Щороку в Броварах близько 2,5 тисяч людей здає кров у якості донорів
Незважаючи на значні досягнення науково-технічного прогресу, на жаль, ще не винайдено доступний штучний замінник крові. Тому кожного дня люди, що ведуть боротьбу за своє життя які потребують негайного переливання крові, сподіваються, що з семи мільярдів населення Землі, знайдуться ті, хто стане добровільним донором та подарує частину себе заради іншого.
У 2005 році Генеральна асамблея охорони здоров’я ООН постановила призначити 14 червня Всесвітнім днем донора. З нагоди цієї дати, ми вирішили відвідати трансфузіологічне відділення Броварської центральної районної лікарні, аби ознайомитись з власне процедурою забору крові у донорів та поцікавитись загальною ситуацією з донорством у нашому місті.
Ми поспілкувались із завідуючим відділенням – Перевезенцевим Андрієм Сергійовичем. Він розповів нам, що броварське трансфузіологічне відділення досить невелике та складається всього з 5 людей (завідуючий, він же лікар, три медсестри та одна санітарка). За рік відділення приймає більше 2,5 тисяч людей-донорів, їх кров постачають до Броварської районної лікарні. Також Андрій Сергійович ознайомив нас з процедурою забору крові та вимогами до неї.
- Доза збору крові складає 490 грамів. Це є оптимальною кількістю для кожної людини, яка зовсім не шкодить, а навпаки, покращує функціональність та сприяє оновленню організму.
- Також особа, яка виявила бажання здати кров повинна не мати таких захворювань як: Сифіліс; ВІЛ/СНІД; Інфекційні гепатити; Туберкульоз, бруцельоз, туляремію, токсоплазмоз, малярію; Інфаркт міокарда, ревмокардит, вади серця; Онкологічні захворювання; Виразкову хворобу шлунка та дванадцятипалої кишки; Хвороби нирок, печінки; Розлади психіки та поведінки; Хвороби нервової системи; Бронхіальну астму та алергічні захворювання; Прионні інфекції; Прийом гормональних препаратів.
- Протягом останніх 48 годин донор не повинен вживати алкоголь та інші психоактивні речовини.
- Донор повинен не займатися наданням сексуальних послуг за плату, не вступати у статеві стосунки з малознайомими особами без презерватива, не бути схильним (-ою) до частої зміни статевих партнерів.
- Донора не повинен турбувати: кашель, втрата ваги, збільшення лімфатичних вузлів, пітливість, озноби, кровотечі, головні болі та сонливість, швидка стомлюваність, розлади шлунково-кишкового тракту, болі у суглобах, герпетична інфекція.
- Якщо донор жіночої статі, то вона не може бути донором за 7 днів до та 7 днів після менструації.
- Перед забором крові донор повинен заповнити анкету, в якій його інформують про відповідальність перед законом за навмисну шкоду здоров’ю майбутніх реципієнтів.
- Потім проходить реєстрація, тобто старша медсестра заповняє облікову картку донора, в якій вказує його паспортні дані, тому на забір крові треба завжди приходити з паспортом.
- Перед власне процедурою донора оглядає терапевт та лікар з шкірвенерологічного відділення.
- Процедура забору крові триває від 5 до 7 хвилин.
- Одразу після забору крові визначається її група та рівень гемоглобін, якщо він не перевищує позначки 120, то гемокон (посуд, в якій міститься здана кров) утилізується, тобто спалюється в спеціальній лабораторії.
Зрештою завідувач запевнив нас у тому, що всі інструменти, голки і системи переливання, які зараз використовуються в трансфузіології – одноразові й відразу після використання утилізуються.
Ще Андрій Сергійович розповів нам, що в Україні діє закон, згідно з яким за здачу донорської крові передбачена оплата: за кожну дозу має надаватися грошова компенсація в розмірі близько 100 гривень та вихідний день для відновленні сил (у цей день краще уникати важкого фізичного навантаження та слід пити багато рідини). Проте броварській лікарні постійно не вистачає донорської крові, бо бажаючих здати кров досить мало, оскільки грошову компенсацію донорам не видають через відсутність коштів. Відтак здебільшого в лікарні донорами стають рідні пацієнтів, яким необхідне переливання крові, та родичі майбутніх мам. Також суттєвою проблемою є нестача окремих груп крові: на зберіганні у лабораторії крові переважає найрозповсюджена група крові «2+», а от дуже рідкісної, проте не менш потрібної «4–» майже немає.
Отже, 14 червня, в Всесвітній день донора, є нагода замислитись над тим, щоб стати донором та віддати маленьку частину себе, аби врятувати чиєсь життя!
