На жаль, змушена констатувати, що броварська Громадська рада як колегіальний орган, який мав би відстоювати інтереси громади під час ухвалення рішень виконавчого комітету, не відбулась.

Серед 23 представників існуючих та неіснуючих громадських об’єднань справжніх борців за права броварчан виявилось занадто мало, щоб змінити хід голосувань на користь громади. Та навіть попри це ми з однодумцями готували свої пропозиції та проекти рішень, які, на жаль, не знаходили підтримки “одностайної більшості”. Дискусії, які інколи тривали по кілька годин, не давали результату, жодні наші аргументи не здатні були переконати членів Громадської ради, які обстоювали власні інтереси та інтереси тих, хто давав їм вказівки, як і за що голосувати.

За майже півтора роки відбулось всього 5 засідань представників громадських об’єднань, а за останні півроку засідань не було взагалі, що порушує норму Положення про Громадську раду про періодичність засідань - “не рідше одного разу на квартал”. Відтак Громадська рада під керівництвом Вадима Андрієвського стала в один ряд з іншими дорадчими органами, яких при виконкомі, міській раді та міському голові утворено чимало, однак жоден з яких не є дієвим чи ефективним.

За півтора роки броварська Громадська рада навіть не спромоглася затвердити власний регламент, щоб налагодити свій порядок роботи. План роботи також залишився на рівні проектів. А ті кілька звернень, які з великими потугами члени ради згодились проголосувати та надіслати броварському міському голові, так і залишились без відповіді. Окремі рішення міської ради, яким Громадська рада попри наші зауваження таки дала “одобрямс”, потім через незаконність скасував міськрайонний прокурор. Словом, жодного сенсу відстоювати інтереси громади в цьому колегіальному органі у подальшому не бачу, а тому подаю заяву про вихід зі складу цього бутафорського органу, який не виправдав ані моїх власних сподівань, ані тих обов’язків, які на нього покладало законодавство.

До закінчення повноважень цієї Громадської ради залишилилось не так вже й багато часу, який, думаю, варто використати зі значно більшою користю, ніж намагатись переконати у чомусь тих, хто навіть не слухає, бо їм заборонили включати логіку та сумління. Зрештою суспільно важливі справи можна робити й поза межами цього колегіального органу. Чим і займаємось! ;-)

Більше не член Громадської ради при виконавчому комітеті Броварської міської ради Аліна Дяченко

P.S: каталізатором подання цієї заяви став проект “Амністія” броварської громадянської кампанії “Наступ”, який визначив сьогоднішню дату дедлайном для виходу з будь-яких органів, так чи інакше пов’язаних з партією влади та її “сателітами”. Вийти з Громадської ради потрібно було вже давно, але шалений ритм життя броварського журналіста постійно не залишав часу на це, а тут така хороша нагода та можливість підтримати цікавий та актуальний проект.