• Сьогодні: Вівторок, 31 Березня, 2020

Говорить і показує «Наше місто». ВІДЕО

Травень13/ 2013
avatar
Андрій Качор

Незалежний журналіст, громадський активіст

Команда сайту «МПЗ» може не поділяти погляди авторів та не несе відповідальності за інформацію, опубліковану у розділі «Блоги». Відповідальність за зміст, достовірність фактів, цитат, власних назв та інших відомостей несуть автори текстів, розміщених у розділі «Блоги»

kryvobokЯкщо раптом мешканцям Броварів схочеться потрапити в задзеркалля за прикладом відомої героїні Льюіса Керола, тепер вони зможуть це зробити буквально кількома кліками. Нещодавно студія муніципального телебачення спромоглась створити канал на YouTube, а відтак броварчани мають змогу телепортуватись з реальності у казковий світ Покращення.

Там, у тому світі, в під’їздах регулярно роблять вологе прибирання, мешканці задоволені послугами ЖЕКів, міський голова мало не щодня особисто обходить будинки, аби проконтролювати темпи покращення і взагалі – місто розквітає на очах зусиллями Партії регіонів.

Проте крім усіх цих кумедностей, тижневики «Нашого міста» можуть розповісти ще багато цікавих речей. Наприклад – кого з особливо «замазаних» місцевих чиновників «піарникам» з «Нашого міста» необхідно якнайшвидше «реабілітувати».

Слід розуміти, що сітка мовлення та сюжетний сценарій каналу політичної пропаганди – чим безсумнівно являється муніципальна студія «Нашого міста» – створюється з огляду на інформаційну кон’юнктуру.  «Журналісти» в подібних умовах лише виконують розпорядження розробників «темників» – наглядачів від влади – котрі інструктують своїх підлеглих щодо того, про що показувати сьогодні, про що – не показувати, де і як розставити акценти, які події чи ситуації під яким «соусом» подати глядачу. В даному випадку не йдеться про суспільну важливість тієї чи іншої події – визначальним фактором є виключно бажання та потреби влади, простіше кажучи – політична доцільність. Якщо цей алгоритм прийняти за правильний, тоді стає зрозумілим, чому сьогодні в «блакитному екрані» показали того чи іншого політика в тому чи іншому контексті або забарвленні.

У випадку телестудії «Наше місто» традиційно головним ньюзмейкером і «найдобрішим царем» є міський голова. Перед очима глядачів Ігор Васильович Сапожко постає то мудрим господарником, то рішучим керівником, інколи – суворим наглядачем до порушників або ж добрим другом дітей. Сапожко повсякчас турбується про долю міста, власноруч висаджує дерева, інспектує ЖЕКи, інколи навіть визнає певні огріхи своєї діяльності, але відразу ж – запевняє що скоро вся руїна буде подолана і покращення ніщо не зупинить. Це – лейтмотив усіх випусків новин «Нашого міста».

Проте інколи гегемонія Ігоря Васильовича порушується і на авансцену виходять інші броварські покращувачі. Їх зазвичай небагато, і з’являються вони тільки тоді, коли над їхніми головами особливо згустились хмари громадського обурення.

Так, наприклад, в останньому тижневику «Нашого міста» немов квітка розцвіла начальник відділу культури Наталія Андріївна Багмут. Зазвичай авторка броварського гімну задовольнялась публічними виступами під час загальноміських свят чи гулянь, а от в телеекран потрапляла рідко, вочевидь знаючи особливу «любов» броварчан до власної персони. Проте віднедавна сімейний корупційний бізнес родини Багмутів опинився під загрозою, якої не було вже багато років. Схемами Багмутів скоро займатимуться правоохоронці на обласному рівні, градус суспільної напруги щодо безчинств її сина зростає, відтак місцева влада взялась негайно покращувати імідж броварського фюрера по культурі.

Крім Наталії Андріївни несподіваною стала поява і головного броварського «регіонала», вже дещо призабутого масажиста Азарова Сергія Федоренка. Головний броварський «тролейбусник», котрий так і не спромігся провести в місто екологічний транспорт (зате зміг вирубати для цього сотні дерев та перекопати головну транспортну артерію Броварів) відразу після виборів практично зник зі шпальт муніципальних газет та перестав потрапляти в об’єктиви операторів «Нашого міста». Проте цього разу Сергій Миколайович таки засвітився на телеекрані під час урочистостей при відзначення роковин Чорнобильської трагедії. Чому серед усіх міських депутатів муніципальні «журналісти» для свого сюжету обрали найскандальнішого – на перший погляд здається дивним. Проте лише для тих, хто не знає, що найближчим часом Федоренко може здійснити чергову спробу загарбати частину парку «Перемога» і довершити те, що йому не вдалось зробити півтора роки тому. Нещодавно міська рада опротестувала в апеляційному суді заборону продажу паркової землі і вже зовсім скоро судитиметься з громадою міста за право віддати шматок міського парку в приватну власність масажиста Азарова.

Проте особливого шарму продуктам телестудії «Наше місто» віднедавна надає ведуча тижневиків Наталія Кривобок. Нещодавно пані Наталія зареєструвалась кандидатом в депутати на проміжних виборах по 20-му округу на Торгмаші від партії «Народно-трудовий союз». Головою даної політсили є такий собі Валентин Зубов – одна з перших «тушок» нинішньої Верховної Ради, котрий перебуваючи в складі фракції «Батьківщини» голосував за т.зв. «пакт Януковича-Мєдвєдєва» про продовження терміну перебування російських військ на території України до 2042 року.  Очевидно, що Кривобок – один з десятків технічних кандидатів на цих виборах, проте особливо цікаво буде спостерігати, як офіційний кандидат на крісло міського депутата у випусках муніципальних теленовин агітуватиме за кандидатів від влади – своїх прямих політичних конкурентів. Тож найближчим часом нас чекатимуть ще неабиякі дива в ефірі «Нашого міста». Приємного перегляду! :)