Літні вибори в Броварах: «перемога опозиції!» чи «перемога» опозиції»?
Команда сайту «МПЗ» може не поділяти погляди авторів та не несе відповідальності за інформацію, опубліковану у розділі «Блоги». Відповідальність за зміст, достовірність фактів, цитат, власних назв та інших відомостей несуть автори текстів, розміщених у розділі «Блоги»
Вибори 2 червня таки призначено. Те, що не зміг зробити Яценюк, Тягнибок та Кличко в Києві (а саме на друге червня ОО бажала виборів столичного голови), змогли зробити місцеві журналісти в Броварах. Бомбардування усіх можливих інстанцій з вимогою зобов’язати виборчу комісію призначити в Броварах проміжні вибори нарешті дало свої плоди. Місцеві «смотрящі», отримавши на горіхи від ЦВК, таки зуміли зібрати кворум на засіданні броварської МВК та призначити вибори депутата міськради від округу на Торгмаші. Вже наступного тижня місто знову порине в чергову виборчу кампанію - з усіма її витікаючими.
Незважаючи на те, що в даному випадку «ставка» далеко не «важливіша за життя», перед місцевими опонентами влади постав виклик, який продемонструє їхню справжню сутність. Проміжні вибори по «торгмашівському» округу – це передусім тест на «вшивість».
Наразі в депутатському корпусі броварської міськради є лише два стабільно опозиційних представника: Роман Сімутін та Юрій Чередник. Дуже скоро броварчани отримають шанс перетворити цей тандем на тріо, який, на жаль, все одно не зможе кардинально змінити розстановку сил в місцевому владному середовищі, позаяк інші майже чотири десятка «народних обранців» у більшості своїй є банальними «тушками» Трощенка, Сапожка і Ко.
З іншого боку ми всі пам’ятаємо, якого «шороху» свого часу тут навела команда Різаненка і до чого це призвело: мало не вперше в сучасній історії міста його високопоставлені політичні «гопники» були відправлені в глибокий нокаут і досі не здатні «зализати рани». Цей великий приклад – а також багато менш крупних – наочно довели: кожен депутат має можливість «через коліно» ламати існуючий принцип «закритого клубу» в місцевій раді та кардинально переформатовувати розстановку сил напередодні, під час та після виборів. А головне – у період між виборами. Даю переклад: міжвиборчий період – це і є час спокійного життя для нормальних людей.
Ще один опозиційний депутат броварської міської ради – це + 33% до відкритості нашої влади, це ще +33% проблем місцевому осередку ОПГ «Партія регіонів, це ще +33% наших шансів на перемогу в головній битві: чергових місцевих виборах, коли ми таки зможемо прибрати з Броварів колаборантів, опричників та інших політичних манкуртів, котрі системно розпродують та розкрадають місто з-під даху Гагаріна, 15.
Утім, все це можливо лише в тому випадку, якщо опозиційні партії наберуться духу виставити на противагу владі справді безкомпромісного та достойного кандидата, котрий не викликатиме жодних сумнівів у броварчан щодо його рішучості боротись з усією «регіоналівською» нечистю. Адже ми бачили, як провалились потуги опозиції зробити щось подібне в Києві: замість того, аби до кінця йти до перемоги, Яценюк і Ко не змогли хоча б власним прикладом підняти порив громадян зносити цю владу до фундаменту. Люди давно цього прагнуть, проте в цьому пориві їх досі спиняє передусім опозиція - власною нерішучістю.
На відміну від усієї України, ми, броварчани, зможемо визначитись раніше за всіх у питанні: кого підтримувати на виборах місцевих та виборах глави держави. Все залежитиме від рішення офіційної опозиції щодо кандидата на друге червня та поведінки під час виборчої кампанії. Слово за партіями!
