
«Споживач має право»: чи повинен покупець платити за розбитий товар у супермаркеті?
Команда сайту «МПЗ» може не поділяти погляди авторів та не несе відповідальності за інформацію, опубліковану у розділі «Блоги». Відповідальність за зміст, достовірність фактів, цитат, власних назв та інших відомостей несуть автори текстів, розміщених у розділі «Блоги»
На електронну скриньку рубрики «Споживач має право» надійшов лист від броварчанина Олександра, який попросив прокоментувати та пояснити прикру ситуацію, яка склалася з ним в одному з супермаркетів Броварів. Зокрема Олександр пише: “Коли я розглядав для придбання чашку біля стелажу з посудом, жінка з візком, яка проходила повз мене, зачепила мене, через що чашка впала й розбилась. Я зробив жінці зауваження. Тут же до мене підбігла працівниця супермаркету, взяла уламок чашки зі штрих-кодом та наказала слідувати за нею до каси, щоб оплатити зіпсований товар. Оскільки вартість чашки доволі прийнятна (15 грн.), я не став розбиратись, хто правий і хто винен, і заплатив за розбиту чашку. Але якби у мене був зіпсований товар вартістю 500 грн., а у мене при собі не було б стільки грошей, як тоді бути. І взагалі, чи повинні клієнти оплачувати зіпсований товар, не виносячи його із зали супермаркету?”
На жаль, часом дійсно стаються неприємні ситуації, коли, проходячи повз полиці супермаркету, покупець випадково впускає товар, або товар, не належним чином зафіксований, падає з полиць. І навіть якщо вини покупця немає, як правило, співробітники магазину вимагають сплатити за зіпсований (розбитий, пошкоджений) товар. Проте у таких ситуаціях існує багато нюансів, тому потрібно насамперед з’ясувати, хто насправді винен у пошкодженні товару – відвідувач чи адміністрація магазину, яка не подбала про надійне зберігання продукції, що, можливо, навіть загрожувало вашому життю, а може винен зовсім інший покупець, з вини якого і був зіпсований товар. А найголовніше, що потрібно знати: Закон України «Про захист прав споживачів» стоїть на боці покупця в таких ситуаціях, але, на жаль, люди про це не знають і не цікавляться своїми правами. Спробуємо більш детально розібратися в цій ситуації і пояснили, як потрібно діяти у подібній «форс-мажорній» ситуації.
Продавець повинен довести вашу вину
На перший погляд, закон однозначно говорить про те, що збитки, завдані іншій особі, повинні бути відшкодовані. Але не все так просто, якщо це сталося на території супермаркету. Якщо взяти ситуацію з пошкодженням товару в супермаркеті, необхідно виходити з того, що ризик випадкового пошкодження речі несе її власник. Тобто на момент до покупки це магазин. Але в той же час не потрібно забувати і ту норму Цивільного кодексу, яка говорить, що шкода, завдана майну іншої особи, підлягає відшкодуванню. Однак тут ще треба довести, що в цій ситуації існує вина покупця. Для цього необхідно зібрати цілий ряд доказів - свідчення свідків, фіксація камер відеоспостереження супермаркету. У Цивільному кодексі Україні про ризик випадкового пошкодження сказано у статтях 323, 668 та 1166. Але щоб звинуватити вас у тому, що ви розбили річ, адміністрація дійсно повинна мати докази. Тому якщо реальних доказів немає, то чому ви повинні за це платити?
Крім того, потрібно ще довести, що пошкодження речі сталося з вашої вини. Можливо, ви й розбили товар, але сталося це через те, що він стояв на полиці погано закріплений, а значить, адміністрація не подбала про його надійне зберігання. Можливо, вас штовхнув інший покупець, і ви навалилися на стелаж з посудом. Може бути й таке, що ви просто проходили повз розбиту банку з помідорами і з вас вирішили зробити винуватця.
Винен чи ні, встановлює тільки суд
У будь-якому випадку, якщо з вами трапилася така неприємність - не панікуйте і не поспішайте платити «по чеку». Адекватно оцініть ситуацію і дійте відповідно до букви закону, який цілком на вашому боці. Такі виплати мають відбуватися виключно через суд, на якому ще необхідно довести вину покупця, в тому числі й те, що мала місце зумисна дія. Нічого на місці не оплачується, на місці тільки фіксується.
Відтак ви маєте повне право відмовитися платити за пошкоджений товар. Якщо адміністрація супермаркету все ж наполягає на вашій вині, вимагайте скласти акт про нанесення шкоди та надати факти, що доводять вашу вину. Обов’язково простежте, щоб були свідки, які зможуть підтвердити або спростувати інформацію, яка буде записана в акті. У зазначеному документі мають бути підписи самого покупця, адміністрації супермаркету і свідків. Його передають до суду і далі вже представники закону розбираються в ситуації, після чого, на підставі фактів та доказів, виноситься рішення - повинні ви відшкодовувати збитки чи ні. Можливо, за розбиту пляшку пива вам буде простіше заплатити, ніж ходити по судах. Але це справа принцип: якщо ви розумієте, що це сталося не з вашої вини, чому ви маєте платити за це? Крім того, уявіть, якщо б на місці цієї пляшки пива опинилась пляшка дорогого марочного коньяку…
Право споживача - вільний вибір продукції
Може трапитися й так, що адміністрація відмовляється складати будь-які документи і продовжує вимагати негайного відшкодування збитку. У такому випадку, нагадайте їм про пункт 2 статті 17 Закону України «Про захист прав споживачів», в якому говориться: «Продавець (виконавець) зобов’язаний всіляко сприяти споживачеві у вільному виборі продукції. Забороняється примушувати споживача придбавати продукцію неналежної якості або непотрібного йому асортименту__». Випадково розбитий товар не був вашим вибором, ви не зобов’язані його купувати.
Примус, докучання, неналежний вплив - незаконні
Якщо гнів адміністрації міцнішає і вас не випускають з приміщення супермаркету, слід згадати ще й про пункти 1, 4 і 5 статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів», в яких йдеться про заборону нечесної підприємницької практики та агресивної діяльності. Зокрема, пункти говорять: «Агресивною вважається підприємницька практика, яка фактично містить елементи примусу, докучання або неналежного впливу та істотно впливає або може впливати на свободу вибору або поведінку споживача стосовно придбання продукції» (Закон України «Про захист прав споживачів», ст. 19, п.4). Крім того, «Як агресивні забороняються такі форми підприємницької практики: 1) створення враження, що споживач не може залишити приміщення продавця (виконавця) без укладення договору або здійснення оплати… 4) вимога оплати продукції, наданої продавцем (виконавцем), якщо споживач не давав прямої і недвозначної згоди на її придбання__» (Закон України «Про захист прав споживачів», ст. 19, п. 5).
Звертайтеся до міліції
Якщо після всіх цих аргументів Вас все одно продовжують примушувати платити за пошкоджений товар і відмовляються складати акт та фіксувати ситуацію на місці, телефонуйте до міліції. Ви не зобов’язані платити за розбитий товар, тим більше, якщо ви не винні у його пошкодженні.
Отже, Олександре, Ви не повинні були сплачувати за розбиту чашку, тим більше, якщо це сталося не з Вашої вини! Насправді ми споживачі самі винні в тому, що з нашими правами ніхто не рахується, бо ми від незнання законодавства виконуємо всі примхи нечесних продавців. Тому ми закликаємо усіх наших читачів пильно стежити за дотриманням ваших прав споживача та разом із нами відстоювати їх у разі порушення.