• Сьогодні: Понеділок, 30 Листопада, 2020

Директор VS учителька: конфлікт у ЗОШ №3 сягнув апогею

Лютий14/ 2017
avatar
Ірина Ющенко

Журналіст видання "Маєш право знати", мешканка Броварів

У редакцію «Маєш право знати» звернулися батьки 3-Б класу броварської ЗОШ №3 з приводу конфлікту, який понад 2 роки триває між директором цієї школи Владиславом Рудником та вчителькою 3-Б класу Наталією Ткаченко. Батьки переконують: непорозуміння, що виникли між двома педагогами, розрослися в площину «вчителі – батьки», перейшли в конфлікт сторін і досягли свого піку, що позначається на психологічному мікрокліматі всієї школи. Що ж сталося в 3-й школі, хто винен та що  робити – намагалися з’ясувати наші журналісти.

ЗОШ №3 – одна з найстаріших шкіл Броварів. Обслуговує населення району «Пекарня».  Профіль школи – українська філологія. Розрахована на 912 учнів, навчається – 644.

Владислав Рудник – директор ЗОШ №3 із 2006 року, вчитель історії, вчитель вищої категорії, старший вчитель. До призначення директором працював заступником директора ЗОШ №2 (екс-директор – Оксана Мельник).

Наталія Ткаченко – класовод 3-Б класу ЗОШ №3, вчитель-методист, учитель  вищої категорії. У ЗОШ № 3 працює 23 роки.

ЗОШ №3. Район “Пекарня”
3Б клас. Наталія Ткаченко веде групу продовженого дня
Наталія Ткаченко

Про те, що Наталію Ткаченко, яка близько 10 років працювала завучем 3-ї школи, рекомендував як свою правонаступницю директором, нашим журналістам розповів екс-директор ЗОШ №3 Павло Федоренко. Чому її не затвердили – не знає. На це запитання відповів екс-начальник управління освіти Володимир Онищенко: «Павло Федоренко працював директором 3-ї школи, та коли постало питання, хто ж очолить спеціалізовану школу №5, конкурс виграв саме він, так як спеціаліст з французької мови. Але залишалася без директора ЗОШ №3. Тодішній заступник мера із гуманітарних питань Людмила Шестопал запропонувала на посаду директора 3-ї школи спробувати «нову кров» – молодих і перспективних. Вона проаналізувала роботу заступників директорів шкіл і зупинилася на кандидатурі Владислава  Рудника – молодого завуча 2-ї школи».

Директор ЗОШ №3 Владислав Рудник

За словами пана Онищенка, тодішній директор ЗОШ №2 Оксана Мельник дала хорошу характеристику своєму 27-річному колезі. Потім Рудник пройшов співбесіду: представив в управлінні освіти план розвитку школи – і вчителя історії призначили директором ЗОШ №3. Як розповіли нашому журналісту заступники директора 3-ї школи (які побажали не “світити” своїх пірзвищ), для Наталії Ткаченко прихід “молодого і зеленого” директора став дивиною, адже в цьому кріслі вона бачила тільки себе. Хоча вчителька переконує: директором стати зовсім не прагнула, адже горить безпосередньою роботою з дітьми.

 

Молодий директор дуже старався, згадує Володимир Онищенко, завжди знаходив виходи із складних ситуацій, намагався знайти контакт і з новим колективом. А от із Наталією Ткаченко, яка продовжила працювати заступником із початкової ланки, порозумітися ніяк не вдавалося. Конфлікт “директор-вчитель” загострився, коли Ткаченко поклала на стіл заяву про звільнення з посади заступника, а Рудник її підписав, кажуть завучі. “Наталія Валеріївна – досвідчений вчитель, професіонал своєї справи, – розповідають колеги, – однак дуже владна жінка, яка звикла домагатися свого і тільки перемагати”. Вчителька запевняє: пішла, бо директор прискіпувався до неї з першого дня, адже просто їй заздрив, бо бачив у ній конкурента.

Як стверджують психологи, конфлікти між учителями складніші, ніж між учнями чи між учнем і вчителем.  75% проблем виникають між директором/завучем і вчителями. Так як у педколективах  домінують жінки, то на виникнення, розвиток і завершення конфлікту значно впливають особливості жіночої психології, адже жінки емоційніші в оцінках і вчинках. За дослідженнями психологів, найчастішою причиною конфліктів між адміністрацією школи та вчителями є незручний розклад уроків, замале/завелике навчальне навантаження та особиста неприязнь.

Особливого піку набув конфлікт, коли директор, посилаючись на свідчення кількох батьків класу та окремих вчителів, звинуватив Наталію Ткаченко в тому, що  нібито вона бере гроші з батьків за групу продовженого дня. Це обурило класовода і вона розповіла про звинувачення батькам 3-Б.

Щоб захистити свою вчительку, батьки звернулися до директора з проханням провести службове розслідування. У ході розслідування з’ясувалося, що вчителька грошей не брала. Однак завучі переконують: хоча і не змогли цей факт довести, та вчителька гроші з батьків збирала, так як працювала з дітьми на групі продовженого дня довше встановленого часу.

«Масла у вогонь» долила особиста зустріч батьків класу із директором, під час якої вони вимагали вибачитися перед їхньою вчителькою. Владислав Рудник стверджує, що перед батьками вибачився, а так як вони поводилися неадекватно – кричали, чинили психологічний тиск: обзивали «не мужиком» і «не директором», змушений був захищатися, процитувавши відомий вислів: «Кожна кухарка може стати президентом». Цей вислів, переконує директор, батьки і кваліфікували як «неетичну поведінку та некоректні висловлювання» і написали про це в своїх скаргах в управління освіти і науки Броварської міськради,  а також – виконком,  міському  голові,  в Департамент освіти і науки, Державну інспекцію  навчальних закладів України.

Батьки 3Б класу під час зустрічі з журналістом

Батьки стверджують, що за час директорування Рудника, педколектив  розділився на кілька груп, а директор не тільки не сприяє його здруженню, а навпаки розпалює ще більшу ворожнечу, налаштовує «важку артилерію» – вчителів – проти батьків, вчительки та інших «неугодних» учителів, вишукує на них компромат та усіляко утискає. До того ж на зауваження з боку батьків щодо проблем у навчально-виховному процесі реагує неетично, зухвало та зверхньо. Та і зовсім не господар – старенька школа руйнується, а він нічого не робить. Тому батьки і вимагають звільнення Рудника із займаної посади.

Рік тому. Батьки: “Вчителька робить, але її роботу не помічають”. Директор: “Ткачук не подає ніякої інформації про роботу в житті школи, тому скрізь «мінуси»»

Комісії  із управління освіти та Департаменту, які протягом 2 років приїздили із перевірками, виявили в школі низку порушень, хоча директор переконує: перераховані порушення – незначні. Однак управління освіти за ці “незначні” порушення винесло директору догану та вказало на недопустимість авторитарного стилю спілкування з батьками. Департамент також наголосив «на необхідності дотримання педагогічної етики і загальної культури поведінки». А також доручив управлінню освіти «невідкладно розглянути питання щодо відповідності педагогічних працівників, які стали учасниками конфлікту, займаним посадам та вжити дієвих заходів для розв’язання конфлікту в навчальному закладі».

 У п. 44  «Типового статуту загальноосвітнього навчального закладу» записано, що педагогічні працівники мають: «…особистим прикладом утверджувати повагу до принципів загальнолюдської моралі: правди, справедливості, відданості, патріотизму, гуманізму, доброти, стриманості, працелюбства, поміркованості, інших доброчинностей; додержувати педагогічної етики, моралі». Згідно п. 3.12 посадових обов’язків директора школи, він має «заохочувати і стимулювати творчу ініціативу працівників, підтримувати сприятливий морально-психологічний клімат у колективі», згідно з  п. 3.50 – «дотримуватися етичних норм поведінки, які відповідають громадському статусу педагога, в школі, побуті, громадських місцях».

Попри те, що з Департаменту освіти і науки приїздили з перевіркою школи наприкінці 2016 року, начальник управління освіти Оксана Мельник переконує: із проблемою  ЗОШ №3 познайомилася лише нещодавно: «Я вислухала директора 3-ї школи, батьків, хочу послухати вчительку Ткаченко. У будь-якому випадку в ситуації, що склалася, винні обидві сторони, адже втягнули в це батьків і вчителів». Вихід із ситуації начальниця бачить лише у примиренні усіх сторін конфлікту.

3 роки тому Володимир  Онищенко також бачив вихід із ситуації у примиренні сторін конфлікту. Та із цього нічого не вийшло, каже екс-начальник. Не вийшло помирити директора з учителькою і в міського голови, який у лютому 2015 року разом із заступницею Ларисою Виноградовою приїздив на засідання педради. Тоді Рудник і Ткаченко при всіх потиснули руки і пообіцяли заховати «мечі в піхви». Та чергові скарги на директора з боку батьків та тиск на вчительку з боку директора розпалювали ворожнечу ще більше. Як вихід із конфліктної ситуації, Онищенко ще в 2015 році запропонував Руднику перейти працювати в методкабінет управління освіти, однак директор, хоча і обіцяв, що піде з посади директора, слова не дотримав, каже Онищенко.  “А все тому, що має підтримку частини колективу та окремих підприємців – спонсорів школи, що і надає йому більшої впевненості в своїй правоті”, – резюмує екс-начальник освіти. Пан Онищенко переконаний: за будь-яким конфліктом у школі стоїть директор. Очільник навчального закладу не має допускати розколу в колективі, не має ставити свої амбіції вище за здоровий соціально-психологічний клімат у школі; директор зобов’язаний вміти балансувати між колективами  вчителів і батьків.

У свою чергу заступники директора переконують: конфлікт давно б себе вичерпав, якби Ткаченко не маніпулювала батьками і не налаштовувала їх проти директора. “Ми стомилися від постійної напруги, стресів і перевірок, – кажуть вчителі школи. – Від цього конфлікту страждає увесь колектив і нервово-емоційний стан педагогів не може не передаватися і дітям”.

“Звільняти директора  з посади підстав не бачу, – резюмує начальниця управління освіти Оксана Мельник, – а щоб більше розібратися в ситуації,  ми видали наказ про перевірку школи з 20 лютого.

Фото – автора та надані батьками 3-Б класу