У деклараціях за 2014 та 2015 роки суддя Апеляційного суду Київської області Микола Авраменко не зазначив, що він та його родина володіють маєтком із підземним паркінгом і ще одним будиночком у Броварах. Однак, саме таке нерухоме майно розташоване на ділянці, яка перебуває у розпорядженні дружини судді. Окрім того, у місті на родину записано ще дві квартири. Але це не завадило Миколі Авраменку «відсудити» 1,7 млн. грн. грошей платників податків на купівлю трикімнатної квартири у столиці. Про це йдеться в розслідуванні «Автомайдану» та проекту PROSUD.

Як зазначено в декларації судді, три ділянки по вулиці Київській, 10 в місті Бровари перебувають або в оренді, або у власності дружини Миколи Авраменка. Дві із них мають площу по 7 соток, іще одна – 4 сотки. Водночас, згідно із документом, родина судді не володіє житловими будинками, лише «незавершеним будівництвом».

За допомогою дрона активісти подивилися, що насправді розташоване на вказаних ділянках. Як видно з відео, ділянки об’єднані в одну загороджену територію. На ній стоять два будинки. Розслідувачі вказують, що один із них має підземний паркінг та площу не менше 450 м². Інший – менший, приблизно на 150 м². Самі будинки не виглядають як «незавершене будівництво».

На те, що ділянка та будинки давно обжиті, вказує також наявність на подвір’ї автомобіля Тойоти Секвойї 5700. До слова, саме такий автомобіль задекларований на дружині Миколи Авраменка, - зазначають активісти. Окрім того, розслідувачі вказують на дані Google Earth. Згідно із хронологічними знімками супутника, на ділянці приблизно із 2007-2008 років не ведеться жодного будівництва. Коробки будинків та той час вже були зведені.

[caption id=”attachment_58526” align=”aligncenter” width=”600”]avramenko_bud_ Так виглядала ділянка у далекому 2002 році, найбільший будинок вже мав чіткі обриси[/caption]

Активісти підозрюють, що не задекларувавши нерухоме майно, суддя, таким чином, ухилився від сплати податків. Адже «незавершене будівництво» не оподатковується.

Окрім того, розслідувачі вказують: у 2008 році Микола Авраменко судився з Державним казначейством України, Київською обласною адміністрацією та Державною судовою адміністрацією України щодо поліпшення своїх житлових умов. У результаті, поряд із іншими суддями, отримав 1,7 млн. грн. державних коштів – на придбання квартири в Києві.

«Свої вимоги позивачі (окрім Авраменка тоді ще 17 суддів отримали кошти на придбання квартир на загальну суму 31 млн.грн. - авт.) мотивували тим, що вони працюють суддями Апеляційного суду Київської області на протязі тривалого часу (від 1 до 7 років), а тому відповідно до вимог ст. 44 Закону України «Про статус суддів» повинні бути забезпеченні на протязі 6 місяців з моменту призначення на посаду благоустроєним житловим приміщенням по місця знаходження суду. Однак відповідачі по справі свої обов’язки по забезпеченню позивачів благоустроєним житлом не виконують на протязі тривалого часу чим порушують їх права на належні житлові умови проживання, в зв’язку з чим вони, будучи мешканцями інших міст Київської області вимушені витрачати значний час на приїзд до роботи та нести додаткові витрати на оренду житлових приміщень в м. Києві.» - цитують рішення суду в проекті «PROSUD».

Слід зазначити, що Микола Авраменко виборов виділення цих грошей також попри те, що його родина володіє іще двома квартирами у Броварах. Розслідувачі наводять дані про два такі помешкання по бульвару Незалежності.

Окрім того, активісти зазначають, що жінка судді – Наталя Авраменко – є приватним нотаріусом. У 2014 році вона задекларувала майже 1 млн. грн. доходу, а у 2015 році – 1,25 млн. грн.

Варто зазначити, що нещодавно Микола Авраменко успішно склав оцінювання Вищою кваліфікаційною комісією суддів України. Таким чином, згідно з висновками колегіального органу, суддя здатний здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Тим часом, Миколі Авраменку пригадують факти з його судійської діяльності. Так, минулого року він не визнав умисним перешкоджання ірпінського забудовника Олександра Табалюка професійній діяльності журналістів телеканалу СТБ. Тоді, як видно з відео, нападник пошкодив камеру оператору видання.

У проекті «PROSUD» зазначають, що інформацію зі свого розслідування офіційно передали до Національного антикорупційного бюро України, Національного агентства з питань запобігання корупції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради юстиції.