НерухомістьПодатки - це ціна цивілізованості суспільства Напис на фасаді Міністерства внутрішніх доходів США

А що ж означають податки у нашій державі? Що несе нам рік “грядущий”? Одна з найбільш обговорюваних нині тем - запровадження податку на нерухомість. Як депутат міськради хочу висловити свою позицію з цього питання та закликати “колег по міськраді” та громадськість теж висловлювати свої  думки і пропозиції.

У зв’язку з прийнятими змінами до Податкового кодексу місцевим органам влади надано право встановлювати:

  • ставку податку на нерухоме майно для об’єктів житлової та нежитлової нерухомості в розмірі до 2% мінімальної зарплати за 1 кв. м;
  • пільги з податку на нерухоме майно (з об’єктів житлової нерухомості) фізичним особам, виходячи з їх майнового стану та рівня доходів, у тому числі шляхом встановлення неоподатковуваної площі таких об’єктів, і релігійним організаціям;
  • вводити податок на розкішні автомобілі (об’єм двигуна більше 2,5 тис. куб. см. для дизельного двигуна, 3 тис. куб. см. – для бензинового двигуна, і вік яких не перевищує 5 років) за ставкою 25 000 грн на рік;
  • встановлення однакового підходу до оподаткування нерухомого майна шляхом введення оподаткування комерційної (нежитлової) нерухомості (будівлі підприємств і склади, готелі, ресторани і бари, туристичні бази, торгові центри, магазини, СТО, їдальні, бази і склади підприємств і т.д.) .

Для розкриття в повній мірі змін, прийнятих до Податкового кодексу й закладених у бюджет України на 2015 рік, що стосується місцевих податків, потрібно списати не один десяток аркушів, та і сам я не є фахівцем в цій галузі. Хоча чітко розумію ті ризики і недосконалість запропонованих урядом змін, як і необхідність їх перегляду. За останні тижні ця тема стала найобговорюванішою між людьми після теми війни на Сході нашої країни.

Коротко про суть податку на нерухомість.

У Законі визначено лише максимальну ставку, яка може бути встановлена, і складає вона до 2% від мінімальної заробітної плати за 1 кв. м площі, тобто 24 грн за 1 кв. м на рік. Але орган місцевого самоврядування може зменшити вищевказану ставку. Також визначено, що незалежно від рішення місцевих рад, не оподатковуватимуться квартири загальною площею до 60 кв. м та житлові будинки до 120 кв. м. Проте збільшити неоподатковувану площу можуть знову ж таки депутати на місцях.

Якщо місцева громада вирішує ввести даний податок на відповідній території, то оподатковується саме площа, яка перевищує ту межу, зазначені в Законі. Тобто, якщо загальна площа квартири скадає 65 кв.м., податок стягуватиметься з 5 кв. м, що складатиме приблизно 120 грн на рік.

Крім того, місцевим органам влади надана можливість самостійно встановлювати пільгову площу, яка не підлягає оподаткуванню. Наприклад, депутати можуть визначити не 60 кв. м, а, припустимо, 70. У цьому випадку ніякого оподаткування квартири здійснюватися не буде взагалі.

Але перш ніж приймати будь-яке рішення, потрібно провести аналіз площ квартир та будинків, які знаходяться в межах міста. Потрібно знати середню кількість мешканців у квартирах і будинках, площа яких перевищує 60 кв. м для квартир, та 120 кв. м, для приватних будинків, фінансовий стан сім’ї і т .п. Та найголовніше, що потрібно визначити: для яких цілей надходження від такого податку будуть використовуватися, які нагальні потреби відповідної громади будуть вирішені за рахунок цих надходжень? Наприклад, на ремонт під’їздів, освітніх закладів, доріг і т.п.

Не хочу бути популістом і розкритиковувати цей податок в пух і прах, тому проясню свою позицію, як бачу її сам. Особисто я за те, щоб подібний податок був введений, але він повинен бути справедливим для громадян. Вважаю, що питання про оподаткування житлової нерухомості від 60 до 80 кв. м, в якій проживає, мабуть, 60 відсотків мешканців, від 4 і більше осіб, або декілька сімей, які не мають іншого житла, не повинно ставитися взагалі. Держава не повинна вирішувати свої проблеми за рахунок більшості своїх громадян, які і так проживають у складних умовах.

Я хочу справедливого підходу до запровадження податку на житлову нерухомість відповідно до доходів сім’ї, кількості осіб, що проживають, наявності пільг, місця проживання і т.п. Наприклад, як варіант, можна застосувати розрахунок податку відносно до санітарних норм: 21 кв. м загальної площі на особу плюс 10 кв. м на сім’ю додатково, з урахуванням знижувальних коефіцієнтів на балкони та лоджії. Якщо санітарні норми не перевищені, податок не сплачується, навіть якщо площа досить велика. Наприклад, площа квартири може бути 100 кв. м, але в ній проживає сім’я з 7 осіб, тобто по санітарних нормах їм потрібно 21 х 7+10=157 кв. м, а значить, податок сплачувати не потрібно.

А уявіть, що робити власникам індивідуальних будинків? Мало того що 120 квадратних метрів для хати це тільки площа першого поверху, а ще ж є мансандри, які здебільшого не використовуються і мають майже таку ж площу? А гаражі, хлів, прибудова? Все це відноситься до нежитлової нерухомості і також оподатковується. Уявіть собі, скільки коштів доведеться сплачувати власникам приватних будівель? Пільга ж розповсюджується лише на 120 кв. м?

А тепер дещо порівняємо. Будинок площею 200 кв. м. в Києві та аналогічний будинок в с. Бервиці. Вам відомо таке село? Так от, господарі будуть сплачувати однаковий податок на нерухомість у місті, де доходи значно перевищують середній рівень по країні, а вартість будинку в середньому складає 1 млн. грн, та в селі Бервиці, де відсутня можливість працевлаштуватися, а вартість будинку 100 тис. грн. То де ж справедливість? Депутати приймали зміни таким поспіхом, що не передбачили жодної градації, не розробили коефіцієнти, не продумали ставки. Чому селянин із с. Бервиці повинен сплачувати такий же податок, як і мільйонер з Конча-Заспи? Як можна було розробити для всіх однакові коефіцієнти?

Що заважає, наприклад, прийняти поправку, відповідно до якої податок на будинки, квартири які збудовані або придбані до вступу закону в силу, не застосовуються. Чи могла бабця в 1980 році, побудувавши будинок в 200 кв. м., гараж, прибудову, знати, що в 2015 році вона буде сплачувати за це податок на розкіш? Смішно і сумно.

А визначення понять житлових і нежитлових приміщень таке розмите, що під це поняття потрапляють і горища, і сараї, і туалети, і навіть, будете сміятися, будки для собаки.

На позачерговій сесії, яка відбулася майже в день Нового Року 31 грудня 2014 року, приймалося рішення стосовно місцевих податків. Його редакція викликала немало запитань. Так, деякі норми суперечать законодавчим актам, не розроблені коефіцієнти та не зазначено за пільги. Тобто при розроблені регуляторного акту виконкомом була взята одна з редакцій державного бюджету, яка не відповідала бюджету країни, що був затверджений наприкінці грудня.  Про це мною зазначалося під час засідання сесії. Доповідач - начальник фінансового управління Пастернак Наталія Іванівна -  погодилася, що рішення потрібно доопрацьовувати, але зможуть вони це зробити не раніше середини лютого 2015 року.

Минуло майже півмісяця, але жодних роз’яснень та пропозицій Броварська міська рада не надала. Питання вкрай болюче і неоднозначне. З одної сторони, це надає можливість додатково наповнювати місцевий бюджет, з іншої сторони - викликає шквал негативних емоцій щодо неоподаткованого мінімуму житлової та нежитлової нерухомості, а також ставок і пільг.

Це питання потребує широкого обговорення з усіма прошарками населення і поки не пізно - надання пропозицій і заперечень до тих змін, які ухвалила Верховна Рада України. Якщо територіальні громади (в тому числі наша місцева адміністрація) не нададуть своїх пропозицій та побажань до запропонованих і прийнятих ВР змін, народні депутати не врахують їх під час перегляду бюджету. Тож потрібно якнайскоріше створювати спеціальну комісію з числа депутатів, працівників виконкому, експертів, фахівців, громадськості для негайного відпрацювання і аналізу змін прийнятих щодо об’єктів нерухомості.

Тож звертаюся до всіх, давайте об’єднуватись, ділитися інформацією та пропозиціями! Хто не має можливості, пишіть пропозиції в коментарях до цієї статті або на мою поштову скриньку,. Всі ваші пропозиції будуть мною опрацьовані, оформлені відповідним чином і подані до Броварської міської ради та Верховної Ради України. Також осторонь цієї проблеми не повинна стояти міська влада.

Звертаюсь до міської влади взагалі і до мера особисто: негайно створюйте комісію і починайте напрацьовувати пропозиції! Виносьте їх на розсуд громадськості, щоб прийняти зважене і справедливе рішення. Пам’ятайте, хто вас обрав, чиї інтереси ви повинні представляти і за кого боротися.

Стягнення непомірних податків - це дорога, що викликає розбій, збагачення ворога, призводить до загибелі держави”. Сюнь-цзи (313-238 рр. до н.е.). Старокитайський філософ, послідовник Конфуція