Сьогодні броварські школи нагадують казку «Рукавичка», адже переповні вщент. Особливо страждають школи Масиву, зокрема СШ №7: замість 1008 учнів, на яких розрахований цей навчальний заклад, туди «втискається» 1801 школяр. Одних тільки перших класів – 7 (!). Не рятує і те, що 762 учні відвідують школу в другу зміну. Місця катастрофічно бракує, тож школярики із 1-Ж змушені навчатися навіть… в учительській. Тенденція до збільшення кількості школярів не перший рік набирає обертів, натомість територія школи з кожним роком дивним чином «усихає»: ні добудуватися з такою «перспективою», ні побудувати окремі корпуси, куди можна було б школярів відселити. Куди ж саджатимуть учнів у СШ №7 наступного року, дізнавалися наші журналісти.

Згідно ст. 60 Закону  «Про освіту», батьки можуть вільно вибрати для своєї дитини будь-який навчальний заклад. Згідно того ж Закону, дитину в навчальний заклад мають безкоштовно зарахувати. У бажанні якнайкраще прилаштувати свою дитину, батьки не зважають ні на завантаженість класів, ні на наявність другої зміни.

Ситуація «не катастрофічна»?

Однією з шкіл, яка користується у броварчан найбільшим «попитом», є спеціалізована школа №7. У ній діти навчаються в дві зміни практично з дня її заснування – 1973 року. Новітня система навчання, мультимедійні класи, інтерактивні сенсорні панелі, можливість обрати профіль навчання вже з 8-го класу, плюс розташування в самому центрі, зробили 7-му школу в Броварах однією із найзатребуваніших.

[caption id=”attachment_65015” align=”aligncenter” width=”600”] СШ №7[/caption]

[caption id=”attachment_65007” align=”aligncenter” width=”600”] Ольга Жигулова[/caption]

І якщо в середній та старшій ланці СШ №7 по 3-5 паралельних класів, то початкова б’є всі рекорди: тільки «перших» класів – 7.  Загалом  у «перших» класах нині навчається 207 дітей, а вся молодша ланка налічує 29 класів:  8 - «других», 7 - «третіх» та стільки ж «четвертих».

«За останні 4 роки кількість дітей зросла майже на 400, - розповідає директорка школи Ольга Жигулова. - Якщо в 2012 році в школі навчалося 1430 дітей, то у 2016-му – 1801 дитина. При тому, що школа може вмістити лише 1008 дітей. Коли на паралелях було по 4 класи, то вміщалися всі, але останніми роками кількість класів різко зросла: якщо у 2012-2013 роках у школі було 53 класи, то в 2016-му – вже  61». Тому вже з 3-го класу діти змушені ходити в другу зміну. Загалом на другій зміні навчається 23 класи, а це - 762 дітей.

Однак,  вважає директорка, порівняно зі столицею, ситуація у них ще «не катастрофічна». «У Києві у перших класах є і 36-38 школярів, - каже Ольга Жигулова, - а  у нас – у межах норми - 30-31 дитина». І це при тому, наголошує директорка, що в школу  приймають  не лише  дітей свого мікрорайону, а всіх бажаючих. Загалом середня наповнюваність у школі – 29,8 учнів (при максимуму – 30). 

[caption id=”attachment_65010” align=”aligncenter” width=”600”] 1 “Ж”[/caption]

Та і при цьому місця у школі не вистачає. Тож довелося 20 першокласників із 1-«Ж» класу розмістити в колишній учительській - одній із двох, що є в 7-й школі. Вчителі, переконує директорка, не постраждали, адже мають ще одну велику вчительську, а також можуть підготуватися до уроку в бібліотеці, лабораторних класах чи мультимедійному кабінеті. Та все ж, як стверджують батьки малечі, вчителям доводиться заходити в учительську-клас за своїми паперами, що відволікає учнівську увагу, яка в першокласників і так не стійка.

[caption id=”attachment_65008” align=”aligncenter” width=”600”] Велика вчительська[/caption]

Звідки «ноги» ростуть

На фрагменті Генерального плану міста ще 1999 року чітко позначено, що 7-му школу було заплановано зі значно більшою територією: до навчального закладу (на карті - №17) прилягає територія аж до вулиці Олександра Блока.

Фрагмент Генерального плану міста  1999 року:

Фотофіксація 2011 року. Позначена червоним ділянка ще не забудована:

Згідно Генплану, призначена ця територія під спортивні і фізкультурно-оздоровчі споруди. Однак на фрагменті плану існуючого використання частина території №11 зникла, а на її місці з’явилася багатоповерхівка.

Фотофіксація 2016 року. Червоною позначкою відмічено білу багатоповерхівку, яка з’явилася:

У інтерв’ю нашим журналістам екс-начальник управління освіти Володимир Онищенко розповів, як за часів директорування Петра Приказчика, зарослий бур’янами майданчик 7-ї школи віддали під будівництво бізнесу – фірмі «Вояж». Тоді цим питанням «займався» заступник тодішнього мера Віктора Антоненка - Володимир Руденко. Можливо, відтяли б від території школи іще більший, ніж 0,0803 га шматок, але Закон про приватизацію зобов’язав на кожну школу зробити державні акти на право постійного користування земельною ділянкою - тобто закріпити за школою чітко визначену земельну ділянку. Тільки в такий спосіб удалося уникнути подальшого перепрофілювання землі.

[caption id=”attachment_65017” align=”aligncenter” width=”600”] Будинок на місці 0,0803 га шкільної землі[/caption]

Те, що 0,0803 га, яка належала школі, було хитромудро перепрофільовано, підтверджують і у міськвиконкомі. У відповіді на наш інформаційний запит також вказано, що:

Згідно з Генеральним планом міста, затвердженим рішенням Броварської міської ради від 26.08.99 р .№150-11-23, вказана земельна ділянка знаходиться на території  житлової та громадської забудови, розташована на території мікрорайону багатоквартирної забудови № 31, яка за функціональним призначенням по Генеральному плану міста віднесена до сельбищної території з переважним використанням під багатоквартирну житлову забудову… Змінами до містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 40 від 07.08.2012 р., що надані ТОВ фірмі «Вояж», передбачено коригування проектної документації салону краси під багатоквартирний житловий будинок із вбудованими нежитловими приміщеннями громадського призначення по бульв. Незалежності, 2-б.

Громадська активістка, аналітик Штабу щодо розробки та громадського обговорення змін до Генерального плану міста Бровари, фахівець з питань архітектури Ірина Нікітчина, проаналізувавши Державні будівельні норми (ДБН) В2.2-3-97 “Будинки та споруди навчальних закладів”, зазначила: “Викладена вище відповідь міськвиконкому є повною нісенітницею”.

“Згідно ДБН360-92, п.2.2, до сельбищної території входять ділянки житлових будинків, громадських установ, будинків і споруд, у т. ч. навчальних, проектних, науково-дослідних та інших інститутів без дослідних виробництв, внутрішньосельбищна вулично-дорож__на і транспортна мережа, а також площі, парки, сади, сквери, бульвари, інші об’єкти зеленого будівництва й місця загального користування, - пояснює аналітик. - На території навчальних закладів житлова забудова не має переваги. Навпаки, створення майданчиків відпочинку є одним із мотивів вилучення територій для суспільних потреб”.

[caption id=”attachment_65021” align=”aligncenter” width=”600”] Ірина Нікітчина[/caption]

Першим порушенням Генплану, стверджує експерт, стало зменшення території школи і надання ділянки фізкультурно-оздоровчої зони під багатоквартирний будинок. «У Примiтці Додатку 2 (ДБН В2.2-3-97 “Будинки та споруди навчальних закладів”) говориться: “За мiсцевими умовами допускається перерозподiл площ елементiв зон земельної дiлянки, крiм фiзкультурно-спортивної зони та зони вiдпочинку», - пояснює пані Ірина. -  Ділянка, що розміщена поруч із стадіоном і має позначку “Г”, була шкільним майданчиком для активного відпочинку, наприклад,  волейболу, і мала ґрунтове покриття, Цим, власне,  і пояснюються на Генплані позначки: А - асфальт, Г-  ґрунт».

Зрозуміло, що на 0,0803 га шкільної землі, які «добра» влада вкрала в дітей і віддала фірмі «Вояж», побудувати нову школу не можна, однак це яскравий приклад «віджимання» землі, яка при хорошому господареві могла служити не лише навчальному закладу, а і мешканцям суміжних будинків.

Якщо поглянути на перспективний план, то поруч із будинком «Вояж» зник ще один шматок землі, призначеної для закладу освіти.

[caption id=”attachment_65018” align=”aligncenter” width=”600”] Тепер тут, поруч із будинком “Вояж” - приватна парковка[/caption]

«Це зона господарська та навчально-виробнича, на якій могли розміщуватися майстернi, склади, гаражі, підсобно-виробничі примiщення, iнженернi споруди. Не виключаю, що могла існувати навіть житлова зона для викладачiв та обслуговуючого персоналу», - каже Ірина Нікітчина.

Експерт переконана: хоча змін до Генплану не прийняли, вони відображають реальні апетити і наміри забудовників позбавити СШ №7 решти ділянки, що межує з вул. О. Блока. Зрозуміло, ні про яку добудову школи чи будівництво окремих корпусів, куди б могли відселити, наприклад, початкові класи, мови немає.

Таблиця дає зрозуміти ситуацію з наповнюваністю та добудовами шкіл у Броварах:

Школа Розрахована на кількість учнів Навчаються Навчання у зміни   Кількість класів/учнів на 2-й зміні Запланована добудова
№1 466 568 1 -  -
№2 912 1394 2 9 класів -275 дітей -
№3 912 644 1 - -
 Гімназія 585 852 1 (6-денка) - -
№5 916 1310 1 - Добудовано корпус для початкової ланки
№6 760 745 2 2 класи – 57 дітей -
№7 1008 1801 2 23 класи – 762 дітей -
НВК 912 1411 2 14 класів – 433 дітей -
№9 1217 1700 2 26 класів – 720 дітей -
№10 967 1638 2 19 класів – 540 дітей Заплановано добудову початкового корпусу
НВО 210 83 учні: 1-2 класи та  ліцей технологічного профілю (10-11 класи) 1 - -
Приватна школа «Фортуна»   250 242 2 (школа повного дня)   -

 «По-господарськи»

Те, що у Броварах на 120 тисяч населення усього 10 шкіл, при тому, що мало б бути щонайменше 20 - результат багаторічної безгосподарності і недалекоглядності міської влади. Це підтверджує і той факт, що за останні 5 років у Броварах не побудовано жодної (!) школи. До прикладу, у Фастові на 48 тисяч населення функціонує 10 шкіл, а в Ірпені на 44 тисячі – 12.

Проблема переповненості шкіл, як і дитсадків, не виникла сьогодні. Вочевидь, шкала пріоритетності у влади міста починається не з того кінця, якщо вважає за доцільне витратити понад 18 млн грн на ремонт парку «Перемога»,  з яких 9 млн грн – із міського бюджету. Власне, останніх вистачило б на підготовку проектної документації – першого і важливого кроку.

Ще одним доказом, що у керма міста далеко не стратеги є і той факт, що до серпня 2016 року в нашому місті не було зроблено жодного проекту для будівництва  нових шкіл. І це при тому, що бюджет міста практично  регулярно перевиконувався! Процес будівництва нових навчальних закладів у місті зрушився з «мертвої точки» лише за приходу в міськраду депутатського корпусу нової каденції.

Нарешті в Броварах планують добудову корупусу для ЗОШ №10 та будівництво нових шкіл. Але влада спізнилася на багато років. Плануючи чергову забудову, і влада міста, і забудовник відштовхуються, у першу чергу, від своїх особистих  інтересів. Так, тільки за останні 2 роки в центрі міста як на дріжджах виріс новий мікрорайон, де за оцінками забудовників буде від 10 до 20 тис людей, однак куди броварчани водитимуть своїх дітей на навчання – невідомо, адже поки що на місці  ДНЗ  і шкіл виростають багатоповерхівки.

«У IV житловому районі заплановані два шкільних комплекси по 2640 місць кожен і одна школа на 660 місць, і в її місцерозташуванні на детальному плані я впевнена - саме про неї йдеться в Меморандумі, - розповідає Ірина Нікітчина. -  Але саме з територією для цієї школи вже відбулися якісь махінації. Хоча згідно містобудівної документації земельна ділянка визначена для будівництва закладів освіти, та за даними публічної кадастрової карти, вона вже має цільове призначення - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку». Хто і коли порушив закон?

А що ж із 7-ю школою? Нічого. Хорошого. У вересні в школу прийдуть нові паралелі першокласників, а садовити їх просто нікуди. «Будемо збільшувати кількість учнів у класах до 32-34, -  розводить руками директорка. – Доведеться з великої учительської також зробити кабінет – інформатики. Завдяки тому, що в нашій школі є конкурсний відбір на поглиблене вивчення іноземної мови, то якщо дитина не з нашого району і не пройде відбір, у прийнятті в нашу школу їй відмовлять».

Та хіба ж це кардинально вирішить проблему переповненості навчального закладу?

Фото - автора, надані Іриною Нікітчиною та із ФБ