висновки, але від цієї ідеї не відмовились. Першу поличку ми плануємо поставити біля меморіалу Небесної Сотні, другу в парку Шевченка, а третю – біля цього моста.

Також одне із ключових завдань “Нового міста” –  забезпечення чистоти та порядку в парку. Ми розклеїли сміттєві пакети та визначили, хто з активістів ходитиме парком з рукавичками та пакетами. За цей час ми провели уже  10-15 суботників. Ми збираємось щовівторка біля меморіалу Небесної сотні о 19:00 – «вівторники», так би мовити. Старі пакети викидаємо і розвішуємо нові. Також домовились з комунальниками: вони забирають наповнені сміттєві пакети і викидають їх.

онум22
“Нове місто” з чистим та впорядкованим центральним парком – одне із ключових завдань ОНУМ

– Якісь оголошення ви спочатку вішали?

– В деяких місцях клеїли мотиваційні оголошенні на кшталт «Чисто не там, де прибирають, а там де не смітять». Спочатку деякі люди думали, що це ініціатива мера. Говорили : «О, дивіться який Сапожко маладєц – наклеїв сміттєві пакети!». Потім ми почали клеїти поруч з пакетами листівки, що це ОНУМ організував, жирним шрифтом. Нам же потрібно, щоб про нас дізнавались.

онум14

– Що ще ви зробили, крім маршів і суботників?

– Ми пофарбували оцей міст (показують на місток, що веде до острова на озері в парку). Ми ставимо собі за мету зробити з цього «алкогольного острова» – бо тут всі розпивають алкоголь, курять – «культурний острів». Уявіть собі, в центрі тут буде багаття. Кожен зможе приходити сюди зі своїми шашликами, зефіром. І острів ми плануємо обставити шинами, а потім розфарбувати їх в українські національні кольори.

онум15
Поки острів ще залишається “алкогольним”

– Євген: Тут не буде ям, буде покошена трава, не буде ніякого сміття. Ми поставимо тут смітники, щоб відходи кидали не в траву. Ми вважаємо, що це буде тільки плюс для нашого міста –  зробити тут все у такій, знаєте, революційній тематиці. Щотижня ми хочемо проводити тут музичні вечори. Але поки – це в майбутньому.

– Валентин: Також наш культурний відділ займається організацією музичних вечорів на цьому острові. Перший музичний вечір плануємо зробити відразу після Мегамаршу вишиванок, запросимо молоді таланти. Ми про це оголосимо після ходи всім присутнім – мовляв, друзі, гайда з нами  на наш перший музичний вечір! Ми готові до того, що спершу нас прийде не так багато, але уже на другий, третій раз розраховуємо на значно більше людей. Одним словом, у Броварах стільки можливостей для розвитку, але їх не використовують.

онум11

– А ви в курсі, що не можна палити багаття в місцях громадського користування?

– Валентин: Так, в курсі. Але якщо поставити мангал, то я думаю, що ніхто нічого не скаже.
– Євген: Ми ще думаємо над цим. Хочемо зробити це дуже гарно і не порушувати закон. Тобто відкритого вогню тут однозначно не буде.

онум18

– Чи співпрацювали ви ще з якимись броварськими середовищами активістів?

– Євген: До Дня захисту дітей в центрі реабілітації «Прагнення» ми проводили для дітей свято. За свої кошти ми купили дітям печиво, сік та привезли з собою музичну програму. В майбутньому ми плануємо їм допомагати з виїздами на екскурсії, наприклад, в дельфінарій. З фінансуванням в них більш менш все нормально, як нам здалось. Не вистачає тільки волонтерів, які можуть іноді виділити 2 години свого часу, щоб допомогти дітям.

– В соцмережах була інформація, що ви брали участь у фарбуванні Русалоньки?

– Валентин: Так, це був спільний проект з активістом Олександром Плаховим. Він написав мені у фейсбуці, чи не хотів би я допомогти. Я зв’язався з «онумівцями», і ми охоче долучились. Двічі чи тричі наші активісти приходили до «Чупа-чупса», щоб допомогти прикрасити скульптуру Русалоньки. Нас було десь 7-10 людей.

онум17

– Якщо повернутись до напрямків вашої роботи: крім маршів, суботників, культурного напрямку, є ще якісь?

– Валентин: Звісно. У нас є таке відділення, називається «Цивільна оборона». Воно включає в себе три напрямки:  психологічна, військова та медична допомога.  Ми зараз домовляємось з людиною, яка зможе провести тренінги з меддопомоги. У Жені є друг Сергій Нечипоренко. Він має знайомих, які зможуть провести тренінги з військової підготовки. Психологічний напрямок передбачає розповсюдження листівок з інструкціями:  як діяти, якщо, наприклад, впаде метеорит або москалі нападуть. Зараз з цим проектом є певні труднощі, але ми його не закидаємо.

– Також в нас є ще одна програма «Допоможи Сходу». Ми з Євгеном вирішили згадати минулі часи. Ми збираємо гуманітарну допомогу до 25 червня, а потім хочемо відправити зібране нашим хлопцям на схід. Ми не хотіли скидатись на бронежилет, бо ми не впевнені, що він доїде туди, куди треба. Він може дійти комусь іншому в руки. Це будуть продукти, які довго не псуються, вода, медикаменти, засоби гігієни.

– Звідки ви дізнаєтесь, що потрібно військовим?

– Ми читаємо та аналізуємо інформацію в інтернеті. Знаємо, що на сході дуже бракує питної води. В мене на сході є знайомий, який розказує, що потрібно. Плюс міністерство оборони інколи вивішує списки необхідного. Ми читали багато, що зібрана допомога частоне доходить до військових, потрапляє в «ліві» руки. Тому ми вирішили завезти цю допомогу самі в Харків, тому що в самі «гарячі точки»  більшість машин, які везуть гуманітарну допомогу, не хочуть їхати.

онум13

– Ви стільки всього зробили, навіть їжу дітям купили за свої гроші. А за який рахунок існує ОНУМ? Хто вам допомагає матеріально?

– У нас діє система членських внесків. Обов’язковий членський щомісячний внесок для кожного «онумівця» складає символічних 10 гривень. Якщо хтось хоче, може здавати більше. Ми з Євгеном іноді вкидаємо більше. Якщо люди хочуть нам допомогти, то ми звісно не відмовляємось від допомоги.

– Тобто є якісь певні люди, які вам допомагають фінансово?

–  В основному, це самі «онумівці». Інколи ми говоримо: “Народ, нам потрібно купити перше, друге і третє!”, і потім самі скидаємось і купуємо. Тобто якщо ми бачимо, що проект не дуже затратний, то намагаємось фінансові питання вирішувати самі. Якщо надсадно – звертаємось за допомогою до підприємців. Нас підтримували вже Леонід Черепейник та Юрій Плакся. Вони двоє нам дуже допомагали, за що ми їм дуже вдячні.

онум21

– Чи маєте ви якесь постійне приміщення?

Валентин: Нам виділили окрему кімнату в штабі броварської  самооборони. Ми раз на тиждень там збираємось. «Свобода» нам часто допомагає. Іноді ми їм допомагаємо. Але ми не входимо в політичну партію «Свобода» і в жодну іншу партію.

– Як у вас народжуються ідеї проектів?

– Та сидимо з Женею і думаємо, що зробити таке цікаве. (усміхаються)

– Вдвох?

– Інколи я, інколи Женя, інколи хтось з «онумівців» щось придумує.

– Зараз ОНУМ налічує, як ви сказали, трохи більше 40 людей. Хто всі ці люди?

– Школярі, студенти.  Дівчат більше. Але зараз активно долучаються і хлопці.

– Дівчат більше, а на керівних посадах хлопці?

– Ну чому ж? Наприклад, графічний відділ, який придумав емблему ОНУМ, очолюють 2 дівчини, які закінчили школу мистецтв.

– Чи існують якісь вікові бар’єри під час відбору?

– Ми беремо в ОНУМ юнаків та дівчат, не молодших 15 років

– Група вконтактє – це ваш єдиний засіб інформування про свою діяльність?

– Крім вконтактє, є ще фейсбук-група. Також час від часу розповсюджуємо листівки і наживо спілкуємось з людьми: просто ходимо парком, розповідаємо хто ми такі і запрошуємо на наші проекти..

онум08

– А де людина може знайти якусь узагальнену інформацію про вашу організацію: хто члени, яка структура, хронологія реалізованих проектів?

– Ми над цим думаємо, в планах створити сайт. Але потрібна людина, яка в цьому розбирається. Ми зараз спілкуємось на цю тему з творцем відомої в місті групи «Тіпічниє Бровари», яка має 8 тисяч учасників. Ця людина залюбки увійшла в ОНУМ та, найімовірніше, займе якусь керівну посаду. Плануємо розвивати нашу групу, можливо створимо сайт і в «Тіпічних Броварах» в нас буде постійно реклама.

– Платна?

– Ні, авжеж безплатна.

– Чи плануєте вив майбутньому якось легалізовувати ОНУМ?

– Поки наша легалізація – це повідомлення до органів міської влади, якщо ми проводимо якісь масові заходи.  Поки що наша організація немає такого залізного постійного місця. Пізніше, коли наберемо ще більше учасників, станемо більш відомими, тоді вже зареєструємось повноправно. Зараз в цьому немає потреби, тим більше, що реєстрація юридичної особи передбачає багато нюансів.

– Чи координуєте ви якось свою роботу з чиновниками і як ви можете оцінити стан молодіжної політики в нашому місті?

– (Є) Я вважаю, що дуже мало роблять. Якщо щось і організовують, то тільки для свого піару. Нам вони ні в чому не сприяли і ми з ними практично не спілкуємось. Влада допомагали нам тільки в тому, що організовували міліцію для охорони громадського порядку, якщо це можна назвати допомогою.

онум16

– А якби була нормальна влада, що на вашу думку потрібно робити чиновникам в сфері молодіжної політики?

– Валентин: Найголовніше: має бути матеріальна підтримка таких молодіжних середовищ,  бо в нас є купа ідей різних проектів, але щоб їх реалізувати потрібні гроші. Наприклад, для цього острова: щоб його зробити згідно з нашою ідеєю, то потрібна фарба, пензлики, рукавички і т.д. Для фарбування цього моста  ми витратили 600 гривень. Добре, що шини можна дістати безплатно. Тобто перш за все – це грошова підтримка ініціатив молоді.

– Євген: Також потрібно, щоб влада розвивала спорт, відкривала безкоштовні спортивні секції, популяризувала б спорт серед школярів. Дуже важливо  для школярів зробити безкоштовним відвідування басейнів.

– А ви знаєте, хто в структурі Броварської міської відповідає за роботу з молоддю? Який відділ, управління, людина?

– Чесно кажучи, ми не знаємо. Федоренко? (сміються)

– Що треба зробити, щоб долучитись до ОНУМ?

– В нас  у групі вконтактє праворуч є розділ «Документи». Там прикріплена заява на вступ. Бажаючий має, по-перше, повідомити нас, що хоче вступити в ОНУМ. Зв’затись з нами можна в соцмережах, в групі є номери наших мобільних телефонів. Заяву можна самому роздрукувати або ми можемо дати роздруківку при зустрічі. Потім заповнена заява розглядається на засіданні. Людина не одразу до нас вступає, ми запрошуємо охочих на своєрідну співбесіду. Дивимось на якості людини – якщо працелюбна, дружелюбна, активна людина, то приймаємо.

Розмову вели: Тарас Шако, Аліна Дяченко

Фото: Микола Кожемяко

  • avatar
    Сергій Іллюхін
    6 років тому

    Чудова у нас молодь!
    Але вимагаю, щоб було налагоджено фандрайзинг – збір коштів для підтримки діяльності організації. Заведіть хоча б картку у ПРИВАТі, щоб можна було підтримати чудові ініціативи! :)