• Сьогодні: Четвер, 7 Липня, 2022

Чиї вказівки виконує броварська міліція, допитуючи журналістів «Маєш Право Знати»?

Березень13/ 2012
avatar
Андрій Качор

Незалежний журналіст, громадський активіст

Команда сайту «МПЗ» може не поділяти погляди авторів та не несе відповідальності за інформацію, опубліковану у розділі «Блоги». Відповідальність за зміст, достовірність фактів, цитат, власних назв та інших відомостей несуть автори текстів, розміщених у розділі «Блоги»

Спілкування з міліцією приємними не буває майже ніколи – про це знає кожен українець ще з дитинства. І не суть важливо, в якості кого вас викликають у відділок: як заявника, свідка чи підозрюваного. Особливої радості від перебування в казенних стінах чекати годі.

З іншого боку, коли ти (а не на тебе) подаєш заяву про злочин, підсвідомо очікуєш чогось «притомного» – чогось такого, що інколи ще називають «справедливість». Ну, може і не зовсім справедливості в тому розумінні, до якого ми звикли, але вже точно не ставлення до себе з боку міліціонерів як до підозрюваного.

Ще наприкінці лютого я отримав телефонний дзвінок від броварських правоохоронців з проханням прийти «на бесіду». Ніщо не віщувало біди, позаяк незадовго до цього я подавав заяву про злочин, в якій йшлось про незаконне блокування приміщення міської ради невідомими особами у формі працівників МВС. Проте під час телефонної розмови насторожило, що спілкувався зі мною ніхто інший, як начальник карного розшуку п. Шляховський. Втім, зацікавленість у розкритті злочину підштовхнула мене до добровільного візиту у відому будівлю на вулиці Кірова.

Яке ж було моє здивування, коли в кабінеті перебували кілька оперів, а на всіх увімкнених казенних комп’ютерах красувався відкритий сайт «Маєш Право Знати»! Виявилось, що викликають мене по справі нападу на депутата Різаненка, аби відібрати пояснення як у свідка. Про мою заяву щодо незаконних дій міліції у міськраді навіть не йшлось.

Оперативник Євген Кузик старанно та довго записував на комп’ютері кожне слово, пояснюючи, що не звик друкувати, але цього разу так йому наказало начальство. Спочатку все було начебто нормально: я розповідав, як приїхав на місце скоєння нападу, як побачив там постраждалого та його водія, як приїжджала на місце подій міліція і як я викликав «швидку». А далі почались «художества».

«В яких Ви стосунках з Павлом Різаненком? Що знаєте про його дружину? Чи має він братів або сестер? А дітей? В яких Ви стосунках з його помічниками, водіями і т.п.? Де він працює? Де проживає? Чи бували Ви у нього в помешканні?» – ось такі питання ставили міліціянти, котрі розслідували – увага! – напад на депутата. До чого тут мої стосунки з його помічниками? Яким чином стосується нападу факт (або його відсутність) мого знайомства з активістами «МПЗ» Іллюхіним та Дяченко? Було ще багато дивних питань, але крапки над «і» розставило наступне, задане в письмовій формі: «Що Вас спонукало написати статтю-розслідування про напад на депутата Різаненка? Чи писали Ви її на замовлення?». З цього моменту стало остаточно зрозуміло, що основна задача правоохоронців – збір інформації про Різаненка та про мене, і меншою мірою (якщо таке завдання взагалі стояло) – пошук злочинців.

Відбір пояснень тривав близько чотирьох годин. Їх двічі переписували, до протоколу додали повний текст моєї статті з розслідуванням обставин нападу, і зрештою вийшло понад 15 аркушів тексту, кожен з яких я мав підписати.

Мене викликали наступного дня, а потім ще і ще. Зрештою, той тиждень в міліцію я ходив немов на роботу. Коли я відмовився надалі ходити до Шляховського на його телефонні прохання, прямо у відділку була виписана та вручена повістка, в якій я вперше дізнався, що офіційно проходжу по справі як свідок, а разом зі мною свідками також є ще два активіста «Маєш Право Знати» – Аліна Дяченко та Сергій Іллюхін.

 

Такі повістки видають броварські слідчі. В повістці неправильно вказано прізвище свідка та й написана вона іноземною мовою. Формально, свідок може проігнорувати даний документ.

Потім були ще спроби допитати мене без присутності слідчого по справі та без офіційного доручення цього ж слідчого на допит; намагання вирішити все «по-людськи», а не по закону і т.п., на що я реагував однаково – йшов з будівлі на Кірова без таких «бесід».

«Крайній» на даний момент мій візит в міліцію відбувся вже безпосередньо на допит до слідчої Бондарєвої – цього разу в присутності адвоката. Бондарєва також розпитувала про мої стосунки з Різаненком, Дяченко та Іллюхіним, де і коли я з ними бачусь та чим займаюсь. Після моєї чергової відмови давати відповіді на запитання, котрі не стосуються суті справи, слідча «пригрозила» відеозаписом моїх свідчень (або відмови від дачі свідчень, які не стосуються суті справи) в присутності експерта. Це вже ставало смішно і я, попрохавши виписати довідку про те, що свідок Качор А.В. таки явився на допит в зазначений час і розповів усе йому відоме по справі, забрався геть. На прощання Бондарєва пообіцяла надіслати чергову повістку на черговий допит, але досі такого документу мені не надходило.

Довідка про те, що свідок по справі нападу на депутата дійсно явився до слідчого на допит. Жодного штампу чи печатки.

Проте варто таки зазначити: неприхованого тиску, якихось спроб залякати мене абощо – до честі міліціонерів – не було.
Якщо не враховувати єдиний епізод. В кабінеті того самого начальника карного розшуку Шляховського один з оперативників доволі грубо намагався звинуватити мене, (дослівно) «что ты хулиганишь в интернете». Міліціонер вів себе підкреслено зверхньо, звертався на «ти», відмовлявся представлятись і на останок кинув «поговори мне тут еще!». Сумна така сміхота, яка, проте, нагадала – це міліція. Українська.
У зв’язку з цим хотілося б поставити кілька запитань начальнику броварських міліціянтів пану Семікопу.

Пане полковнику!

Пригадується, саме Ви нещодавно зазначали, що в Броварах склалась настільки «складна оперативна обстановка», що навіть мирні зібрання громадян потрібно обмежити, аби в «Броварах не дестабілізувалась ситуація з громадською безпекою».

Головний броварський міліціонер офіційно визнає, що допустив в Броварах створення “складної оперативної обстановки”

Чому ж тоді броварська міліція, замість того, аби ловити злочинців та не допускати «складної оперативної обстановки в місті Бровари», з’ясовує в незалежних журналістів мотиви, чому ті вирішили написати якусь статтю? А принагідно – намагається скористатись зручною можливістю розпитати про контакти тих самих журналістів, особливо, якщо йдеться також про контакти з місцевими депутатами, які опонують владі.

Чому до незалежних журналістів аж така «увага» з боку місцевої міліції, що інколи призводить до абсолютного беззаконня, як у випадку зі свавільним не допуском працівників ЗМІ на відкриті сесії міської ради з боку броварських правоохоронців?

Я не спеціаліст, що фахово розбирається в нюансах роботи правоохоронних органів, але впевнений – більшість погодиться, з тим, що міліція в Броварах часто займається чим завгодно, тільки не «стабілізацією громадської безпеки».

  • avatar
    Expert
    10 років тому

    “з’ясовує в незалежних журналістів мотиви” -залежних від зарплатні “опонентів” та “опозіцеонерів”!:)

    • avatar
      Andriy Kachor
      10 років тому

      Та розкажіть вже ж мені, нарешті, до кого йти за зарплатою і скільки брати грошей!:) а то вже скільки про це пишете – постійно анонімно, до речі – а уточнень ніяких не даєте)

      • avatar
        Maksym
        10 років тому

        я десь чув, що треба йти в амєріканське посольство.

        • avatar
          Rpaarp
          10 років тому

          Адреса м. Київ, вул. Сікорського 4 (колишня вул. Танкова), посольство США. Вас там чекають, торбу візьміть побільше а то можливо не все поміститься :-)

      • avatar
        Alice
        10 років тому

        Розумієте, Андрію, коли людина каже, що професійно працює – безкоштовно, у пересічного громадянина виникає певний потенціал недовіри до такої людини. А за які ж кошти ця людина  існуєте? До того ж цілком справедливо отримувати “зарплатню” за будь – яку професійно виконану роботу. Заперечувати подібні речі – елементарно недоцільно.

        • avatar
          Сергій Іллюхін
          10 років тому

          Alice, скажіть, будь-ласка, даний сайт зроблено професійно? А сайт ОСББ будинку, де я живу 
          http://shevchenko4a.org.ua/ ? А мій персональний блог http://botaniki.org.ua/ ?
          Я – керівник IT-проектів, займаюсь аутсорсингом, розробляю сайти – це моя професійна робота.
          При цьому ніщо не заважає мені виконати таку саму роботу безкоштовно, якщо я бачу, що це цікаво, що це корисно.
          Я не журналіст, але більша частина матеріалів, які Ви зараз бачите на сайті, написані були саме мною – це моє хоббі, не знаю, наскільки професійно у мене це виходить.
          Андрій – дійсно професійний журналіст, він заробляє гроші журналістикою, але це не означає, що будь-яку статтю, яку він пише в блогах, він пише за гроші.
          Це особливість громадської діяльності: збирається колектив людей, об’єднаних спільною метою, і вкладає свої сили і свій вільний час у спільну справу

          • avatar
            Alice
            10 років тому

             Шановний Сергію, аргументи надали переконливі. Тобто, Ваша громадська діяльність – це від серця, а не для кар’єри, заробітку… Якщо так, то приємно познайомитись із колективом вільних людей.
            Проте, час покаже – чи реалізується прогноз пані Світлани, чи  Ви і надалі будете продовжувати Вашу незалежну громадську діяльність.
            Хоча, я вже спостерігала “революційну” передвиборну активність позаминулого року та і не дуже вірю у  дива. Мабуть, стара вже стала.
             Краще, процитую Вам Кіпелова – “власть всегда пила чужую кровь…” Риторичне запитання – а що тепер  влади  жадають святі?
            Переконайте,  що політика – не брудна справа.

          • avatar
            Сергій Іллюхін
            10 років тому

            Згоден з Вами в тому, що до листопада 2012 переконати когось у чомусь неможливо :)
            Але все ж не розумію, чому виникають підозри: виборів до міськради в цьому році не буде, у Верховну Раду – також навряд чи ми будемо йти, а реально потенційним кандидатам (Федоренку, Різаненку, Іваненку, Ратнікову, Кравцю) – від наших статей якось ні холодно, ні жарко…

          • avatar
            Alice
            10 років тому

            Сергію, кожному з тих, кого Ви вище назвали, як і кожному іншому кандидату в іншому місті України та будь – якої іншої країни світу,  вигідно послабити позицію своїх конкурентів. Це, в тому числі, досягається за допомогою політтехнологій. Це все загальновідомі речі. Проте,  я не висуваю проти Вас та Ваших колег ніяких звинувачень. Якщо це – Ваше хоббі, то дуже добре, що таке існує.
             Бажаю успіхів. 

  • avatar
    Сергій Іллюхін
    10 років тому

    Андрію, є припущення, чиї вказівки вони виконують?

  • avatar
    Guest
    10 років тому

    “Спілкування з міліцією приємними не буває майже ніколи – про це знає кожен українець ще з дитинства.” – Це твій власний стереотип. І не треба його приліплювати всім українцям. Це перше, і друге – ти сам написав, що міліція виконує чиїсь вказівки, так от вияви чиї, а потім публікуй.

    • avatar
      Andriy Kachor
      10 років тому

      Перше: я не написав, що міліція виконує чиїсь вказівки – я поставив риторичне запитання. 
      Друге: дуже цікаво було б познайомитись з людиною, котрій спілкування з українською міліцією приносить радість і насолоду. Можливо, такі існують в одиничних екземплярах, тому й цікаво. 

      • avatar
        Guest
        10 років тому

        Я не хочу більше нічого тобі доводити, хоча ти в деякій мірі не правий. З дитинства українці не спілкуються з міліцією. А якщо спілкуються – то це вже не достатнє виховання батків, що веде до того, що з дитини виростає бандит – тільки у цьому випадку діти спілкуються з міліцією. І, якщо б не міліція, кому б ти заяви та скарги писав? У пожежну службу? Я просто звертаю увагу на те, що цей вислів не дуже коректний. Міліція – це ті самі люди, вони просто виконують свою роботу. Ти просто не питав думку громадян, тому й написав, що такі як я існують в одиничних екземплярах. Вибач, але знайомитися не маю бажання.

        • avatar
          Сергій Іллюхін
          10 років тому

          Guest, я вірно розумію з Вашого коментаря, що Ви з міліцією ще не спілкувалися?

        • avatar
          Dbozhok
          10 років тому

           ви писали заяви і скарги в міліцію?? якщо так – то “шо оно вам дало?” (с)Митець
          у мене викрали паспорт в Києві, свідоцтво про реєстрацію авто, посвідчення водія і ключі від квартири. згідно закону – я маю право написати заяву про це в БУДЬ-якому відділенні міліції.
          броварьскі воїни послали мене в відділ того району де сталася крадіжка. після довгих качель і неабиякого мого напору, пограничного з хамством, мені все-таки вдалося написати заяву вдома, в Броварах. ця процедура зайняла години 2 часу.
          чи варто говорити про те, що злочин не розкрито і документи не повернули?

          так що таку заяву можна писати і пожежникам, і в гастроном, і папі римському – ефект той самий. а журналіста, бачте тягають. вони працюють…

          • avatar
            Podol
            10 років тому

            а ви уявіть себе в ролі поліцая… де б ви шукали чужі речі??? впевнений, що загубили їх з власної необережності (можливо були в стані алкогольного спяніння) іншими словами про такі випадки заявляють з метою відновлення документів… чи хочете сказати. що вам відмовили (ті самі поліцаї) у видачі нових прав??? 
            вважаю ваш комент абсурдним. і відношу вас до таких як качур (далекого від життя індюка) який вміє писати гарно… але в голові пустота… я не доказую, що міліція права… бувають різні випадки… але повірте, що є порядні міліціонери… просто у світі зявляється більше таких як качур… у мене багато прикладів щодо Броварського МРВ… повірте там працюють професіонали… 

          • avatar
            Сергій Іллюхін
            10 років тому

            Не сумніваюсь, що у броварській міліції працюють професіонали своєї справи, питання в іншому – працюють НА КОГО? На своїх роботодавців – громадян чи …?

          • avatar
            Alina Dyachenko
            10 років тому

            Неймовірно! ))) Насмішили! Добре, що читала ваш коментар сидячи ))) “В Броварському МВР працюють професіонали”. Увесь мій досвід звернень до “МВР” доводить лише одне – ніхто там не працює на захист моїх прав, єдине, що чекає у броварській міліції мешканця Броварів – це марнування часу та бюрократична возня. Ти приносиш їм надруковану заяву, а вони потім її у тебе переписують у вигляді “пояснень”, імітуючи роботу, запрошують п’яних понятих при прийнятті речових доказів, а потім виносять постанову про відмову у порушенні кримінальної справи через те, що не переконались, що ти це ти (( Я скаржилась їм вже двічі – і жодного разу жодних результатів, лиш відписки та бездіялність – і купа витрченого мною часу. Недопуск журналістів на сесію є, покараних немає, випуск фальшивої газети є – винних не знайдено. Я вже не кажу про те, як ці мєнти (інакше їх язик не повертається назвати) розслідують справу з нападом на Різаненка. Коли мене опитували ще в перші дні, то цікавились не обставинами нападу, а тим, кому я розповіла про це і хто з журналістів написав статтю… 
            Якщо Ви наважились стерджувати, що у броварській міліції працюють професіонали, то щоб переконати когось у цьому на цьому сайті Вам слід навести конкретні приклади. Інакше – на фоні десятків прикладів непрофесіоналізму, які ми згадували – Ваше твердження звучить голослівно.

  • avatar
    oko saurona
    10 років тому

    вони за тобою спостерігають

  • avatar
    матяшко
    10 років тому

    Наша міліція це позор нації

  • avatar
    anonymous 2
    10 років тому

    Зубы целы и слава богу.
    И не надо навязывать всем и говорить за всех, что “Спілкування з міліцією приємними не буває майже ніколи – про це знає кожен українець ще з дитинства”.

    • avatar
      Andriy Kachor
      10 років тому

      А не могли б Ви описати якийсь випадок з власного досвіду, коли спілкування з міліцією у Вас було приємним? Ну справді цікаво, бо складається враження, начебто ми живемо в інших реальностях. 

      “57% опитаних Центром економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова не підтримують діяльності міліції. Про це свідчать результати опитування… 6% підтримують діяльність міліції, а 10,7% не змогли відповісти на це питання…Також було поставлено питання, як, на думку респондентів, діятиме середньостатистичний начальник районного відділення міліції, якщо при розслідуванні кримінальної справи він отримає вказівку від керівництва порушити закон.
      61,6% опитаних відповіли, що міліціонер виконає вказівку начальника, 9,4% заявили, що він у такій ситуації вчинить за законом, 7,2% припустили, що він на словах погодиться з керівництвом, але буде намагатися уникати виконання протизаконних дій…”http://ukranews.com/uk/news/ukraine/2011/11/10/57494 

      Зверніть увагу: лише 6% українців підтримують дії міліції – органу влади, який мав би захищати права громадян. Це статистика найавторитетнішої соціологічної агенції в Україні, а не моя власна думка.