Поліцейські на Кірова 1Уже майже тиждень біля парку ім. Шевченка, який “стаханівськими” темпами дореконструйовують до штучного дедлайну - Дня міста, встановлено “лежачі поліцейські”. Усе б нічого, проте дбаючи про безпеку пішоходів, хтось при цьому геть забув про безпеку водіїв.

Пішохідний перехід біля аптеки через вул. Кірова справді ніколи не був безпечним. І хоч тут ніби й не такий вже великий потік машин, як на Київській, та й сама вулиця не дуже широка, все ж видимість на цій ділянці дороги вкрай погана. У темну пору часу перехожі на зебрі виникають з темряви дуже несподівано, та й у просто похмурий день важко помітити, коли від дерев відділяється постать пішохода, що раптом вирішив перетнути дорогу.

Замість того, щоб збільшити освітленість цієї ділянки у вечірній час, чи облаштувати світлофор “за вимогою”, чи просто позначити перехід додатковими попереджувальними знаками, десь там у владних кабінетах  хтось вирішив покласти тут фізичні обмежувачі швидкості. При чому, скоріш за все, це зробили на вимогу мешканців або місцевого депутата. Зважаючи на культуру водіння у нашій країні “лежачі поліцейські” справді часто здаються єдиним ефективним способом вирішенням подібного питання.

Поліцейські на Кірова 4

Та менше з тим. Так то й так. Але чому уже стільки днів минуло, а ці пристрої примусового зниження швидкості досі не позначено ні належними знаками, ні жовтим кольором? Особисто я помітила появу цих “перешкод” на дорозі, гучно вдарившись об них передніми колесами автомобіля. При цьому я не летіла на великій швидкості, бо маю звичку пригальмовувати перед цим переходом, знаючи, що він не дуже безпечний та погано освітлений. Проте навіть швидкості 40 км на годину вистачило, щоб відчути удар. Це був вечір і світло від ліхтарів не досягало до першого “лежачого”, на нього якраз падала тінь. Та й “конструкція” самого обмежувача дуже не вдала. Щоб його без ушкоджень проїхати, потрібно майже повністю загальмувати, а не зменшити швидкість до 20 км на годину, як тго вимагають правила та норми.

[caption id=”attachment_20809” align=”aligncenter” width=”586”]Поліцейські на Кірова 3 Ні розмітки жовтого кольору…[/caption]

[caption id=”attachment_20808” align=”aligncenter” width=”588”]Поліцейські на Кірова 2 Ні попереджувальних знаків[/caption]

Це був понеділок. Сьогодні уже четвер. Проте досі - я навмисно з’їздила тули та зробила ці фото - обмежувачі швидкості стають несподіванкою для водіїв: ні знаків, ні розмітки. Невже для того, щоб забезпечити безпеку пішоходів, обов’язково потрібно наражати на небезпеку водіїв? Чому облаштування “лежачих поліцеських” не супроводжується одночасним встановленням дорожніх знаків? А з жовтою фарбою, я так розумію, у місті взагалі системна проблема. Заміна пристроїв примусового гальмування на бульварі Незалежності також відбувалась у спосіб “нехтування безпекою”: жовтою фарбою нові “бугри” покривали не одразу, а через день-два. Проте там хоча б знаки висять, та й водії звиклі до перешкод.

А от встановлення нових “поліцеських” на місці, де їх ніколи не було, без жодних позначень - це не просто халатність. Ця безтурботність може призвести до трагедії, від якої, до речі, можуть постраждати не лише водії, а й пішоходи, на яких може налетіти авто, що несподівано наскочило на штучну перешкоду. То ж хочеться сподіватись, що до Дня міста на Розвилці відремонтують не лише парк ім. Т. Шевченка, а й цю прикру “несподіванку” на дорозі!