• Сьогодні: Вівторок, 28 Вересня, 2021

Пленум ветеранів постановив: ветерани Броварщини повинні агітувати за Партію регіонів

Серпень16/ 2012
avatar
Маєш право знати

Команда "Маєш право знати"

На сайті “Громадського захисту Київщини” днями було опубліковано статтю під назвою “Адмінресурс в дії“, у якій міститься репортаж журналіста Максима Забільського з Об’єднаного пленуму ветеранських організацій міста та Броварського району, що пройшов 9 серпня. Оскільки даний пленум мав явні агітаційні ознаки та стосується кандидата, який балотується у виборчому окрузі № 97, ми передруковуємо даний матеріал на нашому сайті.

Влада Броварів та району буде беззастережно використовувати адміністративні  важелі впливу для відвертої агітації за свого кандидата в депутати, тобто за Сергія Федоренка.  У цьому, власне,  мало хто й сумнівався. Навіть, не дивлячись на губернаторську настанову – вибори на Київщині мають стати взірцем чесності, справедливості, рівних умов.

Об’єднаний  пленум ветеранських організацій міста та Броварського району, який пройшов 9 серпня цього року у в актовому залі районної ради,  став зайвим підтвердженням тому, що слова не дуже часто збігаються з реальністю, коли мова йде про правлячу партію.

Місце  у президії поряд з міським головою Ігорем Сапожко, головою Броварської райдержадміністрації Петром Іваненком, керівниками ветеранських організацій зайняв і «масажист країни» Сергій Федоренко.

136 делегатів пленуму затвердили порядок денний, який розвіяв останні сумніви щодо справжньої причини, для чого у таку спекотну погоду зібрали у залі  людей похилого віку. Вони мали послухати інформацію про  підсумки  соціально-економічного розвитку міста і району. Звісно, це було ширмою, бо головне ховалося  в другій частині цього питання порядку денного – обговорити та затвердити завдання ветеранських організацій щодо проведення виборів до Верховної Ради.

Забігаючи наперед, треба сказати, що ніякого обговорення не було. Просто зачитали проект рішення, в якому так відверто і записали  – ветерани повинні підтримувати і агітувати за Партію регіонів. Ветерани проголосували, хоча ніхто з виступаючих конкретно цього не пропонував у проект рішення.

Виступи Петра Іваненка та Ігоря Сапожко  стали зразком  самовихваляння  та парадом обіцянок: влада працює, вирішує проблеми, буде те й те. Так, є окремі недоліки, але загалом все добре.

Голова райдержадміністрації емоційно, наприклад, повідомив про те, що тільки за останній час роздав 2 тисячі земельних ділянок,  а за останній місяць підписав 500 заяв.  І не дивиться Петро Іваненко у паспорт тому, кому дає землю.  Для нього це не важливо. Бо за Конституцією усі громадяни, мовляв, мають право на земельну ділянку. Тож і роздається броварська земелька, скажімо,  киянам…

Взагалі, у вас  є можливість просто послухати аудіозапис цього виступу, який можна назвати справжнім «шедевром» високологічної мови і вкрай цікавих рішень першої особи району.

Ігор Сапожко був трохи менш емоційним, але суть та ж сама – минула влада не працювала. Нічого не робилося. А от за ці роки зроблено більше, ніж за 20 попередніх. Ігор Васильович підзабув, правда, що у ті двадцять років входять також, як мінімум, два періоди прем’єрства нинішнього, «глубоко любимого» ним президента.  Та й пана Кучму можна згадати.

Ну і зі слів обох доповідачів можна зробити висновок: їм би практично нічим було звітувати перед  тими ж ветеранами, аби не просто таки гігантська роль, яку в повсякденному житті Броварщини   відіграє всього лише одна людина. І держакти на землю не видавалися б, і медицина б зачахла зовсім, і поліклініка так би й залишилися  довгобудом, і дитячих майданчиків не було, і жителі Броварщини давилися б  у поїздках до столиці в електропоїзді в  одному-єдиному  вагоні. Ну а чого варта тролейбусна  лінія  до столиці… А варта  вона варта окремої розмови. Але послухайте, що сказав про неї пан Сапожко. Чимало цікавого почуєте майже з перших вуст.

Словом, «и солнце утром не вставало б, когда бы не было тебя…».  Той, без котрого  темна ніч оповила б Бровари та Броварщину, – то, як ви вже здогадалися, Сергій Федоренко.

…Загалом, задуманий організаторами політично-пропагандистський сценарій пленуму увесь час  наштовхувався на якусь незрозумілу для них позицію тих же ветеранів. Виступаючі, сказавши дві-три компліментарних фрази на адресу влади (ветерани ж – чемні люди), далі сміливо чесали правду-матку, і тим самим постійно намагалися опустити обох керівників, як і новоспечену «месію» Броварщини,  на грішну землю. Вони їм про страшенно великі здобутки партії влади, а діди-ветерани – про величезну проблему з аптеками у Броварах, про безпорядки у центрі міста – регулярне  розпиття спиртних напоїв у Парку «Перемога». Вони їм про асфальтування тротуарів у Броварах,  а ветеран, котрому згідно із законом за рахунок держави  зробили ремонт у квартирі – що після ремонту двері і не зачиняються, і не відчиняються. Ветеран поскаржився, три місяці пройшли, а двері – як заклякли.

Вони їм про щохвилинну, щосекундну  турботу влади про ветеранське життя, а у відповідь – у Калинівці сім’ї ветеранів відключили газову колонку. Вже чотири місяці старенькі люди змушені  тягати важкі каструлі з підігрітою водою…

Влада на все це мала свою конкретну відповідь  – вирішимо, поремонтуємо, побудуємо, розвинемо, роздамо, дозволимо. Правда, все  – у майбутньому часі. В теперішньому – запросили ветеранів на спільний обід. З надією, що подобрішають…