Хто йде в мери Броварів: великі гравці, темні конячки і «космічний пил»

Незважаючи на те, що на цих виборах за посаду мера змагається менше кандидатів, ніж на попередніх у 2010 році, перед броварчанами постала значно більш складна дилема. З одного боку, маємо узгодженого кандидата від міської влади: діючого мера Ігоря Сапожка, котрий зібрав навколо себе увесь адмінресурс та низку партій-сателітів. Окрім того, що ці партії відкрито або непрямо підтримують діючого мера, їхня мета – завести у нову міську раду якомога більше лояльних до Сапожка депутатів, аби й надалі контролювати усі міські фінансові потоки. З іншого боку – плеяда опозиційних політичних сил, яким так і не вдалося домовитись про єдиного кандидата на посаду міського голови, котрий би майже гарантовано переміг Сапожка. Паралельно з цими двома полюсами існує т.зв. «космічний пил»: низка технічних кандидатів або ж таких, які знічев’я чи за інерцією висувають свою кандидатуру, аби сплутати карти великим гравцям. Що собою представляють усі дев’ять зареєстрованих кандидатів на посаду броварського мера – намагатимемось розібратися нижче.

Ця стаття є завершальною частиною нашої аналітики про цьогорічних броварських кандидатів на місцевих виборах. У попередніх публікаціях ми розбирались, хто і навіщо балотується до Броварської міської ради, зокрема через які партії своїх людей веде чинна влада (частина 1) та за якими виборчими списками балотуються громадські активісти Броварів (частина 2).

«Технічні кандидати»

Майже на кожних виборах є група кандидатів, які є відвертими аутсайдерами, навіть не намагаються виборювати електоральні бали і заздалегідь впевнені у власній поразці з більш ніж скромним результатом. На нинішніх виборах таких кандидатів всього три.

Новачок мерських перегонів зразка 2015 року, громадський активіст «Старого міста» Віктор Малофієнко.

Віктор Васильович давно відомий політично стурбованим мешканцям Розвилки та Пекарні як борець за вирішення проблеми підтоплення цієї частини Броварів. Вже більше 10 років він безуспішно намагається вирішити це питання, однак його потуги як активіста зводяться виключно до тривалих і не надто зрозумілих виступів на сесіях міської ради, організації багатогодинних круглих столів та «громадських обговорень» і подібних акцій розмовного жанру, які не несуть в собі навіть підґрунтя для реальних результатів. Віктор Малофієнко балотується в якості самовисуванця і навряд чи розраховує реально поборотися за перемогу, а найпевніше використовує ці вибори як засіб, аби ще трохи лишитися у публічному просторі броварської політики і мати чергову нагоду поговорити з людьми.

Схожу електоральну нішу займає і Олександра Ярошенко: заслужена броварська «рухівка», яка цього разу балотується в якості самовисуванки.

Для Олександри Володимирівни ці вибори вже далеко не перші, однак усі попередні спроби стати міським головою для неї були невдалими. На попередніх виборах пані Ярошенко зайняла п’яту сходинку з-поміж інших кандидатів, отримавши 3,8% голосів, що в абсолютних цифрах складає трохи більше тисячі тих, хто віддав за неї свій голос. Єдиним ресурсом Ярошенко на цих виборах є її власна газета, котра з’являється в медіа-просторі лише перед черговими виборами і так само тихо зникає відразу після дня голосування.

До цієї ж когорти кандидатів можна віднести і Ганну Брусенську, висуванку партії «Патріот».

На відміну від попередніх двох, Ганна Віталіївна – діючий депутат Броварської міської ради, обрана за списками ВО «Свобода». В якості депутата пані Брусенська запам’яталася хіба гучним виключенням з лав партії Тягнибока, коли разом з колегами по фракції та Партією регіонів проголосувала за рішення, що обмежувало права місцевих журналістів. Наступного разу про Брусенську заговорили у зв’язку з її виселенням з власної квартири за борги: тоді Ганна Віталіївна звинуватила у політичних переслідуваннях Ігоря Сапожка, однак рішення не оскаржила, натомість втратила житло і вирішила йти на вибори. Шанси Ганни Брусенської так само, як і двох попередніх кандидатів, коливаються в межах статистичної похибки і навряд чи серйозним чином вплинуть не результати основних кандидатів.

Завантажити картинку у найвищій якості можна за цим посиланням

«Середній клас»

Між ешелоном аутсайдерів та групою лідерів перегонів є прошарок «середніх» кандидатів, які навряд чи можуть розраховувати на перемогу, але при бажанні здатні відкусити собі неабиякий шматок броварського електорального пирога.

Так, наприклад, Сергій Потрясаєв від «Батьківщини» дотепер не мав нічого спільного з політикою, займався взуттєвим бізнесом на місцевому рівні та жодним чином не був помічений в публічній площині.

На цих виборах Потрясаєв також особливо не «рветься в бій»: незважаючи на те, що він є висуванцем від рейтингової партії, Сергій Олексійович не проводить активної агітації, окрім появи на кількох біг-бордах і в агітаційній продукції партії Тимошенко. Також Потрясаєв є одним з трьох кандидатів, який відмовився від теледебатів, про що, кажуть, потім дуже жалкував. Однак наразі виглядає так, що Потрясаєва висунули на мера передусім через вимогу партії, ніж через амбіції самого кандидата.

Приблизно аналогічна мотивація і в наступного кандидата в цьому ешелоні – висуванця ВО «Свобода» Олега Шевчука.

Сам Олег реально оцінює свої шанси і наразі в основному сконцентрований на більш притаманній для нього діяльності: волонтерській допомозі добровольцям і участі у бойових діях на Сході. Шевчук більш відомий як радикальний активіст, майданівець, а пізніше – боєць «Карпатської Січі», підрозділу, в якому воюють відразу кілька кандидатів від «Свободи». Однак статус голови броварської «Свободи» (який Олег отримав після усунення з цієї позиції іншого кандидата в мери Ганни Брусенської) змушує його брати участь і у виборах.

Одним з найбільш незвичних та непередбачуваних кандидатів на цих виборах став висуванець «Демократичного Альянсу» Андрій Саук.

Голова взірцевого міського ОСББ Саук привертає до себе увагу передусім тим, що проводить виборчу кампанію типово західного зразку. Замість біг-бордів – мобільні лайтбокси, які носять на спинах самі агітатори Саука (вони ж – кандидати у міськраду від «ДемАльянсу»). Замість плакатів на стовпах – велоколони з прапорами, замість газет і тисяч листівок – щоденні зустрічі з виборцями. Команда Саука – єдина, котра веде активну агітацію в соціальних мережах і здобула там переважну прихильність користувачів. Однак Андрій Саук вважається тим, кого називають «непрохідним», позаяк має досить низький рівень впізнаваності, а тому – мало шансів позмагатися за перемогу з основними гравцями цих перегонів. Однак чимдалі до дня виборів, тим активність команди Саука зростає, і «великі рибини» все більше переймаються можливим результатом Саука 25 жовтня.

Гравці великого калібру

Чинного міського голову Броварів Ігор Сапожко, який в 2010-му став мером завдяки підтримці Партії регіонів, і сьогодні вважаютья одним з тих, хто має найбільше шансів перемогти.

Передусім завдяки сконцентрованому в його руках адмінресурсу та колосальній фінансовій підтримці з боку головного міського забудовника Віктора Поліщука. Паралельно Сапожка підтримує діюча депутатська більшість, яка цього разу веде до міськради своїх людей в списках партій «Єдність», «Наш край», УКРОП, «Нові обличчя», Радикальної партії Ляшка та «Партії простих людей». Сапожко є фігурою, яка виступає гарантом збереження старих правил у броварській політиці, передусім що стосується розподілу міських ресурсів. І не зважаючи на перемогу Майдану, після якої Ігорю Васильовичу лише дивом вдалося втриматися в кріслі мера, колишній член Партії регіонів Сапожко має чи не найбільші шанси перемогти на цих виборах. Сапожко також один з тих, хто відмовився від дебатів між кандидатами в мери і після цього взагалі майже не з’являється на публіці, віддавши карт-бланш на проведення кампанії власному передвиборчому штабу.

Основним конкурентом Сапожка вважають висуванця президентської «Солідарності» Євгена Гредунова, чию кандидатуру також підтримує народний депутат від нашого округу Павло Різаненко.

Гредунов був позбавлений можливості вести агітацію на зовнішніх носіях (біг-борди, сіті-лайти), тож його штаб вдався до нестандартних форм піару, в т. ч. шляхом встановлення злощасних штендерів-розкладушок, які неабияк дратували броварчан. Євген Гредунов – третій кандидат (разом з Потрясаєвим і Сапожком) – який відмовився від участі в теледебатах, через що потім мусив довго виправдовуватися в соцмережах, мовляв хотів би дебатувати винятково із Сапожком. В останні дні штаб Гредунова активно нарощує оберти ведення кампанії, зокрема роблячи ставку на проведення дворових зустрічей, плануючи в останній тиждень перед виборами обійти в рейтингу Сапожка.

Кандидатом, який міг сплутати всі карти іншим великим гравцям, несподівано виявився екс-мер, а тепер комбат батальйону територіальної охорони й оборони «Бровари» Віктор Антоненко.

Антоненко весь попередній рік не стомлювався переконувати, що не піде на вибори, однак в останній момент змінив своє рішення і зареєструвався в якості самовисуванця. Віктор Олександрович має традиційно високий рейтинг (так само, як і антирейтниг), і на дебатах на «Громадському телебаченні Броварів» озвучив цифру в 20%. Щоправда у такі показники мало хто вірить, позаяк виборчу кампанію Антоненко практично не веде (особливо у порівнянні з іншими кандидатами навіть з «другого ешелону»), а відтак за всіма законами соціології мав би втратити, а не наростити свої електоральні бали. Водночас майже ні в кого не виникає сумнівів, що Антоненко все ж ускладнить життя і так розпорошеному антисапожківському табору в ситуації, коли все можуть вирішити долі відсотка. Натомість екс-мер, як і завжди, упевнений у власній перемозі і вже зараз закликає інших кандидатів ставати до лав його майбутньої команди. Щоправда, інші кандидати такі пропозиції ігнорують, а натомість активізують власні агітаційні кампанії.

Епілог

На диво, менш ніж за тиждень до виборів не оприлюднені жодні результати жодних соцопитувань, які дали би змогу хоча би поверхово спрогнозувати результати виборів, а тому мало хто сьогодні наважиться робити більш-менш точні прогнози. Єдине, про що можна стверджувати впевнено, так це те, що чим меншою буде явка броварчан на виборчих дільницях, тим вища ймовірність перемоги чинного міського голови Ігоря Сапожка. А тому всі, хто прагне змінити владу в місті, мусять відкласти усі свої справи 25 жовтня та прийти проголосувати за найбільш достойного кандидата. Аби потім не нарікати на «зраду» наступні п’ять -  а то й більше - років.