• Сьогодні: Субота, 22 Січня, 2022

Броварський “в’язень Банкової”: що змінилось за рік після побиття та арешту?

Грудень01/ 2014
avatar
Ірина Ющенко

Журналіст видання "Маєш право знати", мешканка Броварів

Загоровка SAM_1016Броварчанин Владислав Загоровко – один із дев’яти заарештованих, кого під час «мирної» акції 1 грудня 2013 року на вулиці Банковій побив «Беркут» та кого звинуватили в організації масових заворушень й взяли під варту. За те, що Владислав пішов на мирний мітинг, йому «світило» від 15 років позбавлення волі до довічного ув’язнення. Сьогодні виповнюється рівно рік від тих буремних подій, які разом з жорстоким розгоном студентів стали стали точкою неповернення на шляху до революційних подій на Майдані та назавжди змінили суспільну свідомість українців. А от які зміни ці події спричинили у житті броварської родини Загоровок, журналіст ” Маєш право знати” вирішила запитати у самого подружжя. 

Бровари, приватний сектор. Невисокий паркан, обплетений виноградом, цегляний одноповерховий будинок. На порозі мене зустрічають усміхнені господарі – Владислав та Світлана Загоровки.

Загоровка SAM_1028

З кімнати в кімнату ганяє непосидючий 2-річний Влад.

Загоровка SAM_1035

18-річна Аня ще не повернулася зі столиці, де навчається у вузі, 9-річна Яна має ось-ось прийти зі школи. Хоча, кажуть батьки, може затриматися, адже щодня дівчинка займається спортом – мріє стати відомою гімнасткою.

Загоровка SAM_1031

Загоровка SAM_1033

Гарячий чай, затишок і спокій, привітні співрозмовники… Ніби ніщо й ніколи не порушувало сімейний уклад цієї дружної родини. Але насправді грудень 2013-го, з якого почалися рішучі зміни в Україні, багато чого змінив і у сімейному укладі Загоровків. За один день голова родини став центром уваги всеукраїнських ЗМІ: кілька разів Владислава показували по телебаченню, про нього писали газети й уважно слідкували за перебігом подій Інтернет-видання. Сьогодні про події майже річної давнини Владислав згадує з сумною посмішкою (до речі, чоловік довгий час не посміхався), адже нічого, каже, з того часу, на жаль, не змінилося: винні беркутівці так і не понесли заслуженого покарання, хоча в грудні 2013 року суд і визнав Владислава, як й інших побитих та заарештованих на Банковій, потерпілим і слідчий взяв у нього свідчення. На цьому і крапка. Та й життя українців ні на грам не покращало, каже чоловік, практично скрізь бюрократія і хабарництво, а Майдан, який починався як «революція гідності», політики попросту використали і зглумили.

… Вечір 30 листопада 2013 року не передбачав нічого лихого. Владислав із дружиною Світланою, переглядаючи новини, як і тисячі українців співпереживав тим, хто вийшов на столичний Майдан. Заряджений загальним накалом, чоловік гарячкував: «Пишеться нова історія України, а я живу поруч і не візьму в цьому участі?!» І вже ранком 1 грудня почав збиратися на мирний мітинг. Тоді Світлана посміялася з чоловіка: «Ти хоча б спортивне переодягни, а то ще приймуть за тітушку». Аби ж тоді знала, що станеться насправді, можливо б, не пустила. Хоча, як каже Світлана, утримувати та відмовляти не збиралася, знала: Владислав як сказав, так і зробить.

Чоловік збирався їхати на Майдан із кумом, але в того щось не вийшло, тож Загоровко вирушив у дорогу сам. А потім усе було, як уві сні: разом із натовпом опинився на Банковій під адміністрацією Президента. Під ногами щось зірвалося (і сам не знає що), від спалаху засліпило і він присів. Отямився, вже коли лежав на асфальті разом із іншими жертвами ситуації, а беркут «учив» слухняності. Ніколи, каже Владислав, не думав, що за те, що захоче пройти у незалежній країні рідною столицею там, де хоче й має право, його по-звірячому поб’ють, звинуватять у тому, що не робив, закують у кайданки, приставлять охорону, віддадуть під суд, призначать арешт.

Загоровка SAM_1020

Сьогодні Владислав не згадує про черепно-мозкову травму, що стала причиною появи в голові кісти, яка в майбутньому може хтозна чим йому відгукнутися, не згадує про контузію, загрозу відшарування сітківки правого ока, зламані ребра і довгу психологічну реабілітацію від безсонних ночей, але, дивлячись на дружину, вкотре прокручує в пам’яті зустріч із нею в лікарні. Увесь час, поки чоловік був під арештом, дружина з трьома дітьми штурмувала суди та прокуратуру, благала про допомогу всіх небайдужих (на Фейсбуці волонтери навіть створили сторінку «Група підтримки родини Завгоровко»). Напередодні суду Світлана  довго добивалась побачення з чоловіком у лікарні, і коли нарешті потрапила до нього в палату, через постійний стрес та сльози знепритомніла та сильно вдарилась головою. У неї відібрало мову. Зі струсом мозку Світлану поклали до лікарні, де лікувався в неврології Владислав.

«До мене саме ніби «випадково» прийшов звинувачувач, щоб я підписав угоду про співпрацю зі слідством, інакше мене переведуть у СІЗО. А в мене – забій і струс мозку, – згадує Владислав. – І тут ніби навмисне мені розповіли про проблеми з дружиною і показали її через двері. Вона побачила мене і зовсім перестала триматися на ногах. І мені стало погано від того, що їй погано. Я все підписав. Тоді в мене стався гіпертонічний криз. Лише згодом від лікарів дізнався про перенесений інфаркт. На фоні цього тепер постійні проблеми з серцем – гіпертонічна хвороба 2 ступеня. З грудня по березень лежав у лікарні. Пару місяців вдома, і знову – на повторне лікування». Владислав, який довгий час працював далекобійником, в одну мить залишився безробітним: його звільнили без попередження, не пробачивши йому участі в Майдані. Про улюблену роботу чоловік уже й не мріє – берці, якими беркутівці наступали чоловікові на голову, залишили свій вагомий слід: постійний головний біль не дає спокою, пігулки не допомагають. Владиславу протипоказані різноманітні перевантаження, однак якось же потрібно сім’ю годувати, каже чоловік.

Сьогодні залишитися без роботи страшно, тим більше, коли в сім’ї троє дітей. Ще страшніше, коли при цьому ще й немає здоров’я.

Загоровка SAM_1017

«За кермо навіть власної машини сідати боюся, – каже Владислав. – Везу сина в дитсадок, а сам думаю: не дай Бог зараз серце схопить, що станеться з дитиною?». Наразі чоловік готує документи для оформлення на II групу інвалідності, а також вчиться новій для себе науці – бізнесу. «Перший час ми жили за гроші на дитину, – розповідає Світлана, – але Владу вже 2 роки, тому з липня допомогу відмінили. Тож чоловік зробив інкубатор, влітку розводили та продавали курчат, тепер заробляємо на прожиття яйцями і курятиною».

Загоровка SAM_1044

Загоровка SAM_1051

Владислав веде на подвір’я і демонструє своє господарство: в спеціальному загородчику для своїх «іспанок» і кохін-хінів він облаштував маленькі будиночки на ніжках. Отак і крутяться.

Щовечора велике сімейство збирається перед телевізором. Про те, що сталося рік тому, щоб зайвий раз не травмувати дітей, в сім’ї не говорять. Та жахливі новини зі Сходу не дають сімейству спокою. «Ми, українці, в плані взаємовиручки трішки божевільні люди, бо завжди готові прийти на допомогу, – каже Владислав. – А державі зручно мати такий народ, який для армії робить усе». Чим могли, допомагали армії й Загоровки – по кілька разів на день по мобільному перераховували гроші на номер 565. Хоча останнім часом їм і самим потрібна була допомога – у вересні, коли Владислав ще лежав у лікарі, а дружина саме його відвідувала, сім’ю обікрали: злодії вдерлися через кухонне вікно і поцупили доньчин фотоапарат та Світланині золоті прикраси. Та навіть не ці неприємності вибивають подружжя із колії. «До мене телефонувало багато знайомих із докорами: Владислав, мовляв, продався, скільки йому заплатили за те, що стояв на Майдані? – розповідає Світлана. – Але я знаю, що він нікому не продався, бо залишився і не при владі, і без роботи».

Та і хлопці, які разом із Владом були заарештовані на Банковій, також «теплого» містечка у владі не пригріли. Найтісніше Загоровки спілкуються по Інтернету з Геннадієм Черевком з Лубен. Вірніше, з його дружиною. Від неї й дізналися: справа проти Черевка закрита, його виправдали. А у Владислава ця епопея ще продовжується. Після підписаної під психологічним тиском угоди з міліцією столична прокуратура змінила йому підозру з «організації масових заворушень» на «порушення громадського порядку». Чоловік отримав покарання у вигляді штрафу 850 грн. Думали, на цьому все закінчиться, та 21 березня 2014 року відповідно до ухвали Печерського суду у зв’язку з нововиявленими обставинами вироку суд повернув кримінальне провадження стосовно Владислава на продовження досудового розслідування. До цього часу справа проти Загоровка не закрита, звинувачення не зняте. Та попри все Владислав ні про що не жалкує: «Аби повернути все назад, – каже чоловік, – я б усе рівно поїхав на Майдан. Але вже підготовленим: мінімум – із коктейлями. Якщо ж життя продовжуватися в тому ж «стилі», як зараз, думаю, буде ще один майдан – людей нічим не стримати. І я буду разом із усіма».

  • avatar
    Денис Гнатюк
    7 років тому

    До речі, Порох був в Шевченківському суді в ніч на 4 грудня. Саме на засіданні по справі Загоровка. До речі – зі Смалієм. Обіцяв всіляких проблем прокурьонишу задніпряному та допомагати родині Загоровків. Цікаво – допомагає чи як?