Перша школа 3Останнім часом в освітянському середовищі Броварів ширились чутки про те, що влада планує закрити найстарішу броварську школу – ЗОШ № 1. Про це нібито йшлось на якихось нарадах, про це казали навіть депутати на своїх звітуваннях перед громадою на початку року, обіцяючи не допустити закриття. Щоб підтвердити або спростувати дану інформацію, ми попрямувати безпосередньо до начальника управління освіти, науки та молоді Володимира Онищенка. У перші ж хвилини нашої розмови очільник броварської освіти запевнив нас, що ніхто 1 школи закривати не збирається, проте з подальшого спілкування з’ясувалось, що таки диму без вогню не буває…

Онищенко«Чутки про закриття 1 школи – це брехня! Можете так і написати», - заявив Володимир Іванович та почав розповідати, скільки всього останнім часом було зроблено для школи: замінено старі вікна на пластикові, облаштовано спортивний майданчик, оновлено кухонне обладнання у їдальні, проведено ремонти в окремих класах. «Якби ми дійсно хотіли закривати школу, навіщо б ми вкладали у неї гроші?» - риторично запитав начальник управління освіти та ще раз додав: «Ні, її не закриватимуть».

Також він розповів, що у часи, коли мером Броварів був Віктор Антоненко, була ідея побудувати нову школу поряд зі старою, зробити між ними перехід, і коли всі діти перейдуть до нової будівлі, провести повну реконструкцію старої. Проте потім настала фінансова криза і гроші закінчились, тож залишився наполовину зроблений проект. Відтак було вирішено реставрувати заклад паралельно з проведенням навчання. «Наступного року ми плануємо зробити капітальний ремонт коридорів і, якщо вдасться, відремонтувати актову залу», - зазначив пан Онищенко.

Перша школа 1

Після цього очільник освіти зізнався, що були розмови стосовно пониження ступеня школи, тобто замість школи для 1-11 класів думали зробити школу для 1-9 класів. Це було пов’язано з розрахунками вартості перебування дітей у школі. У ЗОШ № 1 вартість навчання однієї дитини складає 7560 грн при загальній кількості 403 учні. А от, наприклад, у школі № 2, де навчається 1131 учень, ця вартість складає 6170 грн, що на понад 1000 грн дешевше. При цьому у 10 класі у 1 школі навчається 17 учнів, а кошти вчителям ідуть такі самі, як у школі № 2. «Тому головне обласне управління після проведення перевірки було здивоване тим, що ми утримуємо 1 учня за такі кошти, і порекомендувало понизити ступінь школи, проте міський голова не погодився на це і сказав, що у разі відсутності державного фінансування, буде утримувати школи за кошт місцевого самоврядування. Тобто йшлось не про закриття школи, а про можливе пониження ступеня з 1, 2 та 3-го на 1 та 2-ий», - уточнив Володимир Іванович.

Перша школа 2

Загалом же наша розмова пройшла на позитивно-солодких тонах. Та після неї ми вирішили перевірити, чи все аж так добре у школі, як описав нам шановний голова управління освіти. Тому ми пішли до директорки Броварської ЗОШ №1 Рокоман Олени Григорівни. На посаді директора пані Олена працює вже 3 роки, а тому охоче перерахувала, що було поліпшено у навчальному закладі за цей час. Список починався з вищезгаданих: спортивного майданчика, обладнання в їдальні, нових вікон, а продовжували його нові парти зі стільцями для школярів та столи для вчителів, заміна непрацюючих батарей на нові, оснащення школи новими комп’ютерами та ремонт стель, що протікали та вже обвалювалися.

Перша школа 4

Проте коштів на всі ці покращення у бюджеті міста за минулі роки ми не побачили. Коли ж ми запитали директорку про загальну кількість виділених школі грошей з бюджету, наприклад, на заміну вікон, пані директорка точної суми не назвала і зізналась, що батьки також зробили свій грошовий внесок у фінансування цих робіт, та який саме, теж назвати не змогла, сказавши щось типу «ну приблизно 50%». Та ще більше нас здивувало, що після цього запитання директорка стала запевняти нас, що вона не розпоряджалася ніякими коштами – ні від міськради, ні від батьків, що вона – «не розпорядниця», що, звісно, не може не насторожувати.

З усього переліченого директоркою нам вдалось побачити лише замінені вікна, нову їдальню та відремонтований запасний (він же й основний) вхід до школи. Нові комп’ютери нам не показали, бо в той день не було в розкладі інформатики, а єдиний ключ від класу є тільки у вчителя інформатики. Також не побачили ми й замінені батареї.

Але менше з тим. Головне, що ми тепер напевне знаємо, що юних мешканців старої частини нашого міста не позбавлять можливості відвідувати школу неподалік від домівок. І запевнив нас у цьому сам керівник броварської освіти, чим спростував загрозливі чутки.