• Сьогодні: Неділя, Грудень 15, 2019

Навіть важка артилерія дає збої

Червень30/ 2012
avatar
Сергій Іллюхін

Броварчанин, громадський активіст, голова Київської обласної організації політичної партії "ДемАльянс"

Команда сайту «МПЗ» може не поділяти погляди авторів та не несе відповідальності за інформацію, опубліковану у розділі «Блоги». Відповідальність за зміст, достовірність фактів, цитат, власних назв та інших відомостей несуть автори текстів, розміщених у розділі «Блоги»

Цієї суботи на Майдані Свободи трапилась подія, яка наочно показала, що броварська влада починає втрачати колишню велич та авторитет. Ми стали свідками повного фіаско броварських можновладців, які марно намагалися задіяти всі існуючі механізми для того, щоб не допустити опозиційного мітингу на центральній площі міста. Мітинг відбувся, а людина, яку Сапожко з Федоренком бачать у нічних марах, змогла пробитися через «залізну завісу» та виступити перед сотнями броварчан (я, звичайно, не Кличка маю на увазі).

Ах, де ж вони, ті часи, коли виконкому достатньо було «заборонити» мирне зібрання своїм рішенням і всі сиділи тихенько? Так ні ж – порозумнішали всі: вивчили ст.39 Конституції України, а на «псевдозаборони» виконкому давно вже ніхто не звертає уваги – збираються…

Можливо, суд допоможе? З броварськими суддями міська влада завжди вміла домовитися – ще б пак: за квартирою, як не крути, рано чи пізно суддя прийде. Навіть якщо квартира в нього вже є, то друга ніколи зайвою не буде. За землею звернеться чи ще за якою послугою – «симбіоз» налагоджено на вищому рівні! І суд підтримує, і суд забороняє – не можна, каже, громадянам збиратися: небезпечно, загроза тероризму нависла ж над містом!

І тут ці «кляті демонстранти» викручуються: незаконні рішення суду виконувати не хочуть! Дехто альтернативну акцію на те ж місце на той же час організовує, а є й такі нахаби, які насмілюються до суду апеляційного рішення суду броварського оскаржувати! А це негарно: і владі зайвий клопіт, і суддів за скасовані на апеляціях рішення вище керівництво по голівці не погладить. Негарно, негарно… І все-рівно ж збираються, трясця їх матері!

У таких випадках броварській владі завжди допомагала міліція – ну а що: і команда чимала, і виглядають грізно, і з керівництвом все «схоплено». Та й тут не склалося: одна справа полякати непокірних, викликати на пояснення, а інша справа вчинювати відверто протизаконні дії проти мирних демонстрантів – на таке вони не підписувалися. Міліція виконує свій обов’язок і слідкує за громадським порядком, не втручаючись у події. А акції протесту ростуть як гриби, порушуючи спокій у «броварському королівстві» та сон пана Федоренка, який є втіленням всього «гарного та світлого», що є в житті кожного броварчанина.

Коли всі методи випробувані, потрібно вводити важку артилерію – у прямому значенні цього слова. Ні-ні, Ви не подумайте, до танків поки-що не дійшло, залишимо їх на потім.
У міської влади є інша, не менш серйозна зброя – броварські комунальники під керівництвом генерала фон-Голубовського! Як в тому анекдоті: «стройбат – це взагалі звірі, їм навіть зброї в руки не дають». Зброї їм дійсно пан генерал в руки не дає, а ось важкої техніки у них, здається, більше, ніж потрібно! І дарма, що, можливо, там десь трубу прорвало, або десь сотня людей сидить без світла – у наших комунальників є більш важливі проблеми, наші комунальники борються з мирними зборами громадян у центрі міста, щоб громада не порушували спокійне життя можновладців.

І що найцікавіше – з юридичної точки зору ж не підкопаєшся. Мотивуючи свої дії суспільною необхідністю, наші комунальники можуть робити все, що завгодно! По-перше, технікою можна заблокувати місце проведення зібрання, по-друге, технікою можна створити сильний шум, який перешкоджатиме ораторам, а найголовніше – можна увімкнути дизельні двигуни на повну, та так, що людям вже й не потрібне те зібрання, аби вийти з цієї хмари вихлопів.

Але забула наша влада про те, що в останній ланці всієї цієї боротьби стоять люди, прості виконавці, яких начальство змушує робити все це беззаконня. Що крановщик, який випускає хмари вихлопів на мирних демонстрантів, така ж людина, як і всі інші. Що він чудово бачить, що відбувається, і співчуває цим людям.
Влада, яка змушує підлеглих робити беззаконня, повинна бути готовою, що рано чи пізно вона зіткнеться зі свідомим саботажем своїх наказів. Вони повинні бути готові, що рано чи пізно співчуваючий міліціонер з оточення відступиться, юрист пропустить пару слів у документі, а комунальник «випадково» переплутає важелі…

Як і відбулося цього разу…

Крига рушила, пане Сапожку, брехня не може бути вічною, а влада, яка не поважає своїх громадян, не може заслуговувати на повагу!