• Сьогодні: Середа, 12 Серпня, 2020

Сапожко та міськрада звернулись до ООН і НАТО щодо відсутності Різаненка на засіданні парламенту

Лютий02/ 2015
avatar
Андрій Качор

Незалежний журналіст, громадський активіст

krugliy-stil-18Дане звернення броварські депутати направили також у Євросоюз, ПАРЄ, ОБСЄ, ГУАМ та в парламенти держав світу.

Наприкінці останньої позачергової сесії міської ради 30 січня за особистої ініціативи мера Ігоря Сапожка на розгляд депутатів було винесено проект публічної заяви міської ради до низки міжнародних організацій. У даному зверненні йшлось про засудження агресії з боку Російської Федерації та щодо визнання терористичними організаціями т.зв. ДНР та ЛНР. Однак другий абзац звернення був цілком присвячений народному депутату від нашого округу Павлу Різаненку, а точніше – його відсутності на засіданні Верховної Ради під час розгляду аналогічної постанови парламентом 27 січня.

Питання про дану публічну заяву не було в порядку денному сесії міської ради, оприлюдненому на офіційному сайті БМР. Заява була поставлена на голосування з голосу, її зачитав Ігор Сапожко, а текст документу був розданий депутатам безпосередньо перед голосуванням.  Перед розглядом даного питання виступили кілька депутатів, зокрема Роман Сімутін та Євген Грєдунов, які запропонували виключити з тексту заяви абзац про Різаненка. Так, депутат Грєдунов аргументував це тим, що подібна позиція броварської міської ради недоречна в контексті звернення до ООН, НАТО, ПАРЄ та інших міжнародних організацій, вказаних в тексті заяви. У свою чергу депутат Сімутін висловив переконання, що даний проект заяви – популістичний та заполітизований.

Публічна заява БМР про Росію

Однак за пропозицію вилучити даний абзац з тексту заяви проголосувало лише шість броварських депутатів: Роман Сімутін, Віктор Резнік, Євген Грєдунов, Олег Іваненко, Олексій Кириченко  та Юрій Нужненко. Відтак остаточну версію документу було прийнято в редакції, що її запропонував Ігор Сапожко. Вже після сесії в кулуарах міськради окремі депутати висловили припущення, що сьогоднішнє голосування моде бути “публічною помстою” Ігоря Сапожка Павлу Різаненку за зруйновану схему з незаконного відчудження 95 гектарів Радіопередавального центру.

Прикметно, що менш ніж за годину після закінчення сесії містом була розповсюджена газета “Громадський ревізор”, на передовиці якої був матеріал саме про дану постанову парламенту та факт не голосування за неї Павлом Різаненком. Ще за кілька годин з’явилась публікація на сайті УНІАН про голосування на сесії Броварської міської ради вже з посиланням на “Громадський ревізор”. На цей факт у своєму блозі звернув увагу депутат Сімутін, пояснюючи, що такий збіг може свідчити про заздалегідь сплановану інформаційну провокацію.

rpo2Наше видання звернулось за коментарем безпосередньо до народного депутата Павла Різаненка, чия відсутність на парламентському засіданні й спровокувала дану ситуацію.

 – Павло Олександрович, чи підтримуєте Ви текст заяви Верховної Ради України про визнання Росії країною-агресором?

– Так, звісно підтримую, це очевидно.

 – Яка взагалі Ваша позиція з приводу дій Російської Федерації на Сході України? Чи вважаєте Ви доцільним закликати парламенти іноземних держав, міжнародні організації також визнати Російську Федерацію країною-агресором й посилити тиск на неї, а «ДНР» та «ЛНР» визнати терористичними організаціями? На що це вплине?

– Російська Федерація є країною агресором, яка спочатку анексувала Крим, а потім розпочала неоголошену війну проти України. Це так звана гібридна війна, коли спочатку засилаються диверсійні групи, постачається озброєння сепаратистам, а в критичні моменти, коли українська армія майже перемагає ці незаконні збройні формування – вводяться регулярні війська Російської Федерації. Тому відношення до цієї агресії зрозуміле: іде війна між Україною та Росією, в якій наша держава воює за свою незалежність.  Росії не стільки потрібні якісь наші території, скільки те, щоб Україна завжди залишалась у фарватері Москви або й взагалі була поглинута Росією. Це все пов’язано з імперськими амбіціями сусідньої держави і Путіна зокрема.

Що ж стосується звернень до міжнародної спільноти Верховної Ради, знаєте, це звернення лише демонструє позицію українського законодавчого органу з цього приводу, не більше, не менше. Адже аналогічні звернення були від органів виконавчої влади, від МЗС, від Президента України. Тому звернення парламенту – це просто ще одне таке додаткове звернення, цього разу – від головного законодавчого органу України. Особливого юридичного навантаження воно не несе.  

 – Тоді чому Ви не голосували за дану постанову? З чим це пов’язано?  

 – Цього дня я не був присутній у Верховній Раді. Це була позачергова сесія, її скликали менше, ніж за добу. А тому і я, і багато інших депутатів просто не змогли того дня потрапити в парламент. Це пов’язано виключно з робочими моментами.  

 – Ви плануєте вже постфактум долучити свій голос до заяви? Така процедура начебто передбачена.

 – Насправді це суто символічна процедура. Можна, звісно, написати заяву, в якій я попрошу долучити свій голос за цю постанову. Але слід розуміти, що законом заочне голосування народного депутат не передбачене і на прийняте рішення така заява ніяк не вплине. Деякі депутати роблять подібні кроки, але мені здається, що це робиться суто з іміджевих міркувань.  

 – Сьогодні на сесії депутати БМР проголосували за публічну заяву на підтримку позиції  Верховної Ради щодо визнання Росії країною-агресором нібито у зв’язку з тим, що Ви були відсутні за засіданні і не висловили громадянську позицію мешканців Броварів. Як Ви можете прокоментувати такий крок місцевих депутатів? 

 – Я прекрасно розумію, що все це відбувається в контексті місцевих виборів, які наближаються для всієї країни і в т.ч. і для Броварів. У нас рік тому відбулась Революція Гідності, і якщо десь в державі щось у зв’язку з цим змінилося, то в Броварах не змінилося майже нічого: місцевий мер, обраний від Партії регіонів, залишився на своїй посаді, так само як і регіоналівська депутатська більшість у міськраді. Я прекрасно розумію, що всі ці персонажі з тривогою очікують дуже болісної для них пластично-хірургічної операції по «відділенню рила від корита» після наступних місцевих виборів. В багатьох місцевих громадських активістах і в мені особисто вони бачать серйозну загрозу і, відповідно, дуже хочуть уникнути цієї болісної «процедури». Саме тому відбуваються ось такі спроби очорнити в т.ч. і мене, вигадуючи щоразу якісь нові надумані приводи.

Водночас мене дивує, наскільки цинічно це виглядає від людей, які також причетні до тих проблем, через які стався і Майдан, і війна з Росією. Бо Майдан почався через несправедливість в крані, через корупційну піраміду клану Януковича і в цю піраміду входила в т.ч. і броварська влада. Всі ми пам’ятаємо, що і міський голова, і депутатська більшість реалізовувала в місті політику Партії регіонів, вони штампували політичні заяви, де називали людей на Майдані радикалами та екстремістами, фотографувались з георгіївськими стрічками на масових заходах, а тепер, після революції, різко стали українськими патріотами.  Але люди все прекрасно пам’ятають що і як відбувалось. І тому досить кумедно, коли Ігор Васильович Сапожко, перебуваючи в Партії регіонів ходив з колорадською стрічкою на грудях, а тепер, коли влада змінилась, він імітує якусь патріотичність.

Але найбільша «патріотичність» міської влади проявляється в тому, що вони продовжують красти. І цинізм їхніх дій полягає не тільки в якихось політичних заявах, а в тому, що вони сьогодні по суті співпрацюють з Росією. Це не жарти і не перебільшення, мова йде про співпрацю мера і депутатської більшості з паном Поліщуком – власником мережі «Ельдорадо – який є родичем пана Мєдвєдєва – прем’єр-міністра РФ. І ці люди сьогодні в Україні відмивають незаконно зароблені гроші, зокрема у Броварах. Але крім відмивання цих коштів, вони ще й продовжують красти у громади землю, взяти хоча б ту історію з 95 гектарами Радіопередавального центру. Тому це верх цинізму, коли нинішня міська влада однією рукою краде в України на користь російського керівництва гроші і землю, а іншою – роблять подібні заяви «про засудження російської агресії». Я звик судити людей не за словами, а за справами, тому мені дуже чітко зрозуміла позиція цих людей і те, кого вони підтримують. А підтримують вони не Україну, а будь кого, хто їм кине «огризки» якихось грошей як плату за їхній корупційні дії. В даному випадку вони підтримують Росію і родину Дмитра Мєдвєдєва зокрема.  

83252_200Окрім Павла Різаненка резонансне голосування міської ради прокоментував на своїй сторінці у Фейсбук і броварський депутат Євген Грєдунов – один з двох, хто не проголосував за заяву в редакції, озвученої Ігорем Сапожком. У своєму дописі Гредунов не надто добирав слів, зокрема заявивши, що “такої єзуїтської підступності не було вже давно. Як видно за почерком місцевої влади, нові вибори вже стартували”.

Гредунов також розцінив факт голосування за дану заяву як спробу депутатської більшості насолити конкретно нардепу Різаненку: “Унікальне звернення до ООН, ПАРЄ, ОБСЄ, НАТО придумали в мерії. Вирішили і рибку з’їсти і… кісточкою не вдавитися. Точніше запхнути її вгорло небезпечному конкуренту, що не дає жити”. Коментуючи своє рішення не підтримати проект заяви, Гредунов, зокрема, зазначив: “Ваш покірний слуга і ще кілька людей відмовились гадити благородній людині та голосувати за подібну підступну редакцію звернення. Думаю, орки будуть знову використовувати це і брехати, брехати, брехати”. Повний текст допису Євгена Гредунова можна прочитати за цим посиланням. 

Piknik-yarmarok-DSC_0334Не менш емоційно відреагував на проголосовану заяву і депутат Роман Сімутін, котрий також не підтримав запропонований текст заяви. Так, зокрема, Сімутін вважає дану заяву помстою Сапожка та інших колишніх броварських регіоналів за програш їхнього кандидата на останніх парламентських виборах і системну протидію Різаненка спробам броварської міськради “красти бюджетні гроші і землю”. Окрім того Роман Сімутін переконаний, що дане голосування може бути “димовою завісою”, аби відволікти увагу суспільства від справді важливих проблем, які сьогодні накопичуються у Броварах. “Перед сапожко-трощенківським кланом постало питання, як змусити броварчан відвернути увагу від дерибану бюджету, встановлення місцевих податків на нерухомість, які Київ, наприклад, відстрочив на рік. А ще – від  затвердження Генерального плану Броварів, розробка якого, до слова,  фінансувалась не з місцевого бюджету, а за кошти родичів… керівництва РФ чий бізнес тут, у Броварах, «кришує» адміністрація Сапожка.  Креативити не стали, тож використали класичний підхід: забити інформаційне поле чимось таким, що повинно відволікти увагу та змістити акценти. Тож і вилізла заява про визнання Росії країною агресором”, – пише в своєму блозі депутат Сімутін.

Нагадаємо, що під час революційних подій минулої зими, броварські депутати та міський голова Ігор Сапожко займали прямо протилежну позицію з приводу Росії та Януковича. Так, коментуючи відмову Януковича підписувати асоціацію з ЄС, броварський мер підтримав таке рішення тодішнього власника Межигір’я, наголосивши, що Україну та Росію поєднують традиційні історичні та економічні зв’язки. А на пропозицію депутата Сімутіна закликати Януковича підписати асоціацію з ЄС  тазасудити злочинні дії “Беркуту” після побиття студентів, підконтрольна меру депутатська більшість та сам Ігор Сапожко відповіли відмовою.

Що ж до засудження репресій тодішньої влади стосовно майданівців, Сапожко зайняв ще більш жорстку позицію, назвавши дії протестувальників «вандалізмом» та «закликав Януковича навести порядок в столиці та припинити кощунство».

Окрім того, депутатська більшість броварської міськради та Ігор Сапожко зокрема не підтримали текст заяви, запропонований громадськістю щодо засудження злочинів режиму Януковича та припинення вбивств майданівців працівниками «Беркуту». У даній заяві активісти закликали депутатів та Ігоря Сапожка негайно вийти з Партії регіонів, але на таку пропозицію міський голова та депутати також відповіли відмовою.

Фракція Партії регіонів у броварській міські раді була розпущена лише після втечі Януковича в Росію, тоді ж з партії Януковича вийшов і мер Сапожко.