Наші діти - не тварини!

Днями мені подзвонила дружина, а я їй не відповів. Вона продовжувала і продовжувала телефонувати, однак я ніяк не міг взяти телефон. Я саме був в офісному центрі «Ліза» де читав тренінг на Школі громадського активіста про те, як потрібно організовувати публічні кампанії на захист наших громадянських прав. І тому не міг перервати виступ через телефонний дзвінок, тим паче навіть не знав, хто саме телефонує. Проте коли дзвінки не припинялись то вирішив, що напевно щось могло трапитись і таки відповів.

Виявилось, що саме під час нашого тренінгу по захисту громадянських прав якраз відбувається «практична ситуація» їхнього порушення: охоронці офісного центру не пропускають мою дружину в приміщення через те, що вона з дитячим візочком. Кажуть – лишайте дитину тут, а ми її погойдаємо, як заплаче.  А ні – чекайте чоловіка надворі, де саме квітневий град плавно переходив у квітневий сніг. Те, що до центрального входу будівлі веде пандус, а всередині є ліфт, в який поміститься хоч три такі коляски охоронців не обходило. «Інструкція від адміністрації», крапка.

Молода мама з дитиною проти двох охоронців навряд чи впоралася б, то ж мусила чекати мене у фойє. Зрештою, я туди спустився, пояснив охоронцям основи Конституції та наслідки її порушення, сфотографував збочену табличку, яка прирівнює дітей до тварин, завіз візочок в ліфт, а принагідно пообіцяв чоловікам, що подібної аморальної роботи – не пускати мам з візочками – у них невдовзі поменшає. Позаяк цю дурну інструкцію ми спільними зусиллями з адміністрацією скасуємо.

Ось власне, звернення, яке я вчора завіз до адміністрації офісного центру «Ліза».

Я вже описував цю ситуацію на Фейсбук і в коментарях безліч молодих броварчанок, які нещодавно народили, висловлювали своє обурення, а ще – ділилися власним досвідом, що даний випадок – далеко не поодинокий для Броварів. Зрештою, йдеться не лише про заборону багатьох закладів пускати людей всередину з дитячими візочками, але й про банальне пересування вулицями. Молоді броварські мами краще за автора цих рядків можуть розповісти, наскільки складно в нашому місті долати штучно створені перешкоди. Це і високі бордюри, з яких візочок спускаєш наче в урвище,  і відсутність тротуарів, через що дитину мусиш везти поруч з автомобілями, і самі по собі вулиці-тротуари, де по ямах і на авто не завжди можна проїхати, що вже казати про жінок з дитячими візочками.

Зрозуміло, що ця проблема комплексна, вона стосується не лише молодих мам, але й велосипедистів, людей із обмеженими можливостями тощо. А відтак і вирішувати її потрібно комплексно, а не лише латанням конкретної ями чи встановленням одного показового пандусу. Проте водночас ми також маємо звертати увагу і боротись за свої права в тому числі  по конкретних прикладах. Пригадаймо, як ми домоглися встановлення того ж пандусу для візочків в ТЦ «Форум» на Короленка: швидко, конструктивно і цивілізовано, фактично - протягом одного посту у Фейсбук та завдяки одному зверненню до “Форуму”. І хоча сам пандус виявився не ідеальним, однак адміністрація закладу блискавично відреагувала на зауваження та пішла на зустріч броварчанам, а з візками туди заходити стало значно зручніше. У цьому випадку адміністрації офісного центру «Ліза» навіть будувати нічого не потрібно – достатньо лише скасувати ідіотську заборону в дусі середньовіччя. А усім іншим – взяти з них приклад і дбати про майбутнє нашого міста – дітей і взагалі усіх броварчан!

P.S. Вже коли матеріал був готовий до публікації, з автором зв’язався виконавчий директор офісного центру “Ліза”. Представник закладу перепросив за ситуацію, що склалася, подякував, що звернули на це увагу та пообіцяв, що в майбутньому охорона офісного центру та адміністрація обіцяють максимально сприяти відвідувачам “Лізи”, особливо що стосується молодих матерів з візочками. Я вдячний за подібну конструктивну реакцію офісного центру та сподіваюсь, що саме так воно і буде в майбутньому. І, безумовно, маємо надію, що аналогічну позицію займуть і всі інші подібні установи в нашому місті.